В пряшівскім Пензіонї Атріум ся 28. юна 2013 зышли штуденты, учітелї, орґанізаторы і позваны гостї, жебы поставили сімболічну точку за проґрамом тогорічного Studium Carpato-Ruthenorum 2013. Заключным святочным вечором, споєным з передаванём цертіфікатів абсолвентам, кулміновав тритыжднёвый проґрам 4. річника того міджінародного едукачного проєкту Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові (ІРЯК ПУ).

Вечур отворила і модеровала Ярослава Сисакова (до анґліцького языка тлумачіла ПаедДр. Ева Фрічова). Добру наладу од самого зачатку аж до кінця утримовала єдна з найлїпшых мужскых співацькых ґруп – інтерпретів русиньской народной співанкы на Словеньску, котра в проґрамі того проєкту уж традічно має своє місце – ПАЙТАШЕ зо Снины, яку веде Мґр. Даньєл Гулай, абсолвент Пряшівской універзіты. Послїднїй сполочный вечур на лїтнїй школї каждорічно має свою шпеціфічну атмосферу. Орґанізаторы біланцують уровень актуалного річника і згруба накреслюють план наслїдуючого річника з оглядом на желаня штудентів. Абсолвенты під впливом новых знань пробують вести неформалну конверзацію в русиньскім языку ці співати русиньскы співанкы, і так властно тыж непрямо біланцовати свою участь на лїтнїй школї русиньского языка і културы. А учітелї аналізують, ці і до якой міры ся їм подарило наповнити напланованый обсяг педаґоґічного процесу і заінтересовати штудентів ... Фактом є, же главным цїлём орґанізаторів – од самого ёго зачатку аж до кінця – было, жебы домашнї і загранічны штуденты, з якых того року половина пришла до Пряшова аж споза океану, ся в Пряшові чули добрї, а в будучности ся ту, самособов, любили вертати. Мож повісти, же вшыткы заінтересованы ся снажили зробити максімум про то, жебы тов мотіваціов про штудентів – завітати зась до Пряшова – было якраз Studium Carpato-Ruthenorum на Пряшівскій універзітї.

Як знаме, Пряшівска універзіта є єдинов універзітов на світї, котра каждорічно од року 2010 отварять браны Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы про каждого, кого інтересує русиньскый язык, історія, література, култура, фолклор і етноґрафія карпатьскых Русинів. Вдяка тому до Пряшова каждорічно приходять люде – молодшого і старшого віку – нелем зо Словакії, але тыж з многых країн світа. Суть то люде, котры або мають русиньске корїня і хотять набыти, респ. росшырити свої знаня з высшe уведженых сфер карпаторусиністікы – переважно зо Споєных штатів Америкы, Словакії і Україны, або котрых к тому веде їх професіоналный інтерес – іде переважно о докторандів з европскых і америцькых універзіт, то значіть о будучіх лінґвістів і славістів. А то є барз вызначный момент про орґанізаторів і учітелїв Studium Carpato-Ruthenorum, затоже якраз через лїтню школу русиньского языка і културы можуть приспіти к формованю будучіх славістів, высокошкольскых учітелїв і ученых на загранічных універзітах, котры до свого зорного поля в компаратівных баданях перспектівно можуть загорнути уж і русиньскый язык ці дакотру зо сфер карпаторусиністічных штудій. Міджі дотеперїшнїма абсолвентами Studium Carpato-Ruthenorum были докторанды з універзіт в Чеській републіцї, Словацькій републіцї, Нїмецьку, Австрії, Швейцарії, Споєных штатах aмерицькых. Кідь порахуєме вшыткых дотеперїшнїх абсолвентів, то нам выйде красне чісло: цертіфікат о абсолвованю Studium Carpato-Ruthenorumна Пряшівскій універзітї дотеперь здобыло 82 штудентів – 58 загранічных а 24 домашнїх.

– Про Пряшівску універзіту є то наісто позітівна біланція і реклама, кідь за штудіом русиньского языка і културы ту каждый рік приходить тілько штудентів а о проєктї ся в суперлатівах пише і говорить в домашнїх і загранічных масмедіях. Є то наісто і вдяка тому, же веджіня Пряшівской універзіты ся снажить робити много про утримованя і вылїпшованя як кредіту універзіты, так зарівно про підвышованя уровни лїтнёй школы русиньского языка і културы, а тым і про розвой карпаторусиністікы, котра є єдным з вызначных шпеціфік Пряшівской універзіты, – сконштатовала модераторка Ярослава Сисакова, котра так створила простор про выступлїня єдного з представителїв ПУ, котры каждорічно беруть участь на отворїню і заключіню лїтнёй школы і передають абсолвентам цертіфікаты.Тото року позваня на заключный вечур прияв проректор про область навчаня Пряшівской універзіты – проф. ПгДр. Мілан Портїк, ПгД., котрый высоко оцїнив роботу і проєкты Інштітуту русиньского языка і културы, враховано міджінародного проєкту Studium Carpato-Ruthenorum.

– Мож повісти, же успіх каждого проєкту залежить од дакількох факторів, но міджі найвызначнїшыма бы сьме могли спомянути: ініціатівный колектів орґанізаторів із сполочным інтересом – зробити про успіх проєкту максімум, менежерьскы способности главных орґанізаторів, жертовна і докладна робота вшыткых реалізаторів проєкту, підпора надрядженого субєкту а в непослїднїм рядї фінанції. Тритыжднёвый едукачный проєкт, котрый є богатый на културны акції розлічных жанрів, тото вшытко собі выжадує. І видить ся нам, же колектів з такыма характерістіками ся в рамках Пряшівской універзіты при Інштітутї русиньского языка і културы уж створив. Днесь славить свої четверты народенины і скоро в тім істім міджінароднім зложіню фунґує і робить од самого початку, – сконштатовала у своїм модераторьскім вступі Ярослава Сисакова.

