6. децембра 2009 ославив свої 60. народенины ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н., научный працовник Сполоченьсконаучного інштітуту Словенсёикой академії наук у Кошицях, котрый довгы рокы занимать ся історіёв і сучасностёв Русинів.
Народнив ся в Левочі, де скінчів і середнёшкольскы штудії на Середнїй общоосвітній школї (Stredná všeobecnovzdelávacia škola). Абсолвовав Філозофічну факулту в Пряшові Універзіты П. Й. Шафаріка в Кошіцях. Высокошкольскы штудії скінчів в р. 1973 і здобыв кваліфікацію учітеля про школы 2. цікла. В роцї 1985 здав ріґорозный екзамен на ФФ УПЙШ у Пряшові і здобыв тітул „доктор філізофії“. В роцї 1991 на Філозофічній факултї Універзіты Коменьского Братїславі обгаїв дізертачну роботу і здобыв тітул „кандідат історічных наук“.
По скінчіню высокошкольскых штудій (1973) наступив на робоче місце середнёшкольского професора історії і обчаньской наукы на Ґімназії в Левочі, де робив 10 років. Од 1. авґуста 1984 на основі конкурзу ся став одборным робітником оддїлїня новшой і найновшой історії Выходословеньского музея (Východoslovenské múzeum) в Кошіцях. Од 1. марца 1985 тыж по конкурзї наступив до Сполоченьсконаучного інштітуту САН (Spoločenskovedný ústav SAV) в Кошіцях наперед як одборный, а од року 1991 як научный робітник оддїлїня історії, де працює доднесь. В рамках реалізації задач тогды повинного Štátneho plánu základného výskumu ся занимав у першім рядї выскумом історії україньской меншыны на Словеньску і брав участь на рїшіню уставной задачі в области розвоя і ставу трансгранічных одношінь міджі тогдышнїм Выходословеньскым краём і Закарпатьсков областёв Україньской совтєьской соціалістічной републікы.
С. Конєчні є в сучасности поважованый за єдного з найвызначнїшых шпеціалістів на історію Русинів на Словеньску. В штудії з року 1989 під назвов K vývoju ukrajinskej otázky v období výstavby socializmu як єден з першых історіків отворено конштатовав, же проблем народной ідентічности людей северовыходного Словеньска не є вырїшеный. В рамках педаґоґічной роботы, окрем десятьрічной учітельской практікы, уж четвертый рік учіть методолоґію історічной наукы про третїй ступінь высокошкольского штудія, конкретно докторандів Факулты гуманітных наук Універзіты Матєя Бела в Баньскій Бістріці. На Філозофічній факултї УПЙШ Пряшові єден семестер вів выберовый семінарь Історія етнічных меншын, на Пряшівскій універзітї в Пряшові два рокы учіть Історію карпатьскых Русинів і Курз словеньской історії на Філолоґічній факултї Славяньской універзіты в Києві і на Ужгородьскій штатній універзітї в Ужгородї.
Окрем педаґоґічной роботы, С. Конєчні ся занимать архівным выскумом за граніцями СР, штудовав у архівах в Празї, Києві, Ужгородї і Пржемышлї. С. Конєчні є членом Словеньской історічной сполочности, Асоціації україністів Словеньска, Світовой академії русиньской културы. В сучасности є председом Ученой рады Сполоченьсконаучного інштітуту САН в Кошіцях, членом Сейму САН в Братїславі і членом Научно-одборной рады Словеньского народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові.
Од року 1990 Станїслав Конєчні ся наповно занимав штудіом історії Русинів і Українцїв на Словеньску і в середнїй Европі 20. стороча. Тема ёго дізертачной роботы была: Postavenie a vývoj ukrajinskej národnosti na Slovensku v rokoch 1948 – 1960. Став ся сполуавтором восьмох моноґрафій, моноґрафії в русиньскім языку Капітолы з історії Русинів на Словеньску (2009) і веце як 100 штудій і одборных статей, двох каталоґів, сценаря выставкы і реалізатором многых лекцій і научных презентацій на Словеньску і за ёго граніцями з области історії Русинів, історії іншых етнічных меншын і подобных тем. Вів рїшіня трёх научных і одборных проєктів, быв орґанізатором або єдным з орґанізаторів дакількох научных акцій міджінародного характеру.
Ревіталізачный процес Русинів по новембрї 1989, історіками означованый як третє народне оброджіня отворив наново недорішены вопросы з минулости, а то передушыткым ідеовый вопрос, з котрым суть тїсно звязаны вопросы ідентіты і языка Русинів. На них попробовали дати якнайкомпетентнїшу одповідь языкознателї і історіци, занимаючі ся народностнов меншинов Русинів як на Словеньску, так і в рамках цалого карпатьского ареалу, котрый Русины заселяють в рамках розлічных держав. Єдным з такых є і ПгДр. Станїслав Конєчні, к.н., котрый ся історіов Русинів і їх розвитком занимать уж вецей як дві десятьроча. Кінцём минулого року – 6. децембра ославив округлый юбілей – 60 років. Так ся кінцёрічна порада на Інштітутї русиньского языка і културы стала добров нагодов на то, жебы сьме поздравили нашого юбіланта і в неформалній бісїді му дали пару вопросів, на котры нам з прецізностёв ёму властнов приобіцяв до кінця року одповісти. Так выникло тото інтервю.