Того року 5. мая бы ся ПгДр. Марія Мальцовска была дожыла округлого жывотного юбілея, но судьба то зарядила інакше. Бог єй хотїв мати в тот час коло себе. Дня 25. септембра 2010 сі єй по бою з тяжков хворотов поволав ку собі.
Вшыткы, котры ся надїяли, же Маша Мальцовска бой з тяжков хворотов здолать і вєдно з нёв ославлять єй 60. народенины, зышли ся на Міджінароднім научнім семінару, жебы поспоминати і оцїнини єй роботу, єй принос як літераткы і як незабытной особности в русиньскім возроднім процесї. Семінар ся одбыв 2. децембра 2011 в засїдалнї Consilium minus – просторів нового ректорату Пряшівской універзіты під веджінём Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Проєкт быв реалізованый з фінанчной підпоры Уряду влады СР – проґраму Културы народностных меншын 2011, хоць в барз оклїщеній сумі, котра не дозволяла проєкт приправити так, як бы сі была Марія Мальцовска заслужыла, што підкреслила директорка Інштітуту доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. у своїм вступнім приговорї.

Одкрытём семінарa – вступным словом, як і далшыма емотівныма моментами – прочітанём епілоґу і задекламованём поезії, присвяченій Марії Мальцовскій-Парасковій, котры прочітала штудентка русиньского языка Мірослава Дзубова, сі участницї могли попозерати куртый філм, респ. зостриг із розлічных моментів жывота писателькы, котры за рокы 2001 – 2009 накрутила і одвысылала СТВ – народностный маґазін про Русинів.
Так сі участници семінара і образом, і звуком припомянули вызначну особу русиньского світа, котра нас так наскоро опустила. Быв то барз емотівный момент про вшыткых притомных, главно про найблизшу родину – манжела Владиміра і сына Володю, котры тыж прияли позваня на семінар і принесли притомным як дарунок послїдню публікацію Марії Мальцовской – прозовый твір Зелена фатаморґана. Зостриг репортажів в притомных выкликав чутя, же наша літератка є там з нами і пришла сі выслухати, як реферуючі з різных боків внимають єй літературный одказ. Як і ПгДр. Кветослава Копорова повіла, мали сьме можность відїти і выслухати женьскый і мужскый погляд, але і погляд розлічных ґенерацій з розлічных углів погляду на творчость Марії Мальцовской, котры в своїх выступах прочітали реферуючі подля проґраму семінара.

З першым рефератом під назвов Найкрасша приповідка мала выступити проф. Др. Елейн Русинко із США. Нажаль, не могла брати участь на семінарю, так єй реферат прочітала ПгДр. Кветослава Копорова. Як ся участници семінара дізнали, проза Марії Мальцовской была про професорку Русинко жрідлом познаня з многых аспектів. Марія Мальцовска была і віком, і многыма далшыма моментами зо свого жывота про Елейн Русинко близков нелем писательков, але і женов, особов, котра жыла і писала о многім, што Елейн Русинко, або єй найблизшы (котры мали русиньске походжіня і як многы другы Русины пришли до Америкы за лїпшым жывотом) тыж істым способом пережывали, зато не мала проблем при вопросї, ці напише реферат на семінар, присвяченій М. Мальцовскій, одповісти позітівно. У вступі спомянула, як ся з писательков спознала, але тыж, як єй пожадала о поволїня на переклад єй твору до анґліцького языка. Поволїня од нёй дістала, но переклад сі уже прочітати не стигла. Шкода. Авторка реферату на основі розбору творів, доходить к тому самому заключіню, як і Марія Мальцовска, же “найкрасша приповідка, то є сам жывот“. Праві ним – властным жывотом, як і жывотом людей навколо себе, ся М. Мальцовска іншпіровала при писаню своїх творів.

