13. – 15. авґуста 2010 ся реалізовала єдна інтересантна акція русинськых актівістів і молоджавы під геслом «Карпатьськы Русины – єден нероздїлній народ!» Міджінародна русиньска ґрупа, котра представлять дакілько русиньскых общественных орґанізацій і сімпатізантів русиньского двиганя, выступила на найвысшу гору Підкарпатьской Руси – Говерлу (2060 м ) і вынесла на верьх горы русиньску заставу і заставу Европской унії. Участници акції были з Підкарпатьской Руси ( Україны), Словакії, США і Нїмецька.

Орґанізатором акції быв Закарпатьскый доброчінный фонд «Русиньска школа» на челї з председом Валеріом Падяком, к. н. (Ужгород). Русинів Словакії на Говерлу привів інжінїр-архітект Славко Гиряк як підпредседа орґанізації «Здружіня Русинів Словакії» (окрем того, він представлять і «Карпаторусинськый центер США» як ёго загранічный член). На акції взяла участь і ашпірантка із США (штат Вашінґтон) Крістіна Кантін, котра робить над научнов темов, повязанов из антрополоґіов русиньского народа і котра того року была штудентков Першой літнёй школы русиньского языка і културы «Studium Carpato-Ruthenorum» у Пряшові, а далшый рік буде жыти в русиньскых родинах на Словакії і на Підкарпатю. Не лем научный інтерес до русинства має Крістіна, вшыткы її прародічі по материній лінії – русинського корїня і походять із сел Нижня Владыча і Суха Міджілабірьского окресу. Далшый участник, Даніел Мюллер із Франкфурта над Моганом – научный сотрудник катедры славяньскых языків Ґiсеньской унiверзіты, котрый ся заоберать процесом формованя літературных штандартів русиньского языка і котрый має дяку в будучности ближе спознати жытя Русинів на Словакії і Українї. Участници вышли 14. авґуста на верьх Говерлы по єднім із найінтереснїшых маршрутів – од села Усть Говерла попри потоцї Говерла. Сама акція тримала три днї. (За день ґрупа перешла коло 20 км, любуючі ся красов Карпатьскых гор і полонин, смакуючи воду з чістых горьскых поточін, лїсны ягоды, яфины і чорніцї).
Говерла стрїтила нас краснов хвілёв і теплым сонїчком. Туй сьме поклали наметы і заночовали. Як ішли сьме плаями, своёв неповторнов красов заманёвали ід собі полонины Рогнеска, Скопеска, Брескул, другы верьхы – Петрос, Туркул, Гутин-Томатик, Брецкул, Бербенескул… Ту, на самім востоцї Карпатьской Руси, мож відїти, яка красна наша отцюзнина і яка вна велична і велика – бо од Говерлы (на востоку) аж до Остурнї (на западї) она довга 375 км і єй розлога чіслити ся на приближно 18 тісяч квадратных км. І є нас, карпатьскых Русинів, на тій теріторії веце як єден міліон челяди. Мы – єден народ, хоць і жыєме в дакількох сусїднїх державах.