18. октобра 2009 року в Снинї На основі проєкту МК СР ся одбыла сполоченьско-култрурна акція з назвов „Голос Русинів стариньской долины“. Акцію орґанізовало Русиньске културно-освітнє общество А. Духновіча у Пряшові вєдно зо своёв окреснов побочков, як і з Містьскым урядом – одбором школства, културы і шпорту в Снинї. Акція ся зреалізовала в просторах Дому културы – в ёго сполоченьскій салї в Снинї.
В заповненіїй салї (выше 150 позерателїв) позваня на акцію прияли і інж. Штефан Мілёвчік – пріматор Снины, Мґр. Ева Мигаликова – ведуча одбору школства, култруры і шпорту, інж. Ярослав Реґец, посланець ВУЦ за Снину. З пряшівскых Русинів пришли до Снины Др. Олґа Ґлосікова, директорка СНМ – МРК, Мґр. Гавриїл Бескид, председа общества і Мґр. Петро Крайняк з МО Русиньской оброды у Пряшові. Модераторка і сценарістка проґраму Марія Ґірова приправила про Снинчан красне пообідя повне співу, котре доповника говореным словом – властнов поезіёв і прозов, як і выставков стародавных русиньскых вышывок зо стариньской долины, ку котрым сама, як родачка з той долины, робила выклад.
Само собов, же делеґація Русинів з Пряшова схосновала тото пообідя і на то, жебы представити Русинам на Снинщінї і шыршый контекст їх народностной културы, котра бы в них мала зміцнити чутя народной ідентіты. Директорка Музею русиньской културы припомянула, же історія Стариньской долины є цінным богатством і сучастёв цалой історії Русинів. Вызвала участників на захрану артефактів – документів, старых книжок, новинок, часописів, бо тото історічне богатсвто мать своє місце в Музею русиньской културы. Олґа Ґлосікова походить зо старолюбовняньского краю, знамого богастов фолклорнов традіціов. Навщіва сниньской долины была про ню несподїванём, же і ту мать фолклор богату традіцію і множество талентів, котры утримують і розвивають духовне богатство той долины, за што їм высловила вдячность.
Председа Общества А. Духновіча в Пряшові – Гавриїл Бескид підкреслив потребу орґанізованя такых акцій, бо они припоминають Русинам їх ідентіту, котру бы мали Русины демонштровати в роцї 2011, коли ся одбуде списованя жытельства, бо од того, кілько Русинів ся пригласить ку своїй ідентітї, буде залежати і їх далшый розвиток, або і заник. В тім одношіню ся приговорив главно ку молодій ґенерації Петро Крайняк з МО Русиньской оброды у Пряшові, котрый упозорнив і на русиньску молодеж, котра орґанізує многы акції і якраз тоты акції мають великый вплив на пробуджаня русиньской ідентіты у молодой ґенерації. Спомянув успішный выступ на гору Кременець, котра ся стала облюбенов якраз в тій долинї і котра споїла Русинів нелем зо Словеньска, але і з другых штатів, де жыють Русины.
З выступаюячіх на акції было цїнным выступліня 80-річной Марії Гудаковой, родженой Васковой, котра заспівала властну співанку о своїм роднім, днесь уж неєствуючім селї Руське. Милым прекваплінём быв і выступ родинного тріа Яроліновых, як і 17-членной дівоцькой співацькой ґрупы Закладной умелецькой школы зо Снины під веджінём Анны Гаркотовой. Співацьку ґрупу творять дївчата, котры суть потомками жытелїв з выселеной стариньской долины.
Приємна атмосфера ся завершила малов рецепціов, на котрій продовжовав културный проґрам – было чути народны співанкы, розвивали ся діскусії на народностны темы. Участници сконштатовали, же такы стіртнутя варто орґанізовати, бо людьскый котакт – контакт чоловіка з чоловіком не мож нічім замінити, він має найвекшу цїну і помагать робити жывот легшым.