14. мая 2011 у Театрї Александра Духновіча в Пряшові одбыла ся перша такого роду громадна стрїча членів Общества св. Йоана Крестителя. По вступнім співі і грі на акордеонї М. Караша і І. Сивульковой, молитві, привітаню участників, прочітаню куртой історії обновленого Общества ёго председом о. Я. Поповцём із рефератом на тему А. Духновіч, А. Добряньскый і єпіскоп П. П. Ґойдіч і їх одношіня ку ґрекокатоликам-Русинам выступив о. М. Ясик. Потім ку списованю людей выступив о. Ф. Крайняк (публікуєме ниже) а о актівітах Общества росповів ёго підпредседа о. В. Лапігуска. По перерві з віталныма словами выступили гостї: председа Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій А. Зозуляк (публікуєме ниже), бывшый председа Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свіднику Я. Калиняк, председа новоствореного Клубу Русинів Словеньска С. Гиряк і ряд іншых. Дале выступали і члены Общества а в културнім проґрамі зась М. Караш з І. Сивульковов, як і ґрупа співачок із камюньского фоклорного колектіву Барвінок.
Была то перша стрїча такого роду в новодобій історії Общества св. Йоана Крестителя, котра была добрї зорґанізована і цїнным вкладом до актівностей у русиньскім русї перед списованём людей ку 21. маю 2011.

Списованя людей у 2011 роцї
Тема списованя людей ґрадує в медіях Словеньска. Тїшыть нас, же словко „Русин“ часто резонує в інформаціях о списованю. Резонує і зато, бо кідь бы закон знижыв языкове кворум про народностны маншыны з 20 на 15 процент, тогды, напр. назву села по русиньскы а в азвуцї бы не мало лем 68 нашых сел, як є теперїшній став, но аж 113 – а то подля штатістікы списованя людей з р. 2001. То значіть, же по списованю людей того року бы то могло быти іщі высше чісло як 113. Добра робота русиньскых орґанізацій приношать свої плоды. Нелем Русины, но і держава є зведава, ці чісло Русинів буде того року высше, як в роцї 2001.
Не хочу о списованю людей говорити штатістічно – таблічково. Дану тему, хочу описати радше популарнов формов. Зачну дакус з другого боку. Перед трёма тыжднями єм в телевізії видів релацію о Словакох і словеньскых селах у Польщі. Мають свою орґанізацію, котра ся намагать утримати і розвивати словеньску ідентіту. Председа орґанізації ся скаржыв, же з 20 тісяч Словаків жыючіх в Полщі, лем коло 2 тісяч ся голосить ку словеньскій народности. Дакус єм ся зачудовав, тадь Словакы в Польщі ся мають о кого оперти! