Недавны выслїдкых зо списованя людей у 2011 роцї были про Русинів довгообчекованов приємнов новинов. Чісло особ, котры ся ідентіфіковали в згодї з карпаторусиньсков дїдовизнов своїх предків знова наросло як в катеґорії материньского языка, так і в катеґорії вызначіня народности.

Чісло особ, котры ся приголосили ку народности Русин:
1991 – 17 197,
2001 – 24 201 (Роздїл чісла од попереднёго списованя в процентах + 40, 4%) ,
2011 – 33 482 (+ 38, 6%)

Чісло особ, котры вызначіли за материньскый язык – русиньскый:
1991 – 49 009,
2001 – 54 907 (+ 12,0%),
2011 – 55 469 (+1,0%)

В контекстї 5,3 міліона зареґістованых жытелїв Словеньска в сучасности Русины представляють четверту найвекшу подля чісла жытелїв народность штату, позад Словаків, Мадярів і Ромів. Таксамо суть на четвертій позіції одностно материньского языка. Найзагаднїшым аспектом актуалного списованя людей на Словакії є факт, же скоро 382 000 (што представує єдну семину жытелїв країны) особ не дало єднозначну одповідь односно своёй народности (nezistené), а понад 405 200 (нецїла єдна осмина) особ таксамо одповіло односно материньского языка. Тоты ціфры суть значно высшы, як в попереднїх списованях з років 1991 i 2001. Може, істе чісло з тых респондентів суть карпатьскы Русины подля походжіня і особы, котрых материньскым языком є язык русиньскый, але найправдоподовнїшым мотівом є тот, же жытелї поєдных частей Словакії вырїшили высловити свою неспокійность з актом списованя якраз такым способом – неясныма одповідями на дакотры пункты анкеты.

Але чом чісло особ на Словакії, котры ся хотять ідентіфіковати із своїм карпаторусиньскыма корінями, нарастать в горізонтї послїднїх двох десяток років? Єдным з высвітлїнь може быти міморядно актівна інформачна кампань, котру перед списованём розвинули поєдны русиньскы орґанізації. Окрім неоцїненой роботы Русиньской оброды на челї з председом Владиміром Противняком, як і многых статей в Info-Русинї і Народных новинках, позітівно несподївать актівіта окремых особ, наприклад, інж. Яна Допіряка із Старой Любовнї, котрый із властной ініціатівы взяв на свої плечі росшырёвати далкілько десяток тісяч інформачных плаґатів, котры іншпіровали карпатьскы Русинів „голосовати за себе”, одповідаючі на вопрос анкеты односно народности. Барз актівным быв Коордіначный выбор, котрый быв створеный у звязи зо списованём жытельства у 2011 роцї, членами котрого ся стали представителї дакількох русиньскых орґанізацій. Выбор ся зышов у Пряшові і, окрім іншого, запропоновав і зреалізовав добру ідею – розмістити в окресных містах поздовж трас выходной Словакії серію білбордів великых розмірів, котры зробив Роберт Віцо і котры пропаґовали карпаторусиньску самосвідомость. Треба заґратуловати тым орґанізаціям і особам, котры так продуктівно і оддано робили пару місяцїв перед списованём.

Далшым высвітлінём наростаня чісла карпатьскых Русинів на Словакії є выслїдок перманентной роботы односно звышованя народной свідомости, котра ся провадить од револуції 1989 року. За час скоро двох десяток років і в многых припадах із помочов ентузіастів карпаторусиньского руху зо Северной Америкы – тоты актівіты суть реалізованы такыма інштітуціями і орґанізаціями, як Театер А. Духновіча, преса, сістема освіты (передовшыткым Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї у Пряшові), ґрекокатолицькым Обществом Йоана Крестителя а в послїднїм часї Музеём русиньской културы у Пряшові і Клубом Русинів у Словеньскій републіцї.

Ці зробили в максімалній мірї тоты інштітуції і орґанізації свою роботу? Мусиме одповісти, же нї. Што їм треба іщі зробити? Одповідь – чісло 22, точнїше 22 000. Кідь ся вернеме до высшеуведженой штатістікы, то карпаторусиньскы дїятелї можуть быти спокійны, же в горізонтї двох списовань жытелїв довєдна чісло прредставителїв русиньской народности ся підвышыло о 41 %, потім скоро о 38 %. Єствує іщі єдна скрыта можность порівнаня, котра може быти зроблена на основі простого аріфметічного рахунку: чісло особ, котры вызначіли русиньскый язык за свій материньскый, але ідентіфіковали ся інакшов як русиньсков народностёв, найправдоподобнїше словеньсков. Ту відиме тыж істый проґрес, бо роздїл міджі чіслом респондентів, котры одповіли на вопрос народности і материньского языка розлічно ся зменшыв з приближно 32 000 в роках 1991(перше списованя) і 2001 (друге списованя) на скоро 22 000 в третїм нами порівнованім списованю в роцї 2011. Міджітым, іщі є найменше 22 000 особ, котры на Словеньску говорять русиньскым языком і „чекають ”, жебы задекларовати свою скуточну народностну прислушность в далшім списованю в роцї 2021. Якым способом ословити тых 22 000 особ і, окрім іншого, высвітлити їм роздїл міджі концепціов штатной приналежности (словеньской) і концепціов народностной приналежности (русиньской). Як і скорше, інформація тым 22 0000 особам може ся транспортовати лем за помочі жертвенной роботы особ і орґанізацій, подобных як тых, што сьме назвали высше, але тыж новых, котры ся обявлять в далшім десятьрочу. На далшый важный аспект такого културно-сполоченьского просвітительства – збівшіня чісла основных і середнїх школ із навчанём русиньского языка і културы ся повинны концентровати вшыткы силы.

І послїднїй, но важный высновок, котрый може быти взятый із выслїдків послїднёго списованя на Словакії: як і іншы представителї выходных Славян, карпатьскы Русины мають єдну сполочну рису – легко ся дадуть надхнути новым проєктом і засплять часто на довгы десятьроча. Якраз тоту рису мав на мысли наш народный будитель Александер Духновіч, кідь вызывав карпатьскых Русинів – „оставте глубокій сонъ ”. Скушености карпатьскых Русинів Словакії (выпробованы в многых подїях, в тім чіслї і у выслїдках списованя) за послїднї дві десяткы років суть прикладом про карпатьскых Русинів у другых країнах. Карпатьскы Русины Словакії ся досправды одкликують на вызву А. Духновіча. Они ся збудили з довгого сна і оптімістічно ся позерають до будучности.