Язык і народна ідентіта Русинів у 21. сторочу – під таков назвов у Свіднику Піддукляньска бібліотека і Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску в просторах свідницькой бібліотекы 29. марца 2012 зорґанізовали єдну з акцій присвяченых Місяцю книгы.На нїй доміновала в першім рядї тема русиньского языка і ёго функціонованя в розлічных сферах жывота русиньской громады на Словенську, враховано русиньскоязычной книжной продукції. Выставка книжок на семінарі была выслїдком і презентаціов роботы дакількох домашнїх і загранічных выдавательскых субєктів – обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы, Сполку русиньскых писателїв Словеньска, Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты і Выдавательства Валерія Падяка з Ужгорода.

Семінар отворив директор Піддукляньской бібліотекы Мґр. Каміл Бенько а вів го Ярослав Фецуш, председа свідницькой Містной орґанізації РОС, якый быв зарівно ініціатором цїлой акції. Гостями семінара были доц. ПгДр Анна Плїшкова, ПгД., директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, і ПгДр. Кветослава Копорова, асістентка того же інштітуту. Носнов частёв семінара была лекція-презентація Анны Плїшковой під назвов Материньскый язык Русинів на зачатку 21. стороча. В нїй представила історічный контекст рїшаня вопросу народной ідентічности і з ним звязаного языкового вопросу карпатьскых Русинів і высвітлила обєктівны прічіны, якы спомалёвали розвой народноідентіфікачного процесу Русинів в порівнаню із сусїднїма славяньскыма народами. Міджі нима увела діалектну пестрость теріторії Карпатьской Руси, але тыж іншонародны языковы, конфесіоналны і політічны впливы. В далшій части высвітлила прінціпы кодіфікації літературного языка карпатьскых Русинів по роцї 1989 і проблемы звязаны з наслїдным уводжованём літературного языка до конкретных функціоналных сфер в Словеньскій републіцї: літературной, сценічно-театралной, масмедіалной, урядной, конфесіоналной і школьской. Наслїдно вєдно з Кветославов Копоровов в діскусії одповідали на вопросы участників семінара, якы были заміряны на актуалну сітуацію розвоя русиньского языка і уровень народноідентіфікачного процесу Русинів на Словеньску. Дотулили ся проблемів асімілації Русинів, словакізації выходных літурґічных обрядів, але тыж легковажного одношіня к материньскому языку сучасной молодой ґенерації Русинів і єй родічів. З діскусії выплынула важна задача про окремы народностны русиньскы орґанізації – заміряти ся у своїх проєктах у бівшій мірї якраз на плеканя народной свідомости у молодой ґенерації, а то посередництвом адекватных і цїленых културно-освітных і едукачных проєктів, професіоналізації роботы і концентрації на пріорітны сферы русиньского народностного жывота, к якым належить розвой русиньского народностного школства.

-аз-, фотка: М. Лабикова