Взникла Академія русиньской културы в СР

Взник новой русиньской інштітуції все є спроваджованый здогадами: Чом взникла? Про кого? З якым цілём? Вшытко нове выкликує інтерес, окреме в русиньскых реаліях, бо од нового ся чекать нова якость.
Якраз на святочній установчій громадї, яка ся одбыла 10. 9. 2005 року в Пряшові, ся діскутовало о споминаных вопросах. На ній ся зышла ґрупа особностей з розлічных областей русиньского жывота. О штруктурї академії поінформовав ґубернатор Академії русиньской културы на Словеньску Александер ЗОЗУЛЯК, якого назначів до функції за світьску часть фундатор Світовой академії русиньской културы Штефан Чепа з Торонта, меценаш літературной Премії А. Духновіча і Премії за вызначне дїло про русиньскый народ (довєдна тых премій од 1997 року дотеперь было у світї приділеных 13-ём вызначным русиньскым особностям, з того на Словеньску пятём).
Як підкреслив ґубернатор, главным посланём той академічной і харітатівной інштітуції є ініціовати і підпоровати нову якость в области розвоя русиньской културы. У своїм проґрамі має академія за цїль підпоровати молоды творчі таленты, презентацію новых выстав, фіксованя русиньской сучасности, історії, култівованя языковой і літературной културы, фолклору. В рамках академії зачали робити секції языкознавства, літературы, історії, етноґрафії, вытварного і театралного уменя, політікы, секція молодежи, журналістікы, церьковна секція і ін.
За духовну сферу быв зволеный за ґубернатора о. Франтїшек КРАЙНЯК, якый притомынх поінформовав о дїлах Русинів на церьковнім полю. Церьковный жывот він справно поважує за часть културного жывота каждого народа. Велику важность він придїлять русиньскому слову в нашых церьквах, зато закликує ку потребі перекладу літурґічных книг до русиньского языка. Закінчує ся Євангеліє од Лукы, до кінця рока бы мало быти готове Євангеліє од Матфея і Марека, яке треба дати на імпріматур. У своїм слові о. Франтїшек закликовав підпорити дїло і православных, абы русиньскый язык в церьквах выходного обряду мав лїпшу будучность. То ся тыкало ай нашых богословців, якы не мають можность ся учіти русиньскый язык на высокых школах.
Stránky: 1 2 Nasledujúca »