7. юна 2011 на Урядї влады Словеньской републікы в Братїславі было перше засїданя нового Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, схвалене Радов влады СР 12. апріля 2011.
Выбор ся складать із 23 представителїв народностных меншын з правом голосованя, декретом менованых за члена підпредседом влады СР Рудолфом Хмелом на основі выслїдків выберовых процедур в смыслї Штатуту Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Членами суть і ґенералны директоры секцій Уряду влады СР про народностны права, про людьскы права, про ґлобалны вызвы, про ОСН, але тыж ґенералны директоры секцій Міністерства заграніча СР, Міністерства школства, наукы, выскуму і шпорту СР, Міністерства внутра СР, Міністерства справедливости СР, Міністерства културы СР і Міністерства роботы, соціалных дїл і родины СР. Тоты члены Выбору суть але без права голосованя. Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы є сталым порадным орґаном Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівности, про области імплементації Европской харты реґіоналных і меншыновых языків і Рамкового договору на охрану народностных меншын. Выбор повнить функцію конзултатівного орґану в дїлах участи представителїв народностных меншын на рїшіню їх властных потрев у смыслї Уставы Словеньской републікы. Резолуції Выбору мають про Раду влады СР одпоручаючій характер. Выбор буде засїдати коло 2 тыждї перед засїданём Рады влады СР і буде ся высловлёвати к вопросам, котры Рада влады СР планує рїшыти і будуть ся торкати представителїв народностных меншын. Председом Выбору є підпредседа влады СР Рудолф Хмел, котрого в смылї Штатуту про народностны меншыны і етнічны ґрупы до функції менує і одволавать з нёй влада Словеньской републікы. Штатут тота влада вылїпшыла о звышіня кількости представителїв народностных меншын, о якостнїшый методічный поступ при предкладанї матеріалів представителїв народностных меншын перед засїданём і думала ай на членів Выбору тым, же в пунктї 10 увела речіня: „Членови Выбору, котрый не є працовником штатной справы і призываному одборникови признає вынагороду транспорту, стравованя і уквартелёваня.“ Тот пункт але є все іщі в штадію рїшіня з Міністерством фінанцій СР, але многы з нас, главно выходняры, сьме тоту встрічность Рады влады СР прияли з великым успокоїнём. Тото перед тым не было. Членів народностных меншын до Выбору теперь ся пропоновало і волило подля списованя людей із 2001 року. Під 10 тісяч жытелїв – 1 представитель (Нїмцї, Поляци, Мораване, Росіяне, Булгары, Хорваты, Жыдове, Сербы), од 10 до 50 тісяч жытелїв по 2 представителїв (Чехы, Русины, Українцї), oд 50 дo100 тісяч жытелїв 4 представителї (Ромове), над 100 тісяч жытелїв –5 представителїв (Мадяре). Котре обчаньске здружіня хотїло запропоновати свого номінанта до Выбору, мусило в данім термінї ся найсамперше зареґістровати а потім запропоновати свого номінанта, але і воліча, котрый в данім термінї мав прийти на Уряд влады СР і закружковати свого номінанта. Было то компліковане і нарочне суперїня, але демократічне, бо каждый дістав шансу ся презентовати. По єдній орґанізації зареґістровали: Жыдове, Сербы, Хорваты, Нїмцї, Мораване, Поляцї. Дві орґанізації – Русины. Три орґанізації зареґістровали: Булгары, Чехы, Українцї. Штири орґанізації зареґістровали Росіяне. Ромове зареґістровали 20 орґанізацій, а Мадяре – 127. Потім наслїдовали вольбы кандідатів їх закружкованём на волебнім листку. На основі той волебной процедуры русиньску народностну меншыну во Выборї заступають Мґр. Ян Калиняк, пропонованый Русиньскым културно-освітным обществом А. Духновіча з Пряшова (членьска орґанізація Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій), і Інж. Ян Липиньскый, котрого пропоновало Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска з Братїславы (колектівный член Русиньской оброды на Словеньску). Наградниками за тых русиньскых членів Выбору ся стали: Мґр. Мілош Стрончек із Свідника і Мґр. Гавриїл Бескид із Пряшова (обидвоме і члены САРО). Председа Выбору Рудолф Хмел членів Выбору інформовав, же пришли дві скаргы, єдно послало обчаньске здружіня булгарьской народностной меншыны а другу – Русиньска оброда Словеньска. Уряд влады СР проскумав тоты стяжности і конштатовав, же суть непідложены, также номінації вшыткых членів Выбору суть правоплатны. При вольбі підпредседы Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы як першый ся приголосив Я. Липиньскый і запропоновав до той функції номінанта за жыдівску народностну меншыну Проф. МУДр. Павла Траубнера, ПгД. Потім ся приголосила представителька чеськой меншыны і запропоновала за заступцю председы Выбору номінанта за мадярьску народностну меншыну Ласла Еллеша, ПгД. Голосованём членів Выбору за заступцю председы Выбору быв зволеный П. Траубнер. На основі ёго пропозіції за далшого члена Выбору про выскум, освіту і выхову в области людьскых прав і розвоёвой освіты быв зволеный. Л. Еллеш. При обговорёваню Пропозіції плану роботы Выбору было много припомінок, наприклад, же треба забезпечіти стабілне розгласове і телевізне высыланя про народностны меншыны, але главно сполочне высыланя про вшыткы народностны меншыны. Выникла діскусія і коло темы Стратеґія розвоя ромскых марґіналізованых комуніты і соціално вылученых сполоченств до року 2020. Представителї Ромів мали пожадавку, жебы собі могли рїшати свої проблемы самы, без засягу з боку іншых народностей. В діскусії было конштатовано, же Ромове суть так поглядово неєднотны і розгнїваны, же дослова знеможнюють реалізацію встрїчных владных проєктів і замірів. Зато їм было запропоновано, най ся зєдночать у вопросї своїх потреб і пожадавок а пак най їх преложать на рїшіня Выбору. Наконець на засїданю была дана інформація, же влада СР звышыла народностным меншынам дотацію з 3,5 міліона евр на 4 міліоны. З того Русинам припаде 212 тісяч евр. Русины подали 142 проєкты, з чого 9 были неповны, зато были вылучены. До 15. юла 2011 бы уж мало проходити підписованя змлув а потім будуть пінязї приходити на банковы рахункы обчаньскых здружінь. На самый конець в менї своїм, в менї Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свіднику і в менї Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій із центром у Пряшові доволю собі подяковати Др. Іванови Бандурічови з Бардеёва, котрый 8 років заступав Русинів у Радї влады СР про народностны меншыны і етнічны ґрупы і одвів там фалат доброй роботы. Была то велика ёго жертва про русиньску народностну меншыну. Ёго довгорічна анґажованость собі заслугує публічне узнаня з боку вшыткых Русинів на Словеньску.

член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады СР