Počasie
• • •
Internetové noviny
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
O кірілометодійскій традіції
Дорогы братя і сестры в Хрістови!
О славяньскых апостолах Кірілови і Методійови ся написало много книг. Векшына з них є історічных, но найдуть ся і філолоґічны, педаґоґічны, моралны і Романовы. Їх обсяг - то інтересне і поучне чітаня про школярів і штудентів, но і про каждого, хто хоче глубше познати славяньску културу і ідентіту. В днешній проповіді ся хочу заміряти на три аспекты кірілометодійской традіції: місійный, културный, шпірітуалный..
• Місійньїй
Пріорітов місійного діла Кіріла і Методія была хрістіянізація славяньскых народів. В роздумованю святых братів была віра в Хріста - Богочоловіка алфов і омегов їх жывота. Тоту віру хотіли заскіпити і до сердець нашых предків. Знаме є речіня св. Кіріла: „Хто хоче быти духовно жывым, мусить быти школованый." Ученость нас мать вести ближше ку Богу, не наспак - далше од Бога, бо нашым жывотным посліднім цільом є блаженый жывот у вічности.
• Културный
Приходом святых братів на Велику Мораву ся положыли фундаменты славяньской церьковной културы підкріплены ґрецьков хрістіяньсков реліґіозітов. Ясно то видно в архітектурі, іконописаню, співі, літературі. Славяньске слово написане кіріліков ся стало вступнов бранов духовного просвіщіня Славянів. Но зачала ся розвивати і соціялна култура з хрістіяньскым напрямом, бо святы братя переложыли з грецького до славяньского яыка „Закон судный", котрый ся став фундаментом юрісдікчного сістему Великой Моравы, Панонії, Булгарьска, Кіївской Руси.
• Шпірітуалньїй
Кірометодійска традіція в нашім жывоті є найвеце закодована в шпірітуаліті нашой віры грецького обряду, бо до єй обсягу належыть і свята Літурґія, Тайны, благословліня і посвячіня. З даныма річами ся стрічаме скоро каждый день. Ґрецька шпірітуаліта была обогачена славяньсков менталітов, способом жывота і традіціями. Жыє в нашім народі уж высше 1000 років. Каждый познать напр. барвінковый вінець на вінчанці, але і свячіна пасхы на Великдень, благословліня багніток, зіля і т.п. Спів Многая літа і Вічная память провадять наш жывот од колыскы аж по гроб. Но до кірілометодійской традіції належать і теолоґічно-пасторачньї шпеціфіка практізованы в дакотрых Тайнах, напр. в Міропомазаню, котре ся выслугує такой по св.Крещіню, або в Евхарістії, котру віруючі причащають під обоякым способом. Великым даром кірілометодійской традіції про священицтво є добровольность священицького целібату. Морална прикладность священицькых манжелств і родин довгы стороча провадить і формує наш народ.
Кіролометодійска традіція в нашім жывоті не є музеална, но жыва і денно-денна. Є лем на нас - на єй носителях, ці єй докажеме сохранити і жыву передати наступным генераціям.
О славяньскых апостолах Кірілови і Методійови ся написало много книг. Векшына з них є історічных, но найдуть ся і філолоґічны, педаґоґічны, моралны і Романовы. Їх обсяг - то інтересне і поучне чітаня про школярів і штудентів, но і про каждого, хто хоче глубше познати славяньску културу і ідентіту. В днешній проповіді ся хочу заміряти на три аспекты кірілометодійской традіції: місійный, културный, шпірітуалный..
• Місійньїй
Пріорітов місійного діла Кіріла і Методія была хрістіянізація славяньскых народів. В роздумованю святых братів была віра в Хріста - Богочоловіка алфов і омегов їх жывота. Тоту віру хотіли заскіпити і до сердець нашых предків. Знаме є речіня св. Кіріла: „Хто хоче быти духовно жывым, мусить быти школованый." Ученость нас мать вести ближше ку Богу, не наспак - далше од Бога, бо нашым жывотным посліднім цільом є блаженый жывот у вічности.
• Културный
Приходом святых братів на Велику Мораву ся положыли фундаменты славяньской церьковной културы підкріплены ґрецьков хрістіяньсков реліґіозітов. Ясно то видно в архітектурі, іконописаню, співі, літературі. Славяньске слово написане кіріліков ся стало вступнов бранов духовного просвіщіня Славянів. Но зачала ся розвивати і соціялна култура з хрістіяньскым напрямом, бо святы братя переложыли з грецького до славяньского яыка „Закон судный", котрый ся став фундаментом юрісдікчного сістему Великой Моравы, Панонії, Булгарьска, Кіївской Руси.
• Шпірітуалньїй
Кірометодійска традіція в нашім жывоті є найвеце закодована в шпірітуаліті нашой віры грецького обряду, бо до єй обсягу належыть і свята Літурґія, Тайны, благословліня і посвячіня. З даныма річами ся стрічаме скоро каждый день. Ґрецька шпірітуаліта была обогачена славяньсков менталітов, способом жывота і традіціями. Жыє в нашім народі уж высше 1000 років. Каждый познать напр. барвінковый вінець на вінчанці, але і свячіна пасхы на Великдень, благословліня багніток, зіля і т.п. Спів Многая літа і Вічная память провадять наш жывот од колыскы аж по гроб. Но до кірілометодійской традіції належать і теолоґічно-пасторачньї шпеціфіка практізованы в дакотрых Тайнах, напр. в Міропомазаню, котре ся выслугує такой по св.Крещіню, або в Евхарістії, котру віруючі причащають під обоякым способом. Великым даром кірілометодійской традіції про священицтво є добровольность священицького целібату. Морална прикладность священицькых манжелств і родин довгы стороча провадить і формує наш народ.
Кіролометодійска традіція в нашім жывоті не є музеална, но жыва і денно-денна. Є лем на нас - на єй носителях, ці єй докажеме сохранити і жыву передати наступным генераціям.