Як было спомянуто высше, орґанізачный і реалізачный колектів Studium Carpato-Ruthenorum має міджінародный характер, якый ся дотеперь каждорічно росшырёвав.В сучасности ёго членами суть люде розлічных народностей – русиньской, словацькой, мадярьской, америцькой, якы суть обчанами розлічных штатів – Словакії, Україны, Польска, Канады, Споєных штатів америцькых. Вшыткы ся але снажать цїлый рік од скінчіня єдной лїтнёй школы до зачатку далшой ефектівно сполупрацовати і зробити максімум, жебы каждый новый річник проєкту быв лїпшый як минулый і жебы ословив якнайвеце штудентів – домашнїх і загранічных. Спомянули сьме, же із загранічных штудентів на лїтню школу їх найвеце приходить з Америкы. Є то четверта ґенерація потомків русиньскых імміґрантів з централной і выходной Европы, котры і такым способом – участёв на лїтнїй школї і навщівов домовины своїх предків – ся вертають ку свому корїню. В їх домовинї новодобым „бумом“ ся стали ґенеалоґічны проєкты, через якы Америчане глядають своїх предків, а тым і свою ідентіту. О тім бы знали говорити актівісты з русиньскых орґанізацій в Америцї, главно з найбівшой і найрепрезентатівнїшой з них – Карпаторусиньского общества (Carpatho-Rusyn Society) в Піттсбурґу, але і з Карпаторусиньского научного центра в США, якы навыше каждорічно збераюти грошы на штіпендії про будучіх штудентів Studium Carpato-Ruthenorum. Вдяка пропаґачній роботї їх членів і актівістів, такых як, проф. Др. Патріція Крафчік, проф. Др. Павел Роберт Маґочій, Маріанна Сивак і другых, каждый рік з Америкы приходять на лїтню школу новы штуденты, причім позітівным явом є, же дакотры з них вырїшать абсолвовати нелем єден річник. Двоє зо спомянутыхактівістів – П. Крафчік і П. Р. Маґочій каждорічно од самого зачатку суть нелем сполуорґанізаторами проєкту, але і учітелями етноґрафії і історії, лекції якых штуденты – і треба підкреслити, же нелем анґліцькоязычны, зо США, але і зо Словакії, з Пряшівской універзіты – люблять і хотять слухати. На заключнім вечорї обидвоєв своїх выступлїнях оцїнили підростаючу уровень лїтнёй школы, а тым і інтерес новых учітелїв партіціповыти на проєктї. Того року педаґоґічный колектів Studium Carpato-Ruthenorum росшырили Мґр. Галина Малецька з Ліцея Марціна Кромера в Ґорлицях (Польско) і проф. ПгДр. Николай Мушинка, др. н., з Пряшова. Вшыткым спомянутым, враховано учітелїв ІРЯК ПУ – ПгДр. Кветославы Копоровой, ПгД., і Мґр. Валерія Падяка, к. н., належить подякованя за їх педаґоґічну роботу. Не менше подякованя належить членам орґанізачного колектіву лїтнёй школы: ПгДр. Мартї Беньковій, ПгД., Мґр. Аліці Вєтошевовій (обидві з ІРЯК ПУ) і Мґр. Тімеі Верешовій, ПгД.(з УПЙШ в Кошіцях). Офіціалным потверджінём того, же штуденты абсолвовали педаґоґічный процес Studium Carpato-Ruthenorum2013 на Пряшівскій універзітї, была тота часть святочного вечора, в котрій абсолвенты собі перевзяли цертіфікат і памятне табло з рук проректора ПУ проф. ПгДр. Мілана Портїка, ПгД. А послїдня часть вечора ся уж несла лем в неформалній атмосферї вольной діскузії і забавы коло музикы і співу сниньскых Пайташів.

Четвертый річник Studium Carpato-Ruthenorum є успішно за нами, а планы на новый річник – перед нами. Но перед тым, як ся до них пустиме, хотїли бы сьме і на кінцю того річника лїтнёй школы знову і іщі раз подяковати вшыткым, котры партіціповали на орґанізації і реалізації Studium Carpato-Ruthenorum 2013. Наше окреме подякованя хочеме адресовати субєктам і індівідуалным спонзорам, котры того року проєкт підпорили фінанчно: Уряд влады СР з резервы председы влады Роберта Фіца, Карпаторусиньске общество (Carpatho-Rusyn Society) в Піттсбурґu (США), Карпаторусиньскый научный центер в США, Фундація „Тімо“(США), Пряшівска універзіта в Пряшові, Інж. Мірослав Джупінка з Тренчіна,Інж. Вільям Капраль зо Снины, Інж. Мірослав Рошко (Елаут Баумонт, с. р. о.) зо Снины, Інж. Ян Шмайда і Мґр. Славко Ганїк зо Свідника. Вшыткым дякуєме і тїшиме ся на сполупрацу і стрїчу на пятім річнику Studium Carpato-Ruthenorum 2014, котрый ся одбуде 15. 6. – 5. 7. 2014 на Пряшівскій універзітї в Пряшові.