(18 років кодіфікації русиньского языка.)
З ініціатівы Мґр. Петра Крайняка, робітника Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны Уряду влады СР, 4. фебруара 2013 на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты ся одбыла сімболічна неформална стрїча, цїлём якой было припомянути собі юбілей – 18 років од кодіфікації русиньского языка на Словеньску. Ініціатіва была звязана з приправов святочного акту напланованого в Братїславі на 23. фебруара 2013, а то з одкрытём памятной таблы на будові інтернату Дружба, в котрім 27. януара 1995 была за участи вызначных представителїв домашнїх і загранічных народностных, културных, освітнїх і церьковных орґанізацій і інштітуцій Русинів, як і представителїв културно-сполоченьского, освітнёго і політічного жывота СР святочно выголошена кодіфікація русиньского языка на Словеньску.

На уведженій стрїчі на ІРЯК ПУ взяли участь люде, вдяка роботї і жертвености якых святочный акт выголошіня кодіфікації ся в Братїславі зреалізовати міг: дакотры главны ініціаторы, орґанізаторы і реалізаторы того святочного акту сперед 18-ох років, як Мґр. Александер Зозуляк, в тім часї таёмник Русиньской оброды на Словеньску, якый з орґанізачного боку одвів основну часть роботы на приправах того історічного акту, дале главны кодіфікаторы русиньского языка – доц. ПгДр. Юрій Панько, к. н., і доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., в роках 1993 і 1994 поступно директоры Інштітуту русиньского языка і културы при Русиньскій обродї в Пряшові, якы приправили вшыткы потрібны одборны приручникы і матеріалы про выголошіня кодіфікації русиньского языка. Дале на акцію пришли тогдышнї членове редакції Русин і Народны новинкы – Мґр. Анна Кузмякова і доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., якы партіціповали на приправах Орфоґрафічного словника русиньского языка як єдного з кодіфікачных приручників, але пришли тыж дакотры пізнїшы актівісты русиньского руху, як ЮДр. Петро Крайняк і Федор Віцо, а наконець участниками стрїчі были і робітници сучасного Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты – ПгДр. Марта Бенькова, ПгД., і Мґр. Аліца Вєтошевова.

Обсягом стрїчі было споминаня на зачаткы процесу кодіфікації русиньского языка на Словеньску і на приправы святочного акту выголошіня кодіфікації в Братїславі. Главны ініціаторы і реалізаторы цїлого процесу з одступом часу спробовали обєктівно оцїнити вклад (ці уж позітівный, але тыж неґатівный) конкретных людей і інштітуцій (народностных і штатных) до процесу кодіфікації, і знову припомянули, же іде о найвызначнїшу подїю в історії карпатьскых Русинів, і зато к як такій треба ся к нїй односити, т. з. з належным решпектом і почливостёв. Таксамо як і к самым ініціаторам і реалізаторам той подїї, котры з розлічных прічін – завиненых переважно людьскым фактором і субєктівныма доводами – в сучасности стоять боком од вызначных подїй звязаных з русиньскым народностным жывотом і їх мена якобы за нецїлых 20 років припадали грубым наносом пороху, котрый скоро никому із сучасных русиньскых актівістів не хоче ся стерати. Зато треба подяковати Мґр. Петрови Крайнякови за ёго ініціатіву, яка, віриме, буде мати і своє продовжіня, а то в надїї, же з тітулу штатного урядника і уряду, якый репрезентує, конкретныма дїями поможе навернути назад на пєдестал достойность і почливость кодіфікованому русиньскому языку, а то через штатну підпору такых проєктів русиньской народностной меншыны, предкладателї котрых дбають на норму, културу і култівацію літературного русиньского языка, а не на знижованя ёго уровни продукованём персоналных квазінорм, якы уж довше ведуть к хаосу в русиньскій языковій културї.