Miсто Свідник є знаме тым, же маме СНМ – Музей україньской культуры i Фестівал културы Русинів-Українцїв Словеньска. В єднім і другім припадї ся у Свіднику русиньска културна дїдовизна выголошує за україньску. То є ясным доказом того, же найвекше політічне однароднёваня Русинів Словеньска є у Свіднику. Така велика політічна і културна народностна несправодливость ку Русинам у Свіднику, підпорована штатом, выкликала револту неспокійных дюдей, і зато акурат у Свіднику ся вытворив міцный, вытырвалый і некомпромісный антиукраїнізачный одбой.

Русинство у Свiднику ся проявує нелем через културны активіты, але главнї через тяжко выдобыты політiчны рокoваня представителїв Окресной орґанізації РО у Свiднику з політічныма партіями і владныма орґанами штату о правах Русинів у Свіднику на свою културну дїдовизну – русиньскый фестівал і музей – уж 21 років. Нич важне і ужыточне в русинстві у Свіднику за 21 років ся не обышло без мого особного намаганя і участї.

Oкресна орґанізація Русиньской оброды у Свиднику была заложена в 1992 роцї в культурнім домі як 120-членный Клуб русиньской оброды у Свіднику. Я быв зволеный як єй першый председа а єм у выборі той орґанізації уж 21 років як актівный председа або член. Першов акціёв, такой тот вечур, быв русиньскый бенефічный концерт свідницкых матерьскых і основных школ – Віфлеємскый вечур. Люде ся не зміщали до салы. Тот ріствяный културный проґрам бы єм каждорочно орґанізував у русиньскім языку і обсягу з камаратами ай кебы не екзістувала Русиньска оброда. В децембрї 2013 року ОО РО у Свіднику на челї з председом Мілошом Стрончеком, учітелём русинского языка у Свіднику, зорґанізувала уж 21 річник Віфлеємского вечора. В проґрамі уж выступують школяре тых родичів, котры ту выступали самі перед 10 – 20 роками як школяре. To уж є 21-річна русиньска традіція у Свіднику вытворена ОО РО у Свіднику.

ОO РO у Свіднику все мала власный штатут, розрахунок і рахунок у банцї. Наслїдком того мали сьме і власны проєкты і незавіслость од веджіня РОС в Пряшові. Цїлословеньске веджіня Русиньской оброды в Пряшові было зоставлене з воленых функціонарів окресных орґанізацій РО. В тім часїі найсилнїшов окреснов орґанізаціёв РО была праві свідницька. Внаслїдку чутя власной силы і сполоченского впливу зачала ся шырити фама, же Свідник є Мекка русинства на Словеньску. A то быв зачаток вшыткых наслїдных проблемів і інтріґ наміряных проти Свіднику. Така хвала Свідничанів ся не любила дакотрым членам РО з іншых окресів, главнї Лабірчанам, котры стояли на челї народного руху Русинів на Словеньску і снажыли ся русиньскый музей створити в Міджілабірцях, а свідницкый музей плановали охабити так, жебы надале українізовав русиньску културну дїдовизну. Така „народностна політіка“ українізаторам выговлёвала. Лабірчане ся тайно споїли зо своїма прихыленцями, тайно приправили нову пропозіцію штатуту РОС і зробили тзв. „револуцію“ в штатутї РОС на Сеймі в Бардеёвскых Купелях. Свою пропозіцію на ліквідацію окресных орґанізацій замернї не дали перед Сеймом проїднати на засіданях окресных орґанізацій. Мали сьме на членьскій громадї ОО РО самы вырїшыти о своїй судьбі, якый бы сьме потім презентовали на Сеймі РОС. То бы было демократічне. Але они свою тайну прпозіцію предложыли аж на Сеймі РОС. Позвали на Сейм достаток такых людей, котры за них голосовали, жебы їх пропозіція была схвалена. Вылучіли окресны орґанізації зо Станов РОС і замінили їх Містными орґанізаціями РОС, без властного рахунку і без штатуту. Такым способом ся збыли моценьского впливу ОО РО у Свіднику і посилнили свою лабірьско-гуменьску моценьску позіцію в РОС. Але окресны орґанізації у Свіднику і в Бардеёві успішнї суть актівны до днешнїх днїв лем вдяка тому, же суть самостатны, мають власный штатут і рахунок у банцї.

На основі рїшіня Сейму в Бардеёвскых Купелях, десь перед 5 роками у Свіднику Мілан Бабей в сполупраці зо сучасным веджінём РОС, заложыли конкуренчну Містну орґанізацію РОС у Свіднику. Мілан Бабей быв зволеный єй першым председом. МО РОС у Свіднику є основнов орґанізаціёв РОС, не мать власный штатут ани рахунок у банцї.

