О тім, же премєр Роберт Фіцо годен в хоцьякій сполочности бісїдовати так, жебы му то принесло сімпатії притомных і доказав з того вытовчі політічный капітал, сьме ся уж пересвідчіли многораз. Пересвідчів нас і о тім, же знать заграти на націоналістічну струну, кідь за ёго влады „Smer“ підпорив патріотічный закон, ці зачав писати, якбач з Яном Слотом при флящати Боровічкы, новодобы словацькы міфы о старых Словаках і їх кралёви Святоплукови, котрого скулптуру демонштратівно помістили на Братїславськім замку. Што предвів у своїм приговорї при 150-ій річніці основаня Матiцї словакіой є цалком інша сорта кавы. Тото уж не є лем бавіня ся на доброго патріота, котрым бачу слїдує лем тото, жебы ку собі притягнув воличів націоналістічной Словацькой народной партії. Є то момент, котрый сполочности указує, якый є характер державы оптіков Роберта Фіца в одношіню ку меншынам.
Премєр собі одскочів на святкованя юбілею Матіцї словацькой, де ся так розречнив, же мусив поряднї дожерти нелем хоцькотрого члена народностной меншыны на Словакії, але і каждого терезво думаючого чоловіка. Ёго лябды о тім, же Словацька републіка є ту головно про Словаків, бо они суть штатотворным народом, є нелем незналостёв того, як фунґує модерна демокрація, але і непознанём історії теріторії, на котрій днесь лежыть Словакія. А што є найгірше, председа влады непрямо называть членів народностных меншын жытелями другой катеґорії. То, же в СР суть штатотворным народом лем Словаци і штат є ту в першім рядї про них, є така сама дурнота, як повісти, же лїс творять лем букы, а вшыткы остатны стромы ці ростлины там можуть рости, але лїс бы ту быв і без них. Штатотворныма суть вшыткы жытелї, котры ту жыють. Вшыткы сьме перед законом рівны і маме окрім тых самых повинностей і єднакы права. Такый штатник бы мав знати якый роздїл є міджі концептом штатотворности і права народів на самовызначіня. Каждый народ, якый прийде до етапы высокой внутрїшнёй орґанізованости і має сполочну ідентіту, подля міджінародного права мать і право вытворити самобытну державу. Тото не значіть, же тоту державу собі присвоїть. Державу преці творять вшыткы, без огляду на тото, ці суть членами маёрітного або мінорітного жытельства. Інакше бы тота держава не была демократічна в смыслї модерного розуміня демокрації. Навеце як доктор прав знать холем преамбулу Уставы СР, значіть найвысшого закона, знать, же на тій ся доїднали „народ словацькый... вєдно з членами народностных меншын і етнічных ґруп жыючіх на Словакії... значіть мы, жытелї Словацькой републікы.“ На верейнім благу і розвитку державы беруть участь вшыткы жытелї, ці уж Словаци, Мадяры, Русины, Ромове або Чехы. Одсунути, хоць непрямо, жытелїв СР будькотрой міноріты до шуфлаткы з написом „Жытелї другой катеґорії“, ці то думать серёзно, або ся Фіцо хоче лем залюбити націоналістам, є неприпустне і протиуставне. Навеце тым підпорує уж і так планы налады маёріты ку дакотрым меншынам.

Кідь Роберт Фіцо видить лем натягнуты рукы мешын, котры все дашто хотять, мав бы ся задумати, чом то так є. Меншыны бы рады не натїгали рукы а не дожадовали ся все до кола дачого, кібы мали забезпечены вшыткы права, котры їм Устава СР заручує, але їм доднесь не были сповнены. І не натїгали бы рукы як жебраци, кібы їх фінанцованя небыло збудоване на невыгоднім дотачнім сістемі, але на прямім фінанцованю із державного розрахунку, як то мать забезпечене наприклад Матіця словеньска. Покы Матіця є в розрахунковій капітолї Міністерства културы СР, меншыны (належать під Уряд влады СР) чекають на дотації і до децембра, хоць розвивають своє дїятельство цїлый рік і мусять то много раз робити на довг. Намісто того, жебы ся меншынам дало тото, што уж давно мали мати на Словакії, є то якраз наспак. Влада Роберта Фіца ся підпише під патріотічный закон, языковый закон, котрый зневыгоднює меншыны і під закон о двоякім жытельстві, котрый є самособов наштелёваный лем проти єдній народностній меншынї.

