Русиньска молодеж „буряла“ шенґеньскый мур

10. – 11. юла 2010 ся одбыла третя стрїча на Кремінцї. Вытягла на верьх горы і молодых, і старшых уж традічно русинська молоджава із Підкарпатя (Україна), Словакії і Польщі раз за рік у лїтї на гору Кремінець, што на граніцї трёх держав і де ся сходять граніцї Пряшівской Руси, Лемковины і Підкарпатськой Руси. Знають прийти на акцію і Русины із другых держав – Канады, США, Сербії і др. Молодежна акція під геслом «Карпатьськы Русины – єден нероздїлный народ!» все проходить під покровительством Закарпатьского благочінного фонда «Русинська школа» (Ужгород), дале і Русиньской оброды на Словакії (Пряшів).

Третя стрїча на Кремінцї в тім роцї () вытягла на верьх горы і молодых, і старшых. Были то ініціатор кремінецькых акцій, кандідат філолоґічных наук Валерій Падяк, професор, продекан Філозофічной факулты Пряшівской універзіты Осиф Сіпко, председа Окресной орґанізації партії «Моst-Híd» в Пряшові, Петро Крайняк (мол.), котры уже третїй раз зучастнили ся в акціях на Кремінцї. А 83-річный інжінїр Димитрій Крішко із Пряшова уж другый раз пришов на акцію, хоць абы выйти на верьх (1221 м), треба іти догоры пішо веце як 10 км, і то не легке выпробованя і про молодых. Пришли ту, абы ся стрїтити із своїма цімборамы, інжінїр архітект із Пряшова Славко Гиряк, асістентка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты Алена Блыхова, із Снины – композітор і співак Крістіан Гуняра, із Свідника співак і ґітаріста Осиф Кеселіця, із США (штат Вашінґтон) пришла ашпірантка Крістіна Кантін, котра робить над научнов темов звязанов із антрополоґіов русиньского народа (її прародічі походять із села Н. Владыча Міджілабірьского окресу). Із Мексіка пришла 24-річна Стефані Сервін, котра як абсолвентка Мічіґеньской універзіты (США) зачінати дослїджовати проблемы русиньского школства на Лемківщінї. із Сербії пришов Мілан Падяк, котрый ся учіть у русиньскій ґімназії в Руськім Керестурї.

«Присягам любити свій карпаторусиньскый народ!»
Єднов з важных каждорічных акцій Кремінця є присяга абсолвентів русиньскых школ і переданя їм свідоцтв. (Свідоцтва передавав продекан Пряшівской універзіты О. Сіпко). Єденадцять учеників русиньской недїльной школы села Ільниця (близко Іршавы) привела на гору учітелька-методічка Марія Бойко. (У тім роцї русинськы школы на Підкарпатю абсолвовало 55 школярїв). Ту на піднебесній высотї перед очами старшых Русинів молоджава зложыла присягу любити свій народ. Торжественно звучали слова присягы: «Я, выпускник русиньской школы, ідучі у шырокый світ, перед своїма учітелями і своїма старшыма братами і сестрами, ту на горї Кремінець, де ся сходять історічны граніцї Пряшівской Руси, Лемковины і Підкарпатьской Руси і де жыють Руснакы, Лемкы і Русины, присягам: быти честным; любити свій карпаторусиньскый народ, нїґда го не охабити у бідї; любити свій край, свою отцюзнину Карпатьску Русь; любити свою материньску бісїду, не ганьбити ся говорити і писати по русиньскы; быти вірным заповітам нашого славного будителя Александра Духновіча і все памнятати на ёго слова: «Я русин был, єсмь и буду!». Присягам!» Участници акції по тім заспівали абсолвентам русиньской школы «Многая лїт!».
Stránky: 1 2 Nasledujúca »

• Велика молодежна родина з трёх штатів: Словеньска, Україны і Польска, котра ся зась сімболічно стрїтила на стыку тых трёх держав на горї Кремінець.

• Велика молодежна родина з трёх штатів: Словеньска, Україны і Польска, котра ся зась сімболічно стрїтила на стыку тых трёх держав на горї Кремінець.

• Сімпатічне сімболічне „буряня“ шенґеньского мура на горї Кремінець, бо міджі Русинами, як і іншыма, не мають быти ниякы муры.

• Сімпатічне сімболічне „буряня“ шенґеньского мура на горї Кремінець, бо міджі Русинами, як і іншыма, не мають быти ниякы муры.