19. апріля 2011 в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові зорґанізовав Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові 15. Научный семінарь карпаторусиністікы. З лекціов на тему Традіції русиньского школства на Словеньску: 75 років од взнику Ґрекокатолицькой руськой ґімназії в Пряшові выступить председа Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові Мґр. Гавриіл Бескид.

Як традічно, вшыткых притомных привітала на семінарї директорка Інштітуту доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., яка потім прочітала характерістіку реферуючого, з котрой выбераме: „Мґр. Гавриїл Бескид, по професії учітель російского языка і історії. Народив ся 28. септембра 1929 року в Кошіцях в родинї Евґенія Бескида і Марты, родженой Холошняёвой. Дїтство пережыв у русиньскім селї Леґнава (окр. Стара Любовня), де ёго отець быв ґрекокатолицькым священиком 35 років. Там выходив основну школу. Скінчів Штатну руську ґімназію в Пряшові і Высоку школу педаґоґічну в Братїславі. Учів у Леґнаві, в Малім Липнику, на Середнїй педаґоґічній школї Клемента Ґоттвалда, на Дванадцятьрічній середнїй школї, на електротехнічній і стройницькій школї в Пряшові, скады і одышов до пензії в 1991 роцї. По нїжній револуції ся актівно припоїв к русиньскому руху, наперед у звязи з навернутём Руського дому, дале як пропаґатор бескидіады і карпатьской русиньской літературы в цїлім. Од року 2001 на Словеньску зачала выходити хосенна публікація Русиньскый народный календарь, якых до 2005 року вышло пять. Гавриїл Бескид быв єдным із плодных сполупрацовників, зоставителїв календарїв. Находиме в них ёго статї на різны актуалны темы, присвячены головным історічным датам. Ту ся мож дочітати о Ґрекокатолицькій руській ґімназії, о Ґрекокатолицькій руській учітельскій семінарії, о културных обществах Русинів од другой половины 19. стороча, о вызначных особностях Руського клубу і Общества А. Духновіча в Пряшові. Многы статї Мґр. Гавриїла Бескида ся обявили і в загранічных русиньскых выданях: Бесіда (Польско), Вседержавный русиньскый вістник (Мадярьско), Podkarpatská Rus (Чесько) і інде. Находиме ёго мено в Енціклопедії русиньской історії і културы (Encyclopedia of Rusyn History and Culture) міджі 24 сполупрацовниками, яку выдав професор Павел Роберт Маґочій і професор Іван Поп в 2003 і 2005 роцї в Торонтї в Канадї. Став ся зоставителём книжок Николай Бескид на благо Русинів, яка вышла у 2005 роцї у выдавательстві Валерія Падяка в Ужгородї, і Николай Бескид як субєкт і обєкт історіоґрафії, яку в р. 2009 выдав Русиньскый културно-освітный сполок А. Духновіча в Пряшові.

Актівіты Г. Бескида ся не огранічують лем на публікачну роботу. В р. 2002 быв ініціатором научного семінаря – 120 років од народжіня Николая Бескида і одкрытя памятной таблы свому стрыкови – історікови в Леґнаві і в Болдоґкеваралї в Мадярьску, орґанізовав бісїду з писателём з Підкарпатя Василём Сочком-Боржавином, семінарь на тему 80 років Общества А. Духновіча в Пряшові і ряд іншых актівіт. Г. Бескид выступав на вызначных русиньскых форумах як делеґат Світовых конґресів Русинів в Будапештї, Ужгородї, Пряшові, Криницї, Сіґетї, на научных семінарях в Мадярьску, Ужгородї і інде. На сердцю му лежьть проблем занедбаных гробів нашых културных великанів, як: Юлія Ставровского-Попрадова, Михала Бескид, Іренея Ханата, Корнелія Добряньского в Чертіжнім, якы треба обновити, як і реалізовати в селї памятну комнату спомянутым людям.
Такых благородных дїл на контї Г. Бескида бы ся нашло і веце, наприклад, міджінародный семінарь к 105. річніцї од народжіня Юлія Ставровского-Попрадова, реалізація проєктів Русиньского културно-освітного общества Александра Духновіча в Пряшові, якого є председом і цїлый ряд іншых хосенных дїл на благо Русинів. .“