В СР ся в р. 2011 к Русинам приголосило 33 482 жытелїв a к русиньскому материньскому языку 55 469 людей. Чісло трывало жыючіїх обывателїв на Словеньску ся звышує, але все помалшым темпом. То указали выслїдкы списованя жытелїв, домів і квартелїв, котре было в маю 2011 а ёго выслїдкы были голошены кінцём фебруара 2012. Подля опублікованых резултатів Штатістічного уряду мала Словеньска републіка к 21. маю 2011, што є вырїшалный термін послїднёго списованя людей, 5 397 036 трывало жыючіх обывателїв. У порівняню зо списованём людей перед десятьма роками ця тота кількость звышыла о 17 581. Тот нарост 0,33 % кількости жытелїв у міджірочнім періодї 2001 аж 2011 є найнижшым в історії списованя на Словеньску, конштатовала председкыня ШУ СР Людміла Бенковічова.

Найвеце жытелїв з восьмох країв СР є Пряшівскый край – 814 527 (15,1 %) а найменше жыє на теріторії Трнавского краю, де є 554 741 жытелїв (10,3 %). У вырїшалнім часї списованя у 2011 было на Словеньску 2 891 обываных аґломерацій, о 8 веце ак в роцї 2001. На Словеньску є 138 міст і 2 753 сел. Веце людей жыє в містах (54,4 %) як на селах (45,6 %). З цїлкового чісла жытелїв СР є веце як половина жен (51,3 %, кількость жен на 1 000 хлопів напротив списованю в 2001 роцї мірно ся знижыла. В порівнаню зо списованём перед 10 роками настало знижіня жытелїв у передпродуктівнім віцї (0 аж 14 років) із 18,9 % в роцї 2001 о 15,3 % в роцї 2011. Росте чісло жытелїв у продуктівнім віцї (15 аж 64 років) із 68,9 % в роцї 2001 на 72,0 % у 2011 роцї, а звышує ся і кількость жытелїв у попродуктівнім віку (65 і высше) з 11,4 % на актуалны 12,7 %. Наростать і кількость розведженых, множество слободных зіставать в порївнаню зо списованём 2001 року незмінене.

Знижыла ся кількость людей словеньской і мадярьской народности
У минулорічнім списованю жытелїв у порівнані з попереднім рапідно звышыло ся чісло людей, котры ся не приголосили ку ниякій народности. В роцї 2001 не увело у гарку списованя свою народность лем 1 % жытелїв (54,5 тісяч), минулого року уж їх было 7 % (382,5 тісяч). Ку словеньскій народности ся приголосило менше людея як перед 10 роками – 4,353 міліона жытелїв, што становить 80,7 %. При списованю 2001 їх было 4,615 міліона, значіть 85,8 %. Подобный вывой є і у другій найвекшій народности в СР. К мадярьскій народности ся приголосило 2011 року высше 458,4 тісяча жытелїв, што є 8,5 % з цїлковой популації. В роцї 2001 ся ку тій народности приголосило 520,5 тісяча жытелїв, што было 9,7 % з цїлой популації. „Протьлежный розвой є у жытелїв ромской народности“ – конштатовав директор одбору штатістікы жытелїв ШУ СР Маріан Горецкі. Іщі в роцї 2001 ся ку ромскій народность приголосило нецїилых 90 тісяч жытелїв (1,7 %) з трывалым перебывынём на теріторії СР. Теперь є їх уж 105,7 тісяч, што представує скоро 2 %. Споміджі жытелїв з тырвалы перебыванём на Словакії мать дале чеська народность 30 400 людей. значіть 0,6 % (зменшіня напротив 2001: 44 600, то є 0,8 %), русиньска 33 500, значіть 0,6 % (нарост напротив: 2001 року: 24 200, значіть 0,4 %). Україньску народности мать 7 430 жытелїв (0,1 %), нїмецьку 4 690 (0,1 %), польску 3 084 (0,1 %), хорватьску 1 022, серьбску 698, російску 1 997, жыдівску 631, моравску 3 286 (0,1 %) і булгарьску 1 021 жытелїв. Oстатны народности мать 9 825 жытелїв.

