14. новембра 2009 у вшыткых самосправных краях Словеньской републікы были вольбы до їх заступительств. Нас інтересує Пряшівскый самосправый край (ПСК), бо ту жыє векшына Русинів Словакії. Ту на вольбах 62 посланцїв до ПСК взяло участь 26, 13 процента волічів а на вольбах председы ПСК – 26, 31 процента волічів. На першім містї у вольбах скінчів МУДр. Петро Худїк (мать русиньске корїня), другый быв Інж. Ян Гудацькый. Никотрый з кандідатів але не здобыв надполовічну векшыну голосів, также облдвоме ся стрїтять в другім колї волеб, котре буде 28. новембра 2009. До пряшівского крайского парламенту ся дістали ся і Русины, а то Іван Солей за обвод Міджілабірцї, Мілан Цоцуля і Ян Голодняк за обвод Свідник, Надєжда Сіркова за обвод Снина. Вшыткым тым ґратулуєме і віриме, же при рїшаню културно-народностных проблемів у парламентї не забудуть на то, же суть Русинами. Мерзить нас, же за обвод Пряшів ся до заступительства ПСК не дістав нихто з Русинів, хоць кандідовали, наприклад, Федор Віцо, Інж. арх. Славомір Гиряк, Маріо Ґарбера ці Мґр. Петро Крайняк, або за обвод Снина – Бц. Крістіан Гуняра. Послїднїм двом сьме по тогорічных комуналных вольбах поставили єден вопрос:
• Як оцінюєте тогорічны вольбы до заступительств высшых теріторіалных цілків (ВТЦ): з погляду чоловіка, з погляду номінанта партії (МОСТ-HÍD в припадї Мґр. П. Крайняка) і незавіслого кандідата (в припадї Бц. К. Гуняры) і з погляду члена русиньской народностной меншыны на Словакії?
Mґр. Петро КРАЙНЯК: – Як чоловік беру вольбы як своє право, котре выужывам – іду дати свій голос людём о котрых сі думам, же будуть достойныма репрезентантами мого реґіону. З выслїдками волеб єм спокійный, хоць міджі зволеныма посланцями мі хыбують дакотры мена, котры єм преферовав. В другім колї волеб буду волити пана Яна Гудацького – за коаліцію КДГ, СДКУ-ДС, СаС. Мерзить ня, же люде по нашых селах тоты вольбы у великій мірї іґнорують. Факт, же ся у вольбах купують голосы, а кандідаты, якы так роблять, не суть покараны, беру як чорну скверну, котра нам ясно сіґналізує, же демокрація в нашім штатї є покривлена а політічна сістема слаба на то, жебы рїшала такы важны закопнутя єднотливых кандідатів.
Як номінант партії MOST-HÍD не можу бісїдовати о успіху, бо єм не быв зволеный. Но 1016 голосів, котры єм дістав, собі ціню і думам, же дають солідну основу про мою кандідатуру до містьского заступительства в Пряшові на другый рік. Барз єм але несподїваный з того, же при навщіві председы партії Белы БУҐАРА в Міджілабірцях мало веджіня міста проблем з ёго навщівов. То не є абсолутно в порядку, кідь на офіціалнім выяздї посланця НР СР, бывшого підпредседы НР СР, го не приймуть люде, котры бы у властнім інтересї мали актівно інформовати о сітуації і проблемах реґіону. Гварю то зато, же то є сучасный образ одношіня Русинів к партії MOST-HÍD. Тото саме чую і в моїм роднім Шарішу. Не єм спокійный з фактом, же Русин, віурючій, якый ходить до церькви, котрому Словаци в многых припадах надають до „ґлупого Руснака“, буде ся так само односити к Мадярови. То не є в порядку.
