12. мая 2011 была робоча стрїча представителїв народностных меншын у просторах Міністерства школства, наукы, выскуму і шпорту СР в Братїславі, на основі чого притомны ту члены русиньской народностной меншыны принимають тоту позіцію:

1. Приступ, приправу предкладаных матеріалів на засїданя і способ комунікації притомных компететных працовників поважуєме за неприятельны. Набыли сьме чутя, же ку так важній проблематіцї, якым є позітівный розвой і фунґованя нашого народностного школства, ся не дасть высловити в так короткім часовім горізонтї і протестуєме дати ся дотиснути до певных заключінь, котры нам на їднаню были презентованы. Одчуваме то як натиск зась в куртім часї поставити народностны меншыны до позіції швыдкого і бездухого рїшаня о про них основных і важных сувязях в одношіню к їх народностному школству.

2. Сьме барз знепокоєны, же вшыткы нами презентованы погляды были такой і холодно, без похоплїня одшмарены. Мерзить нас, же ся зась забывать на шпеціфічности каждой єдной народностной меншыны, значіть і той нашой, русиньской. Про силну асімілацію Русинів у вшыткых сферах сполочности доднесь взникла лем єдина основна школа з навчалным языком русиньскым, а то в Чабинах. Сучасно в послїднїм часі робить ся на трансформації ОШ із МШ в Баєрінцях на навчалный язык русиньскый а на ОШ із МШ в Улічу бы ся од септембра 2011 мав зачати учіти русиньскый язык у формі волительного предмету. Навчаня русиньского языка ся але на практіцї найуспішнїше етаблує формов нывчаня в часовій дотації єдной волительной годины в семох основных школах Пряшівского краю (ОШ на ул. Коменьского в Міджілабірцях, ОШ із МШ Михала Сопіры в Радванї над Лабірцём, Церьковна ОШ св. Юрія у Свіднику і в основны школы у селах: Кална Розтока, Стащін, Шарішскый Щавник і Пчолине, як і єдна Ґімназія в Міджілабіцях).

3. Прінціпы демокрації і словеньска устава прямо заручують представителям каждой народностной меншыны даня, утримованя, підпорёваню і створёваня позітівных условій розвитку їх народностного школства. Набываме але чутя, же праві на Русинів ся на Словеньску в тім напрямі довготривало забывало і забывать. Русины ся хотять і не мають проблем учіти в штатнім языку, хотять го добрї знати, але хотять ся занимати і захованём своїх традіцій і културы, пізнаванём свого языка і історії. Єдночасно не хотять быти біднїшы о жадну навчалну годину зо встановленой дотації в рамках учебного плану про школы з навчалным языком словеньскым. Вітаме зато можность приданя годин над рамкы учебного плану подля окремых клас в предложеній пропозіції учебных планів. Не согласны сьме але з тым, же таке навышіня годин є незвыгоднене істым коефіціентом. Тот бы тым, уж і так дословно жыворячім школам, котрых на Словеньску є, міджі іншым, лем пару, выразнов міров поміг звышыти якость навчалного процесу.

4. За барз нещастну поважуєме можность навчаня языка народностных меншын з выужытём годин в рамковім учебнім планї про другый чуджій язык. Внимаме то як несістемову збыточность, котра може значно зневыгоднити языковы компетенції учнів такой школы в одношіню к ровесникам в школах з навчанём двох чуджіх языків.

5. Фінанцованя школ з навчанём языків народностных меншын, значіть і русиньского, мало бы быти справедливіше. В тім напрямі чуєме ся укривджены. Не є правилне не поважовати школы з навчанём русиньского языка за ненародны, бо і на них проходить навчаня школярїв народностных меншын в їх роднім языку, і кідь в кус іншій формі, як є тому в школах з навчалным языком народности. Сьме пересвідчены, же фінанцованя такых школ бы мало быти звыгоднене єднакым коефіціентом, як є то при школах із навчалным языком народностных меншын. Лем на основі того бы ся до школ в русиньскых селах конечно дістали потребны хыблячі фінанції, котры ся будуть мочі выужыти на якостне навчаня учнїв в народностных языках.