Дня 13. новембра ся в засїдалнї Ректорату Пряшівской універзіты на уліцї 17. новембра одбыв 24. научный семінар карпаторусиністікы. З лекціов на тему Рїшаня україньсклого вопросу в Чеськословеньску в постсталіньскім періодї выступив ПаедДр. Маріан Ґайдош, к. н., історік Сполоченьсконаучного інштітуту в Кошіцях Словеньской академії наук у Братїславі.

З куртого медайлону о выступаючім ся притомны дізнали дакілько фактів о нїм, міджі іншым ай то, же Маріан Ґайдош ся у своїй роботї пару десяток років концентрує на проблематіку народностных меншын, міджі котрыма домінує русиньска (в передновембровій термінолоґії україньска) народностна меншына. Заінтересованость вшыткых в даній темі была евідентна почас цїлой лекції, але передовшыткым в діскузії, котра, як традічно зачала позад прочітаня лекції. Хоць тема ся дотыкала періоду по другій світовій войнї, діскутери мали потребу невернути ся у вопросах і до давнїшого періоду – періоду взнику першой ЧСР, в котрім Русины мали приобіцяны свої права, хоць, нажаль, не вшыткы не были сповнены, но, як сконштатовали, і так тот період ся рахує за єден з лїпшых у розвитку народностного жывота Русинів. На семінару были розобраты ай рокы, коли народность Русин была заказана, респ. адміністратівным актом замінена за народность Українець, причім многы з діскутуючіх відїли тот акт у споїню з оптаціями нашых людей – Русинів на Україну, де они автоматічно стали Українцями, а зато ай їх родины, што остали на Словакії, потребно было переменовати на Українцїв. Підкреслили, же якраз тот факт мав неґатівный допад на далшый розвиток Русинів як міноріты у бывшій ЧССР, бо Русины одмітали народность Українець, не были з нёв стотожнены, зато ся многы радше писали Словаками.

Позад діскузії ся уж традічно одбыла презентація новых публікацій з области карпаторусиністікы. Притомных зауяла недавно выдана на Словакії збірка поезій розлічных авторів-поетів світа, в котрій была представлена поезія русиньского автора Юрка Харитуна, а то нелем по русиньскы, але ай єй переклад до словацького языка з пера Валерія Купкы. Як оголосила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы, на першый з далшой серії семінарів з области карпаторусиністікы ся реґуларны навщівници можуть тїшыти у фебруарї наступного року. З подякованём вшыткым притомным нелем за участь, але ай за інтересну діскузію Др. Копорова семінар офіціално закінчіла, хоць дебаты продовжовали в неформалнім дусї дале, што сіґналізовало, же темы з недавной, але ай з давнїшой минулости Русинів суть все найвеце жаданы.