Počasie
• • •
Internetové noviny
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
Взникла Академія русиньской културы в СР
Взник новой русиньской інштітуції все є спроваджованый здогадами: Чом взникла? Про кого? З якым цілём? Вшытко нове выкликує інтерес, окреме в русиньскых реаліях, бо од нового ся чекать нова якость.
Якраз на святочній установчій громадї, яка ся одбыла 10. 9. 2005 року в Пряшові, ся діскутовало о споминаных вопросах. На ній ся зышла ґрупа особностей з розлічных областей русиньского жывота. О штруктурї академії поінформовав ґубернатор Академії русиньской културы на Словеньску Александер ЗОЗУЛЯК, якого назначів до функції за світьску часть фундатор Світовой академії русиньской културы Штефан Чепа з Торонта, меценаш літературной Премії А. Духновіча і Премії за вызначне дїло про русиньскый народ (довєдна тых премій од 1997 року дотеперь было у світї приділеных 13-ём вызначным русиньскым особностям, з того на Словеньску пятём).
Як підкреслив ґубернатор, главным посланём той академічной і харітатівной інштітуції є ініціовати і підпоровати нову якость в области розвоя русиньской културы. У своїм проґрамі має академія за цїль підпоровати молоды творчі таленты, презентацію новых выстав, фіксованя русиньской сучасности, історії, култівованя языковой і літературной културы, фолклору. В рамках академії зачали робити секції языкознавства, літературы, історії, етноґрафії, вытварного і театралного уменя, політікы, секція молодежи, журналістікы, церьковна секція і ін.
За духовну сферу быв зволеный за ґубернатора о. Франтїшек КРАЙНЯК, якый притомынх поінформовав о дїлах Русинів на церьковнім полю. Церьковный жывот він справно поважує за часть културного жывота каждого народа. Велику важность він придїлять русиньскому слову в нашых церьквах, зато закликує ку потребі перекладу літурґічных книг до русиньского языка. Закінчує ся Євангеліє од Лукы, до кінця рока бы мало быти готове Євангеліє од Матфея і Марека, яке треба дати на імпріматур. У своїм слові о. Франтїшек закликовав підпорити дїло і православных, абы русиньскый язык в церьквах выходного обряду мав лїпшу будучность. То ся тыкало ай нашых богословців, якы не мають можность ся учіти русиньскый язык на высокых школах.
Якраз на святочній установчій громадї, яка ся одбыла 10. 9. 2005 року в Пряшові, ся діскутовало о споминаных вопросах. На ній ся зышла ґрупа особностей з розлічных областей русиньского жывота. О штруктурї академії поінформовав ґубернатор Академії русиньской културы на Словеньску Александер ЗОЗУЛЯК, якого назначів до функції за світьску часть фундатор Світовой академії русиньской културы Штефан Чепа з Торонта, меценаш літературной Премії А. Духновіча і Премії за вызначне дїло про русиньскый народ (довєдна тых премій од 1997 року дотеперь было у світї приділеных 13-ём вызначным русиньскым особностям, з того на Словеньску пятём).
Як підкреслив ґубернатор, главным посланём той академічной і харітатівной інштітуції є ініціовати і підпоровати нову якость в области розвоя русиньской културы. У своїм проґрамі має академія за цїль підпоровати молоды творчі таленты, презентацію новых выстав, фіксованя русиньской сучасности, історії, култівованя языковой і літературной културы, фолклору. В рамках академії зачали робити секції языкознавства, літературы, історії, етноґрафії, вытварного і театралного уменя, політікы, секція молодежи, журналістікы, церьковна секція і ін.
За духовну сферу быв зволеный за ґубернатора о. Франтїшек КРАЙНЯК, якый притомынх поінформовав о дїлах Русинів на церьковнім полю. Церьковный жывот він справно поважує за часть културного жывота каждого народа. Велику важность він придїлять русиньскому слову в нашых церьквах, зато закликує ку потребі перекладу літурґічных книг до русиньского языка. Закінчує ся Євангеліє од Лукы, до кінця рока бы мало быти готове Євангеліє од Матфея і Марека, яке треба дати на імпріматур. У своїм слові о. Франтїшек закликовав підпорити дїло і православных, абы русиньскый язык в церьквах выходного обряду мав лїпшу будучность. То ся тыкало ай нашых богословців, якы не мають можность ся учіти русиньскый язык на высокых школах.
Stránky: 1 2 Nasledujúca »