Другым выступуючім быв доц. ПгДр. Валиль Хома, к. н. із рефератом під назвов Особитость художнёго чутя в літературных творах ПгДр. Марії Мальцовской. Доц. Хома розобрав проблем народного чутя М. Мальцовской к русиньскому народу і языку. Вказав на факт, же хоць Марія зачала писати в україньскім языку, такой, як было можне публіковати во своїм роднім русиньскім языку, зачала писати і публіковати на нїм, а ку україньскому ся уже нїґда не вернула. Як третїй реферуючій, із своёв темов Роль і місце епізоды в умелецикім текстї Марії Мальцовской выступив доц. ПгДр. Андрій Антоняк, к. н. Свій погляд на творчость писателькы, представив з боку теорії літературы. Свій реферат заміряв на єдну часть з теорії літературы, котру подробно спрацовав і прочітав участникам.

Далшый погляд – на роль женьскых постав в творчости авторкы представила Мґр. Івана Джундова, ПгД. в темі Жена в творчости Марії Мальцовской. Реферуюча во своїм рефератї красно, зо женьского погляду, розобрала жену в творах авторкы, де героїнї, переважно жыють професійно успішный, но внуторно ненаповненый жывот. Розоберать характеры і судьбы жен з єй творів, але тыж тіполоґію другых постав в творчости писателькы, котра є інтересна тым, же далшы выступаючі в творї поставы (векшынов женьскы) безпосереднё підпорують главну поставу – жену. З послїднїм рефератом в літературній секції выступив Мґр. Валерій Падяк, к. н. Ёго тема несла назву Ідея служіня, авадь “властна кров“ у творчіх роздумованях Марії Мальцовской. Розоберать у своїй презентації словне споїня “властна кров“ в різных творах авторкы, причім приходить ід заключіню, же го нелем можеме найти на різных містах в творах, але все має єднаке одношіня на героїню, на єй роздумованя. Писательчіны герої все вырїшыли, же не мож нич зле вчінити проти “властній кровли“. По скінчіню літературной секції были наїсто іншпірованы тоты, котры іщі не прочітали вшыткы творы Марії Мальцовской, то направити.

За послїднїм рефератом была директорков інштітуту, котра вела цілый семінар, отворена діскузія. Она, самособов, не зістала не вывжыта, дакотры з участників семінара хотїли поспоминати на свої особны стрїчі з Машов, як єй фаміліарно кликали, іншы хотїли перед вшыткыма демонштровати почливость ку особі писателькы і єй необычайный талент на комунікацію з людми, котров все доказала притягнути людей на свій бік і іншпіровати їх ку актівній ініціатіві в бою за свої ідеалы. Так ідеалы Марії Мальцовской – бой за злїпшіня жывота жены-Русинкы, за єй поставлїня в родинї і в сполочности, але передовшыткым бой за поставлїня Русинів, стали ся ідеалами і про Гавриїла Бескида, Марію Ґірову, Квету Галасову, но і многых другых, з котрыма ся нагодно стрїчала, а тыж многых тых, корых сама при своїй новинарьскій роботї актівно выглядовала.

Позад діскузії наслїдовала курта перерва, потім наслїдовала языкова секція, на котрій были прочітаны рефераты з русиньского языка. На них ся притомны могли дізнати, якы в сучасности рїшать проблемы языкознателї – доц. Василь Ябур, к. н., доц. Анна Плїшкова, ПгД, як і другы, а тыж членове языковой комісії, котра фунґує при Інштітутї русиньского языка і културы і недавно ся одбыло єй засїданя. Выступаючі у своїх рефератах демонштровали розобераны проблемы якраз на творах Марії Мальцовской. З наслїдной діскузії ся вказало, же языкова секція може іщі веце як літературна заінтересовала вшыткых тых, што вытримали до кінця семінара, бо по прочітаню двох рефератів, з котрыма выступили доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н. і доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. ся розвинула діскузія і мож было збачіти, же нашы Русины слїдують з великым інтересом вшытко, што ся тыкать кодіфікованой подобы русиньского языка і чутливо реаґують на кажду зміну, ці поправку в правилах. То є позітівный факт, бо язык лем тогды може фунґовати, кідь буде приятый ёго поужывателями і будуть ним нелем писати, комуніковати, але і самы будуть актівныма творителями процесу ёго розвитку, включно творїня норм языка.