Выконаны штруктуралны зміны в РОС не принесли жадны новы позітівны ідеї русинства, ани не здобыли ниякы права про Русинів. Наопак, у Свіднику выникла невраживость міджі членами РОС, русинство ідейно і морално у містї упало до летарґічного спаня. Зачав ся бой єднотливых функціонарїв МО РОС і веджіня РОС о власну славу і о моценскый вплив на люди у Свіднику. Цілём было ослабити мою културно-сполоченьску авторіту і вплив ОО РО у Свіднику на русинскый рух на Словеньску. Тым тзв. „револуціонаре РОС“ ослабили ай політічный тиск на здобытя прав на културну дїдовизну Русинів у Свіднику – русиньскый фестівал і музей. Проявовало ся то публікованём фотоґрафій функціонарїв МО РОС в Піддукляньскых новинках у Свіднику і в ІnfoРусинї, і в надавках на роботу ОО РОу Свіднику. Шырили погляд, же акурат они суть тоты пріоріты, справны і важны про русиньскый рух у Свіднику, а не ОО РО у Свіднику і не я, і не русиньскый фестівал, і не русиньскый музей у Свіднику. Писали в ІnfoРусинї, же выголошованя русиньскых співанок і танцїв за україньску културну дїдовизну на свідницькім фестівалї тзв. Русинів-Українцїв, конферованім по україньскы, є про нас Русинів, добра річ. А україньскый музей у Свіднику з русиньскым збірковым фондом є тыж в порядку, не мішать нам, же ся русиньска култура в нім выголошує за україньску културу. Спор, котрый сьме у Свіднику довгы рокы вели о свідницкый музей, подля них є лем особный спор Калиняка і Сополиґы. Же на Памятнику А. Павловіча при културнім домі є написано „русин-українець, то є подля них тыж в порядку і так то мусить остати дале, бо подля них ся з тым не дасть нич робити. Докінця єден з них написав, же автохтонне жытельство у селї Пстрина суть Русьны-Українцї. Видиме ясно якы люде ся ґруповали в МО РОС у Свіднику. Українізаторы Русинів у Свіднику собі лїпшого сполупрацовника і партнера на українізацію Русинів у Свінику, як была МО РОС у Свіднику, уж не могли ани желати.

Веджіня РОС в Пряшові і веджіня МО РОС у Свіднику, властнї, одступили од 20-річного жаданя РОС і ОО РО у Свіднику на заміну українізачного фестівалу у Свіднику за русиньскый фестівал і одступили од пожадованя заміны україньского музея у Свіднику за русиньскый. Люде, котры до того часу ся не інтересовали о русинство і мало што знали о потребах русиньской народностной політікы, не мали одборны способности, ани кваліфікацію на народностну роботу, зачали одразу в тій областї в новинках себе пропаґовати як славных ослободителїв, зналцїв і представителїв Русинів і русинства у Свіднику. Функціонаре МО РОС у Свіднику і веджіня РОС в Пряшові в тім часї, коли ся у Свіднику зачало розвивати русинство і вів ся запеклый антиукраїнізачный одбой, не были членами в ОО РО, не голосили ся ку нам, ани єм не знав, же жыють на світї. Та як могли мати заслугы в антиукраїнізачнім одбою і сполупрацовати зо мнов у розвою русиньского руху в Свіднику? Але так безочіво і безоглядно вызерала тогдышня діверзія на русиньскый обродный рух у Свіднику і на мою особу. Не їднало ся їм о рїшіня українізації в музею і на фестівалї у Свіднику, але їднало ся їм о політічну моц над русиньскым Свідником. Тоты люде ани не плановали у Свіднику нич україназаторьске рїшати, бо ани не знали як ся дасть рїшыти політічна українізація фестівалу і музея у Свіднику. Хотіли лем владнути над русиньскым Свідником, а то їм стачіло. Нашы народностны нежычливцї нашли собі у Свіднику наївных обетных „баранків“ в нашых власных рядах і маніпуловали з нима як самы хотїли. Знеужыли довіря дакотрых наївных Русинів-Свідничанів і так шпекулатівно овладли і зманіпуловали русиньскый Свідник во власный моценскый проспіх а в народностный непроспіх русиньского Свідника. А нашы „баранкы“ послушно кланяли ся перед нима і подавали собі з нима рукы. Але реалный жывот собі жадав положыти особны жертвы на олтар політічных їднань о правах русиньского Свідника на русиньскый фестівал і русиньскый музей у Свіднику, а они на тото не были ани політічно, ани одборно приравены і страшыли ся. Тай не взяли на себе таку одповідность. Выговогрили ся, же тото ся рїшыти не дасть, же вшытко у Свіднику мусить остати дале так, як є дотеперь, українізачне. І дали ся сфотоґрафувати з председом ЗРУС-у Соколом і опубліковали тоту фотку в Піддукляньскых новинках у Свіднику на знак їх дружбы і тоталной капітулаціїї цілів русинства у Свіднику.

