Počasie
• • •
Internetové noviny
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
ХХ. Фестівал културы і шпорту
8. авґуста 2010 в Ублї, Сниньского окресу, притомны позерателї могли собі попозерати народны свадьбяны обряды і свадьбяна обрядова поезія належать к найкрасшым
проявам народной културы Русинів выходной Словакії.
Тоты, што ся занимають фолклорістіков і зберанём народных традіцій, записали їх у розлічных селах русиньского реґіону, і так захранили про будучі поколїня дакілько свадьбяных обрядів. Убляньскый свадьбяный обряд творцї фестівалу записали од найстаршых жытелёк села Убля – Гелены Підовой (1917), Анны Яночковой (1925) і Юлії Підовой (1923). Тогорічный фестівал в Ублї ся одбыв під сонечным небом у недїлю 8. авґуста 2010. Быв присвяченый нашій найзнамішій шырительцї културы Марії Чокыновій, котра уж, нажаль, не є міджі нами, але зохабила нам ту много красных співанок.
Проґрам, як і каждого року, быв богатый і каждый сі пришов на своє. Фолклорный колектів Бескід із Стащіна нам представив як в минулости вызерали спросины, домашня Ублянка зась указала витя вінцю і бокрейды із барвінку, дїтьскый фолклорный колектів Вублянчік презентовав загудованкы. Гуморным словом на тему свадьба участників розвеселив Матуш Оцетник. Красным голосом заспівала домашня співачка Анна Дарянинова. Одпрошованя представила фолклорна ґрупа Порубчанка з Руськой Порубы. Старостом свадьбы быв Михал Дзоба з Ублї. Повязованя і рядового ся уяла Ублянка і далшы свадобчане.
Старостка села Надєжда Сіркова наконець принесла дар хрестной мамы. Проґрам модеровали Мґр. Алена Фейсакова і Сілвія Ґандічова. На фестівалї дале выступили і забавляли публіку співацькы ґрупы зо Снины: Дукат, Старинчанка, Дуга, Пайташе і Зарічанка зо Стащіна. На геліґонцї заграв пан Йозеф Лауріч. І того року фестівал збогатили загранічны гостї: дуо Камелія з Ужгороду і фолклорный колектів Турьяньска долина із Перечіна. Потім уж на сцену наступила популарна словеньска ґрупа Дрішляк, котра зожала велекый успіх і овації од убляньской публікы. Традічный фолклорный проґрам фестівалу доповнило выступлїня Темпларів – ґрупы історічного шерму і їх огнёва шов. До білого рана під голым небом участників фестівалу забавляла ґрупа Ес-квартет. З мого погляду, є з рока на рік убляньскый фестівал лїпшый, забавнїшый іякостнїшый.
Мы Убляне ся за тоту красну акцію хочеме подяковати панї сценарістцї проґраму Аннї Чаварґовій, Основній школї і Сільскому уряду в Ублї на челї з панї старостков нашого росквітаючого села Надєждов Сірковов. Дякуєме а тїшыме ся на далшый річник фестівалу.
Тоты, што ся занимають фолклорістіков і зберанём народных традіцій, записали їх у розлічных селах русиньского реґіону, і так захранили про будучі поколїня дакілько свадьбяных обрядів. Убляньскый свадьбяный обряд творцї фестівалу записали од найстаршых жытелёк села Убля – Гелены Підовой (1917), Анны Яночковой (1925) і Юлії Підовой (1923). Тогорічный фестівал в Ублї ся одбыв під сонечным небом у недїлю 8. авґуста 2010. Быв присвяченый нашій найзнамішій шырительцї културы Марії Чокыновій, котра уж, нажаль, не є міджі нами, але зохабила нам ту много красных співанок.
Проґрам, як і каждого року, быв богатый і каждый сі пришов на своє. Фолклорный колектів Бескід із Стащіна нам представив як в минулости вызерали спросины, домашня Ублянка зась указала витя вінцю і бокрейды із барвінку, дїтьскый фолклорный колектів Вублянчік презентовав загудованкы. Гуморным словом на тему свадьба участників розвеселив Матуш Оцетник. Красным голосом заспівала домашня співачка Анна Дарянинова. Одпрошованя представила фолклорна ґрупа Порубчанка з Руськой Порубы. Старостом свадьбы быв Михал Дзоба з Ублї. Повязованя і рядового ся уяла Ублянка і далшы свадобчане.
Старостка села Надєжда Сіркова наконець принесла дар хрестной мамы. Проґрам модеровали Мґр. Алена Фейсакова і Сілвія Ґандічова. На фестівалї дале выступили і забавляли публіку співацькы ґрупы зо Снины: Дукат, Старинчанка, Дуга, Пайташе і Зарічанка зо Стащіна. На геліґонцї заграв пан Йозеф Лауріч. І того року фестівал збогатили загранічны гостї: дуо Камелія з Ужгороду і фолклорный колектів Турьяньска долина із Перечіна. Потім уж на сцену наступила популарна словеньска ґрупа Дрішляк, котра зожала велекый успіх і овації од убляньской публікы. Традічный фолклорный проґрам фестівалу доповнило выступлїня Темпларів – ґрупы історічного шерму і їх огнёва шов. До білого рана під голым небом участників фестівалу забавляла ґрупа Ес-квартет. З мого погляду, є з рока на рік убляньскый фестівал лїпшый, забавнїшый іякостнїшый.
Мы Убляне ся за тоту красну акцію хочеме подяковати панї сценарістцї проґраму Аннї Чаварґовій, Основній школї і Сільскому уряду в Ублї на челї з панї старостков нашого росквітаючого села Надєждов Сірковов. Дякуєме а тїшыме ся на далшый річник фестівалу.
Мірослава ДЗУБОВА,
штудентка 3. річника русиньского языка, ФГПН ПУ в Пряшові
• ХХ. Фестівал културы і шпорту в Ублї отворила старостка села Надєжда Сіркова. Містный фолклорный колектів Ублянка на сценї представив витя вінцю і бокрейды.
|
• Одпрошованя молодых в інтерпретації фолклорной ґрупы Порубчанка з Руськой Порубы.
|
• Рядовый танець на сценї убляньского амфітеатру затанцёвала домашня фолклорна ґрупа Ублянка і далшы „свадьбяны гостї“.
|