Найвеце людей зо словеньсков народностёв є в Жіліньскім краю
Ку словеньскій народности ся приголосило найвеце жытелїв у Жіліньскім краю (93,1 %), в Тренчаньскім краю (91,8 %) a в Братїславскім краю (90,2 %). Ку мадярьскій народности ся найвеце приголосило в Нїтряньскім краю (24,6 %), в Tрнавскім краю (21,8 %) і в Баньскобыстрьньскім краю (10,2 %). К ромскій народности ся найвеце жытелїв приголосило жытелїв Пряшівского (5,3 %), в Кошіцькім (4,6 %) і Баньскобыстяньскім краю (2,4 %).
Найвеце жытелїв СР сі увело як свій материньскый язык при списованю в р. 2011 словеньскый язык. Было їх 78,6 %. Мадярьскый язык декларовало як материньскый 9,4 %. Ромскый язык мать як материньскый язык 2,3 % жытелїв, русиньскый язык 1 % , ческый язык 0,7 %. В порівнаня зо списованём у 2001 дішло в роцї 2011 ку знижіню чісла жытелїв з материньскім языком словацькым, мадярьскым і чеськым. Чісло жытелїв з материньскым русиньскым языком ся маленько підняло. Кількость жытелїв з ромскым материньскым языком в роцї 2011 в порівнаню з выслїдками списованя сперсперед десятёх років мірно ся тыж підвышыла (o 0,5 %). Підвышыло ся і чісло жытелїв, котрых материньскый язык ся не подарило встановити, а то з 1,2 % ва роцї 2001 нa 7,5 % в роцї 2011. Сповеньскый язык як материньскый собі увело найвекше множество жытелїв у Жіліньскім (92,8 %), v Trenčianskom (91,3 %) і в Братїславскім краю (89,7 %). Мадярьскый язык є материньскым языком найвекшой кількостї жытелїв у Нїтряньскім (26,6 %), Tрнавскім (22,7 %) a в Баньскобыстяньскім краю (12,1 %). Ромскый язык собі як материньскый найвеце увели люде з тырвалым быванём в Пряшівскім (7 %), Кошіцькім (5,9 %) і v Баньскобыстряньскім краю (1,2 %). Жытелїв з русиньскым материньскім языком є у Пряшівскім краю (5,9 %). Чeскый язык як материньскый сі увело найвеце людей, што жыє в Братїславскім (1,4 %) і Tренчаньскім краю (0,8 %). Найчастїше поужываный язык на верейности є словеньскый (80,4 %), мадярьскый (7,3 %), ромскый (0,7 %) і русиньскый язык (0,5 %). У вшыткых краях ся найвеце поужывать словеньскый язык, конкретно в Братїславскім краю найвеце (91,4 %). Мадярьскый язык найвеце на верейности ся поужывать в Нїтраньскім краю (21,6 %) і Tрнавскім (19,2 %). По ромскы ся найвеце говорить на верейности в Кошіцькім (2,1 %) a Пряшівскім краю (1,8 %). Пo рuсиньскы ся найвеце комунікує на верейности в Пряшівскім краю (2,8 %). В дома ся найчастїше поужывать словеньскый язык (73,3 %), мадярьскый язык (8,7 %), ромскый (2,4 %) a русиньскый язык (0,9 %). Во вшыткых краях Словакії ся дома найвеце поужывать словеньскый язык. Найцеце але у Жіліньскім краю (86,5 %). Мадярьскый язык в домашностях ся найвеце поужывать в Нїтряаньскім краю (25,3 %). В ромскім языку (7,6 %) в русиньском языку (5,6 %) комунікують жытелї Пряшівского края.