Недавно быв Народній раді Словацькой републікы схваленый найважнішый закон рока, котрым є Закон о державнім розрахунку. Подля нього ся перерозділюють грошы про вшыткы резорты і од нього так залежыть і то, кілько дістануть народностны меншыны. Русины дістануть подля вшыткого веце грошей, як то было того року.Але то лем вдяка новой сістемі, котра бере огляд коло діліня дотацій і на то, же не маєме матерьску державу і же материньскый язык русиньскый собі записало веце людей, як ся приголосило к народности. Кібы не было тых двох новых параметрів при діліню, може бы сьме обстали так, жебы сьме мали менше пінязь, як того року. Бо влада передложыла таку пропозіцію розрахунку, в котрій є про народностны меншыны вычлененых о майже 390 тісяч евро менше, як минулого року. Зо 4 міліонів і двасто тісяч евро будеме далшый рік годны ґаздовати лем зо сумов дашто веце як 3 міліоны і 800 тісяч. Про вшыткых. Уряд влады просто знижыв свою капітолу о пятнадцять процент, і так будуть „шпорити“ і меншыны. Самособов, треба быти солідарный, і коли держава боює з економічнов крізов, не можеме выскаковати ани мы. Інтересне але є, же шпорити ся буде якбач на културі народностных меншын веце, на як на културі Словаків. Знову раз.

Покля култура народностных меншын, в тім розумиєме і фінанцованя нашых періодік, книжок, котра належыть під Уряд влады, буде мати о нецілых 10 процент менше як минувшый рік, Міністерство културы буде мати менше лем о пять процент. А што є найліпше, Матиця словеньска дістане своїх звычайных 1,5 міліона евро, кріза – некріза. Жебы сьме были в образі – єдна културна інштітуція дістане міліон і пів, покля вшыткы меншыны довєдна, і то є майже 15 процент жытелів Словеньска, на свої културны актівности 3,8 міліона. Вже того року было крітіковане, же покля културна єдиніця на єдного жытеля словацькой народности выходить на 23 евро і 70 центів, на такого Русина, Рома або Мадяра то не было ани 6 евро. Мы сьме собі поліпшыли, але думам, же в припаді дакотрых народностей ся може тот пропастный розділ в далшым року іщі векшати. Кідь собі до того прирахуєме, же є можность рушіня малокласных школ, де без вынятку зо закона можеме прийти о народностны школы, култура народностных меншын може на далшый рік дістати такый коктейл, котрый так скоро не розходить.

Держава мусить каждых 5 років передкладати на Секретаріат Рамкового договору на охрану народностных меншын, Ґенеральный директоріят про людьскы права Рады Европы в Штрасбурґу справу в о імплементації Рамкового договору. Мусить так робити кажда держава, котра договор підписала. Послідню Словеньско загнало в 2009 році. Значіть, далша нас чекать в будучім і має быти предложена к 1-му фебруару. Словеньску ся рекомендовало робити далшы зліпшіня імплементації того договору. Наприклад зважыти приятя леґіслатівы о фінанцованю меншын, підпоровати приступ к медіам, веце підпоровати навчаня в языках меншын, друковати учебникы, робити політіку всокочіня културы меншын і так дале. Вшытко то, што ся властно даяк не робить. Єм зведавый, яку справу Словеньску предложыть. Але суть лем дві можливости. Будь собі признать хыбы в меншыновій політіці, або буде тота справа з якогось паралелного весмірму, де меншыны на Словеньску мають вшытко. Штрасбурґ „calling“. Буде інтересне, яка буде його реакція по тім, што Словеньско дасть свою справу.