22. новембра 2009 дотовкло сердце доц. ПгДр. Яроміра Горжеца, новинаря, поета, текстаря, писателя, педаґоґа, першого і довгорічного председы Сполочности приятелїв Підкарпатьской Руси з центром у Празї. Не дочекав ся 88. народенин, ани выданя своїх памятей, котры ся приправлюють і мали бы выйти на ярь наслїдуючого року.
Яромір Горжец ся народив 18. децембра 1921 в Хустї на Підкарпатьскій Руси. В роцї 1954 скінчів штудії чеського языка і літературной наукы на філозофічній факултї, в шістдесятых роках ся учів на факултї соціалных наук і публіцістікы. Автор множества поетічных збірок у роцї 1945 ся став єдным із основателїв денника Млада фронта. Робив ту до року 1950 як шефредактор і директор выдавательства Млада фронта. Любив джез, писав красны поетічны тексты ку пісням, напр. Dva modré balónky, Docela všední obyčejný den, Nedělní vláček, Barborka... Першыма інтерпретаторами тых текстів были Йозеф Зіма, Власта Прухова, Валдемар Матушка.
В роцї 1969 быв збавленый функції на факултї, посту шефредактора часопису Univerzita Karlova. В роцї 1977 підписав Харту 77, пізнїше заложыв саміздатову едіцію Česká expedice, де вышло 120 збірок. Про шырїня тых публікацій і „розвертаня републікы“ быв у роцї 1981 веце як пів рока арештованый. По новембровій револуції быв Горжец у роцї 1991 менованый доцентом і став ся председом Сполочности приятелїв Підкарпатьской Руси.
Я особно ниґда не забуду на момент, кідь по многых десятьрочах знова пришов до Хусту і з вогниками в очах позерав ся на брану „своёй“ школы, до котрой ходив. Звала ся Масарикова. Проходив уліцями свого дїтинства і споминав. Была єм при тім і доято єм слїдовала ёго щастный выраз у твари і щастный непокій.
Тогды, на початку 90-ых років минулого стороча мала уж наша Сполочность приятелїв Підкарпюатьслкой Руси за собов першы крокы. Выдали сьме пару книжок і брожур, першы річникы часопису (тогды то быв лем малый інформачный справодай, котрый мав пару сторінок), орґанізовали сьме реґуларны стрітнутя, зачали сьме ся записовати до позорности шырокой громады. Яромір Горжец стояв при зродї той Сполочности, першый вышов з ініціатівов, котра была тотожна з ініціатівами далшых, но передушыткым він єй довів ку скуточній реалізації. Потім быв вецей як десять років председом Сполочности, а вів єй добрї. Він мав і манажерьскы способности, тадь рядив і великый денник і дакілько часописів. Ку Підкарпатьскій Руси і Русинам мав інтерне, міцно особне одношіня, чутя одповідности. Свідчать о тім нелем ёго віршы (напр. збірка Ясиня), але напр. і факт, же просаджовав сполуучасть русиньской комуніты в Чехах на дїятельности орґанізації. Мав много думок, котры рад продіскутовав з приятелями з Ужгороду і Мукачова односно навернутя людём народного усвідомлїня, навернутя чутя, же суть Русинами.
Доц. ПгДр. Яромір Горжец зістане навсе записаный в публікаціях, навсе ся став частёв літературы і журналістікы. Нам, котры сьме го любили і тримали в чести, буде барз хыбовати.