Жебы сьме панови премєрови вытолковали на історічных фактах, хто ту є і хто не є штатотворным в ёго розуміню, выберу пару фактів з історії Русинів. Без того, жебы сьме выдумовали даяку модерну міфолоґію, подобну тій о старых Словаках, знаме із археолоґічных і історічных фактів ясно повісти, же населїня Білых Хорватів, котрых потомками суть карпатьскы Русины, одбыло ся в Карпатьскій котлинї, то є і в части северовыходной Словакії, овелё скорше, як ту были даякы „стары Словаци“. То значіть, же на тій теріторії мы дома і мы ту дома уж веце як 15 сторіч. Кідь Фіцо бісїдує о тім, же Матіця словеньска сохранила Словаків перед выгынутём, треба му припомянути, же в тім часі воёвали за свої права бік по боку Словаци вєдно з Русинами, же дакотры Русины, як наприклад Адолф Добряньскый, были основателями Матіцї словеньской, а ку тому якраз Русин Адолф Добряньскый, як посланець Угорьского сейму, воёвав нелем за права Русинів в Угорьску, але і за права Словаків, за што быв зо сейму выведженый і двараз пришов о мандат, о атентатах на нёго і ёго родину уж ани не бісїдую. Русины ся вєдно з Чехами і Словаками стали штатотворным народом, кідь ся зо своёв прадїдівсков теріторіёв Підкарпатьсков Русёв причленили ку 1-ій Чехословацькій републіцї. Значіть народом, котрый підпорив першу державу, котру собі слободно выбрали Словаци і на основі котрой могла пізнїше выникнути і Словацька републіка. Самособов, ту настала бізовнї „двойягурность“ Русинів, як то называть історік Іван Поп, кідь часть Русинів жыючіх на теріторії Підкарпатьской Руси была штатотворным народом, покы часть Русинів творила лем меншыну на теріторії Словакії в рамках ЧСР. Тото але ніч не мінить на тім, же як підкарпатьскы Русины, так і словацькы Русины, боёвали за повойнове обновлїня Чехословакії, кідь многы з них, і на офіцірьскых функціях, засновали Першый чехословацькый армадный збор в СССР. І напрік тому, же їх прадїдівску теріторію Бенеш під тиском Сталіна дав совєтам, і в Чехословакії настала 40-річна сістематічна українізація їх комуніты, Русины все были лоялныма жытелями як Чехословакії, так і Словацькой републікы, котра могла выникнути лем вдяка тому, же колись і дїдове сучасных словацькых Русинів підпорили намагы Чехів і Словаків.

Без огляду на тоты факты о Русинах, слова, котры высловив Фіцо, премєр СР, і котры членів народностных меншын зачленюють міджі жытелів другой катеґорії, нихто не може схвалёвати. Нихто з міноріты, але ани нихто з маёріты. Тоты невалушны слова одмагають ся розуміня модерной демократічной державы і одкрытой обчаньской сполочности, котрій може премєр тыж не порозумів, кідь єй заплїв міджі мішанину своїх націоналістічных хвалоспівів. Єдно є але ясне. Словакія і Мадярьско по остатнім Фіцовім прояві на юбілею Матіцї словацькой іщі може ниґда не мали ку собі ближше; хоць мадярьскый премєр Орбан бісїдує по мадярьскы а словацькы премєр Фіцо по словацькы, основно бісїдують сполочным языком.