Павел МАҐОЧІЙ: «Ці треба Конґрес Русинам?»

Од 16. до 18. юна 2011 року в селї Пілішсенткерест близко Будапешта одбыло ся ХІ. засїданя Світового конґресу Русинів. Він выпровоковав істу резонанцію в обществі, выкликав немало різных думок і полемік. Также внутрї самой орґанізації проходять істы процесы і діскусії. Ці суть они здоровым явом і свідчать о діючости Конґресу, ці, наспак, – можуть привести до ёго роспаду? Тоту сітуацію прокоментовав історик, професор Торонтьской універзіты і честный председа Світовой рады Русинів Павел Роберт Маґочій

• Яка є основна функція Конґресу? Кілько років він екзістує і якы вопросы рїшать?
– Як є знаме, отчізнов Русинів є Карпатьска Русь, котра почас 20. стороча была роздїлена міджі різныма державами і граніцї міджі нима од того часу стали лем сильнїшыма. А кідь по 1989 роцї почало ся так зване возроджіня Карпаторусинів, то треба было дїлити ся з інформаціями, розшырёвати їх. Также, што ся тыкать Конґресу, то він од самого початку мав єдну основну задачу – зберати довєдна представителїв русиньскых орґанізацій. По перше, зато, абы люде відїли хто є хто, знали єден другого і подля твари. А по друге, а то є главне, – абы представителї орґанізацій і делеґаты з різных країн, де жыють Русины, мали можность вымінёвати сі скусености, властны знаня і успіхы. Также перед тым хыбовали контакты і треба было змінити сітуацію. Главный ціль русиньскых орґанізацій, і Конґресу в тім чіслї, – то узнаня Русинів як окремой націоналной групы в країнї, де они жыють. В тім припадї інформації зогравають велику роль, бо дакотры країны мали успіх у русиньскых вопросах скорше, як іншы. Зато на засїданях Конґресу они указують то, што могли досягнути в сферї културы. Народный Конгрес – тота главна русиньска орґанізація – мать конкретны цїлї і котры за 20 років екзістенції Конґресу были успішно зреалізованы.

• Коли ся было перше засїданя Світового конґресу Русинів?
– Перше засїдання Конґресу одбыло ся в марцу 1991 року в Словакії. Штруктура орґанізації побудована подля прінціпу держав. Русиньскы общества з різных держав мають своїх представителїв у Конґресї. Теперь в ёго зложіню є девять країн, делеґація з єдной державы може быти з десятьма членами. Конґрес одбывать ся кажды два рокы в єдній із країн-участніць. Міджі Конґресами урядує так звана Світова рада Русинів, яка выберать свого председу і выконного секретаря; они обговорюють і вырїшують внуторны важны вопросы.

• Кілько є русиньскых орґанізацій у світї в сучасности?
– Конґрес екзістує уж 20 років. Так істо, як і дакотры русиньскы орґанізації у цїлїм світї уж ославили свій 20-річный юбілей. Але час не стоїть на місцї – все ся рушать, мінять. Дакотры карпаторусиньскы орґанізації заникають, одумерають, а на їх місцї обявлють ся новы, приправлены до роботы. Русиньскы общества і орґанізації є у Польщі, Словакії, Чеську, Українї, Мадії, Румунії, США, Сербії, Хорватії. Мімо іншого, были створены іщі дві орґанізації світового формату, якы фактічно выникли із Світового конґресу. То є Конґрес русиньского языка і Міджнародный форум русиньской молодежи. Єднов із главных задач Конґресу є кодіфікація русиньского языка. А єй реалізаціёв мають занимати ся лем шпеціалісты, научны працовници.
Резултатом діяльства трёх Конґресів русиньского языка, главно є том «Русиньскый язык» у новій серії книг, присвяченых славяньскым языкам. Іщі ку тому Міджінародный выбор славістів, з центром в Ополе, згорнув выслїдкы научных працовників односно екзістенції 14-ёх славяньскых літературных языків, у тім чіслї і русиньского, каждый з якых дістав свій том, присвяченый історії ёго формованя. Тыж, самособов, про нас важне, жебы было веце молодежи, зато была створена і молодежна русиньска орґанізація молодежи до 30 років, котра мать свій властный форум і робить своє засїданя тыж кажды два рокы.

• Кілько років сьте были председом Світовой рады Русинів. Узнавать ся, же то были найуспішнїшы в історії Конгресу рокы. Але вы з властной волї вздали ся той функції...
– Гей, а то мать пряме одношіня главно к вопросу залучіня молодежи до русинства. Тогды у Руськім Керестурї (на Х. засїданю Світового конґресу Русинів) єм ся высловив, же ся зя вздавам функції председы. Єдночасно обернув ём ся з просьбов к іншым членам-ветеранам Світовой рады Русинів – вздати ся своїх функцій у Радї і запоїть веце актівно до Світового конгресу молодеж. Але моя посьба зостала «гласом вопіющого в пустынї»...

• Суть інформації о конфліктах у Світовім конґресї Русинів. З чім суть споєны? Як впливають на «репутацію русинства» вообще?
– Думам, же у каждім обществі ці орґанізації ся таке ставать – одбывать ся конфлікт інтересів. Але я не поважаю, же особны сімпатії, думкы ці інтересы окремых людей можуть силно впливати на цілкову сітуацію. Ведь є много різных людей із розлізнов псіхолоґіёв, характером і власныма ідеями. То даколи наісто може приводити до конфліктных сітуацій. Але, думам, же веце призначне слово – недорозумлїня.

• Ці іде о розпущіня Конґресу?
– Фактічно, думам, так ся не стане. Але теперь є іншый вопрос: ці Конґрес вообще потребный? Бо по перше од самого початку створїня світовой орґанізації Русинів делеґації з різных країн мали різны цїлї. Але по часі все ся мінять. Бо, наприклад, у Сербії Русини уж мають статус окремой народности і їм не треба боёвати за свій язык дале. Зато їх інтерес уж іншый. Але мож повісти і так: Конґрес уж сповнив свою місію, дану ёму перед 20 роками. Єм пересвідченый, же він уж не є такым актуалным. Хоць суть країны, в якых вопросы русинства іщі не вырїшены. Але даколи русиньскы орґанізації дома можуть їх вырїшыти скорше і ефектівнїше.
Іншый важный нюанс є в тім, накілько Конґрес буде політічнов орґанізаціёв і буде ся мішати до політічных дїл того ці іншого штату. Іщі на зачатку ёго екзістенції векшына членів згодла ся на тім, же Конґрес не буде мати ніч сполочне з політіков. Ёго членом не може быти політічны орґанізації і партії, представителї уряду або церковны орґанізації. Світовый конґрес робить лем у сфері розвоя културы і баданя історічных цїнностей. Мушу повісти, же не вшыткы делеґати были згодны з тым, праві тоты, котры хотїли змінити сітуацію в країнї, главно політічну. Конґрес не мішать ся до дїл уряду, до дїл державных, і екзістує цїлы тоты рокы без політікы. Прото взникать много протирічінь. Вывстає вопрос, якым має бути Конґрес у будучности? Можно, є час змінити ёго формат? Ці треба сходити ся кажды два рокы? Протирічіня внутрї орґанізації можуть быти і здоровым знаком і свідчіти о тім, же люде там думають, вырїшують вопросы в діскусіях, а значіть можуть прийти до істого консенсу.

Лілія ЗАЛЕВСЬКА, новинкы „Неділя“
(Переклад із україньского до русиньского языка А. З.)