Як єдному з Русинів мі хыбує міджі зволеныма посланцями чоловік, як наприклад, кандідат за Снину – Крістіан Гуняра, або за Пряшів кандідуючій Федор Віцо ці Славомір Гиряк, котры бы некомпромісно бісїдовали о проблемах Русинів і намагали ся їх рїшати. К передволебній кампанї додам, же ня мерзить і факт, же русиньскых кандідатів не підпорила Русиньска оброда, котрой єм членом, і не дала холем мінімалный простор нашій кандідатурї на сторінках InfoРусина (бісїдую мінімално за Федора Віца і Крістіана Гуняру). О то вецве сі ціню підпору Народных новинок, котры доказали, же суть досправды народны і їх шефредактор порозумів, о што нам іде. Но і так маме в крайскім парламентї зволеных Русинів і думам собі, же то є можность про представителїв русиньскых сполків і орґанізацій лобовати за нашу ідею, бо маме много проблемів, котры треба рїшати. За посланцями ПСК бы єм наісто ішов з такыма жадостями: можность навчаня русиньского языка на середнїх школах в краю, міцна фінанчна дотація на реконштрукцію Театру Александра Духновіча, жадость о вытворїня робочіх місць про русиньскых културно-освітных працовників в окресных центрах културы, в дакотрых реґіонах треба забезпечіти ефектівный транспорт про нашы дїти до школ і підпорити пропаґацію, турістічну атрактівность сел і локаліт, котры суть звязаны з нашов історіов: Тополя, Чертіжне, Леґнава, Сулин, Красный Брід, Букова гора, Чірч і т. д. Самособов, єм інформованый о снагах за выменованя русиньского єпіскопа, котрый бы мав юрісдікцію якраз на теріторії части Пряшівского краю.
Бц. Крістіан ГУНЯРА: – Вольбы прошли реґуларно, але передволебна кампань і дїятельство дакотрых кандідатів были нереґуларны. Не любило ся мі, же подакотры посланцї-кандідаты замірно зрывали плаґаты конкуренції в Ублї, Кленовій а же на Уліцькій долинї єден посланець, што ся дістав до пряшівского парламенту, куповав голосы людей-волічів за палїнку, ґуляш і за пінязї, бо за кажду ціну хотїв быти у заступительстві ПСК.
З погляду обычайного воліча наісто бы ня то так не інтересовало, бо бы єм іґноровав вольбы, бо на Словеньску владне Фіцо.
Як незавіслый кандідат єм ся скламав, думав єм, же кідь не єм затяженый політіков партій, также єм про волічів приятелнїшый, морално чістый чоловік, без подводів і без кавз. Мав єм замір боёвати за права і потребы Русинів як особа, не як представитель діктатуры даякой партії. Зато єм не вступив до ниякой, не хотїв єм послушно повнити приказы даякой партії, є то проти моїй менталітї. Страшно ня побурило, же волічі волили лем кандідатів за Смер і ГЗД, властно они забрали найвеце кресел. Люде не видять Фіцову і Мечіарову політіку, за штири рокы ани раз не были в Сниньскім окресї рїшати проблемы обычайных людей. Увидите, як ту зачнуть ходити перед парламентныма вольбами. Теперішня владна ґарнітура ся выкашлала на нас. Єдино наступ цалком новой ґенерації політіків, економів, подникателїв, патріотів у віку од тридцять до пятьдесят пять років бы злїпшыла сітуацію у рїшіню проблемів обычайных людей. За обвод Снина лем панї Надєжда Сіркова, старостка села Убля, бы могла в пряшівскім парламентї в дачім помочі, але у нёй на першім містї буде Убля а на друге не звышыть. Покы буде заступительство ПСК в сучаснім зложіню, покы там не буде запаленый русиньскый патріот про людей, што жыють коло нёго, до тогды ся ніч не змінить.
Наконець хочу подяковати моїм волічам за підпору і одказую їм, же ся не вздам і за рішїня проблемів Русинів і проблемів у нашім реґіонї буду боёвати у вшыткых областях. А мы віриме, же хоць ани єден з тых кандідатів не быв зволеный до пряшівского парламенту, будуть про свій край, реґіон і свій русиньскый народ робити і дале што є в їх силах.