З політічного русиньского погляду быв то крок дозаду в здобываню прав на русиньску културну дїдовизну. A з погляду русиньского Свідника МО РОС у Свідник зрадила інтересы Свідничанів- Русинів. Так ся в РОС зродила перфектна народностна дезорьєнтація Русинів на Словеньску і саботаж в здобываню людьскых прав Русинів на власну културну дїдовизну на фестівалї і в музею у Свіднику. Хто быв тайным ідеолоґом, стройцом і реалізатором той саботажі і зрады в русиньскім русї? То укаже час. Не можеме на тоту народну зраду забыти, мусиме быти в стрегу, жебы ся знову не повторила.

В сучасностї ся веджіня в обох русиньскых орґанізаціях у Свіднику змінило а в тім роцї 2013 настав обопрот ґу лїпшому у взаёмных одношінях обох орґанізацій. Але суть іші темны місця, котры треба вырїшыти і одстранити. ОО РО у Свіднику є колектівным членом Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), МО РОС у Свіднику є основнов орґанізаціёв а є завісла од централного веджіня у своїх рїшінях. Зато МО РОС у Свіднику до ОСРС не може, або ся боїть сама вступити. Так ся гамує добра і хосенна сполупраца міджі обома свідницькыма орґанізаціями, бо МО РОС у Свіднику до істой міры є завісла і од доброй волї Лабірчанів і їх прихыленцїв. Моценьска шпекулатівность і самолюбость,нажаль, надале ся проявляють в сучаснім веджїню РОС, котре є ряджене главнї людми з Міджілаборец і їх прихыленцями. Лабірчане бы мали веце дбати о сполупрацу зо Свідником в орґанізованю фестівалу у Свіднику і в рїшіню правного нароку на русиньску культурну дїдовизну в свідницькім музею. Членове МО РОС у Свіднику бы собі конечнї мали усвідомити, же жыютью у Свіднику, а не в Міджілабірцях а мали бы в РОС обгаювати русиньскый фестівал і музей у Свіднику, а не моценьскы лабірьско-гуменьскы інтересы про їх моценску самолюбость. Зато теперь у Свіднику ОО РО повнить свої 20-річны обродны цїлї – русиньскый фестівал і музей – в сполупраці з ОСРС, але, жаль, без помочі з боку веджіня МО РОС у Свіднику і без помочі веджіня РОС в Пряшові і Лабірчанів. Русины з остатнїх окресів суть напомочны і встрічны. Вырїшіня тых стратеґічных народностных проблемів – Свідник, Міджілабірцї, русиньскый фестівал і музей – у Свіднику має про Русинів главный културно-сполоченьскый і політічный вызнам. Має то позітівный народностно-політічный вызнам і про самотных Лабірчанів-Русинів. Свідник буде за короткый час заслугов ОО РО у Свіднику і ОСРС правом єдным з културных ценрів русинства світового формату. Тому уж теперь нихто не забранить. Жадна далша інтріґа „баранків“ в русинстві у Свіднику, наміряна проти Свіднику, уж бы не мала мати шанцу на успіх.

Нaрoдностна дезорьєнтація в РОС тырвать до днешнїх днїв, а то выговлює акурат інтресам українізаторів. Тот став є шкодливый про інтересы русиньского народного оброджіня у Свіднику. Вірю, же часом і веджіня РОС стане ся колектівным членом ОСРС, буде хотїти решпектовати главны обродны цїлї у Свіднику – русинскый фестівал і музей – a не буде хотїти ся лем „бавити на великых панів“. Кібы днесь не быв заложеный ОСРС і не екзістовала бы ОО РО у Свіднику, кібы я не мав таку сполоченьску авторіту, яку мам, не погли бы сьме ся в бою за людскы права Русинів у Свіднику ани о крок допереду. РОС стаґнує. МО РОС у Свіднику ся народностнї глядать. Aлe такы суть вшыткы моценьскы перевороты. Выговують лем тым, хто їх приправує і реалізує в праксі.

Не є ганьба зробити хыбу, але є ганьба не направити хыбу, кідь знаме, де тота хыба ся стала. На тягу є найближшый Сейм РОС і вырочна громада МО РОС у Свіднику, а ці докажуть направити свою хыбу в одночіню ку русиньскому Свіднику, ку окресным орґанізаціям, ку мі, ку Іванови Бандурічови і ку правам Русинів на власну културну дїдовизну, то укаже час. Вшытко залежыть лем од людей. Якый чоловік робить роботу в РОС ці в ОСРС, такый є і выслїдок роботы РОС ціі ОСРС. Треба барз добрї собі роздумати кого треба, ці не треба, поставити до чела каждой русиньской орґанізації. Без одборных знань о русинстві, без інтересу о права Русинів на властну културу, школство і дальшы потребы, без властной жертовности в політічных їднанях о правах Русинів, ся допереду не погнеме ани о крок. Сучасна мертва РОС є ясным доказом того, же то є правда.