26. януара 2010 припомянеме собі 65-річа од дня народжіня академіка Павла Роберта Маґочія, котрый ся народив у родинї Америчана мадярьского походжіня і матери Русинкы з Підкарпатьской Руси 1945 року в містї Енґлвуд, в штатї Ню-Джерсі (США).
Штудовав модерну европску історію і історію уменя на Рюджерьскій (B. A. 1966, M. A. 1967), Прінстоньскій (Ph. D.) і Гарвардьскій універзітї (Society of Fellows, 1976). В р. 1969 абсолвовав Школу славяньскых штудій на Карловій універзітї в Празї a в роках 1973 – 1974 Школу мадярьского языка на Універзітї Лайоша Кошута в Дебреценї. Окрем анґліцького языка актівно знає французькый, нїмецькый, україньскый, чеськый і русиньскый, пасівно – російскый, словеньскый, польскый і мадярьскый язык. Павел Р. Маґочій є професором історії і політічных наук на Торонтьскій універзітї, ведучім катедры україністічных штудій на тій універзітї. Є узнаваным шпеціалістом на історію выходной і централной Европы, історію націоналізма, конкретно етнічных ґруп жыючіх в пригранічах, історію Україны, історію славяньской і выходоевропской іміґрації в США і є автором многых бадань і публікацій з уведженых сфер наукы. Окрем того, тым веце в контекстї научных семінарїв карпаторусиністікы треба увести, же професор Маґочій є поважованый за єдного з найвызначнїшых шпеціалістів на історію карпаторусиньского народа і є єдным з найвызначнїшых репрезентантів ёго културного возроджіня по р. 1989. Стоїть на челї Карпаторусиньского научного центра в США, штири рокы стояв на челї Світовой рады Русинів, є членом Научной і одборной рады Словеньского народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові.
Научну карьєру проф. Маґочія, яку репрезентує до 700 публікацій зо сферы історії, політолоґії, соціолінґвістікы, картоґрафії, бібліоґрафії штудій іміґрантьскых ґруп, мож роздїлити до трёх етап.
Перша спадать згруба до 70-х років 20. ст., до часів штудій на престижных америцькых універзітах. В тых роках робив над своёв докторьсков дізертаціов на Прінстоньскій універзітї (тема: Формованя народной ідентічности на Підкарпатьскій Руси, докторат здобыв в р. 1972), пізнїше перешов на Гарвардову універзіту, де быв членом Ученой рады, став ся самостатным научным робітником Україньского дослїдного інштітуту, главным едітором Гарвардьской едіції україньскых штудій і членом едічной рады Гарвардьской енціклопедії америцькых етнічных ґруп. В тім періодї проф. Маґочій робив на вшыткых домінантных темах, якы пізнїше характерізовали ёго научну творчость. Друга етапа ёго научной карьєры ся зачінать в р. 1980 у звязи з установлїнём за ведучого Катедры україністічных штудій на Торонтьскій універзітї. А подїї в Европі, окреме по нїжній револуції 1989 року, ся стали основов про третю етапу, яка ся вызначовала тыж роботов у функції директора Общества мултікултурной історії Онтарія (1990 – 1997). Кажда з тых етап была вызначна наростом ёго научной продукції, напр. в першій етапі приготовив мапы про Гарвардьску єнціклопедію америцькых етнічных ґруп, в другій выдав комплексный історічный атлас Україны, в третїй історічный атлас цїлой, несмірно комплікованой централной і выходной Европы, быв главным редактором Енціклопедії народів Канады (1999), написав Історію Україны (1996), Ілустровану історію Україны (2007) і цїнны публікації з карпаторусиньской проблематікы. Спомянеме: Енціклопедію русиньской історії і културы (яка вышла в сполуавторстві в двох едіціях, Toronto – Buffallo – London, 2002, 2005), Наш народ (Our People, в штирёх едіціях, Toronto, 1984, 1985, 1994, 2004), Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848 – 1948), Ужгород, 1994), Русины на Словеньску (Пряшов, 1994), найбівшый русиньскый меґапроєкт, книга Народ нивыдкы: ілустрована історія карпаторусинів (Ужгород, 2007), яка вышла в дакількох языках (анґліцькім, русиньскім, словеньскім, румуньскім, україньскім, польскім, чеськім, хорватьскім, войводиньскім русиньскім, і ін.).
Самособов, то є лем часть з богатой продукції зо сферы карпаторусиньскых штудій, вдяка якій проф. Маґочій ся поважує за основателя карпаторусиністікы як научной дісціпліны. Своёв роботов у даній области наукы одкрывать світу історію і сучасность єдной з автохтонных народностей в середнїй і выходній Европі – Русинів. Тій проблематіцї присвятив понад 30 років свого жывота, почас котрых на Торонтьскій універзітї в Канадї выбудовав унікатну бібліотеку карпаторусиністікы, найбівшу у світї, в якій є понад 15 000 тітулів книг і періодік. В нїй можуть штудовати учены як з Америкы, так з Европы, котры ся занимають конкретныма аспектами жывота Русинів. Доднесь стаж на Торонтьскій універзітї зо замірянём на карпаторусиністіку абсолвовало дакілько ученых і докторантів з розлічных країн Европы, враховано Словеньской републікы, і конкретно з Пряшівской універзіты. З цїлём выкликати бівшый інтерес о карпаторусиністіку, в р. 2001 проф. Маґочій ініціовав в Канадї зрод Фонду Штефана Чепы про карпаторусиністічны штудії при Торонтьскій універзітї, якый каждорічно выголошує конкурз і фінанчно дотує тримісячну стаж на тій універзітї заміряну на карпаторусиністіку, де мож дану проблематіку штудовати на высокій професіоналній уровни. В р. 1998, по взнику Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на Пряшівскій універзітї, проф. Маґочій вырїшыв часть своёй цїнной збіркы – книгы, періодкы, мікрофілмы з русиньскыма періодіками з років 1848 – 1939 – подаровати Пряшівскій універзітї. Суть к діспозіції в бібліотецї Інштітуту русиньского языка і културы і служать домашнїм і загранічным штудентам, якых інтересує проблематіка карпатьскых Русинів. За свою научну роботу проф. П. Р. Маґочій дістав много научных оцїнїнь і тітулів од розлічных універзіт і научных обществ: спомянеме цїну Америцькой асоціації мадярьской історії за найлїпшу статю опубліковану в роках 1971 – 1975 (1975); в р. 1973 – 1976 быв оцїненый тітулом рядного молодшого члена Ученой рады Гарвардовой універзіты; цїнов Єшівской універзіты в Ню Йорку (1982) за розвой неанґліцькых языків Америкы; цїнов Бернарда М. Фрея за найлїпшу обявну штудію в Government Publications Review (1988); тітулом Гостюючого професора в рамках академічной выміны з Гебрейсков універзітов в Єрусалимі (1989); тітулом рядного члена, академіка, Канадьской кралёвской академії наук; рядного члена, академіка, Міджінародной славяньской академії наук в Києві (1998); гостюючого науковця Інштітуту Макса Планка в Галле (2001, 2002) і многыма іншыма оцінїнями.
Роботы проф. П. Р. Маґочія, окрем анґліцького языка, были выданы в многых іншых языках: чеськім, словеньскім, мадярьскім, польскім, російскім, русиньскім, україньскім, сербскім, хорватьскім, словіньскім, румуньскім, таліаньскім, даньскім, французькім, нїмецькім, чіньскім, турецькім.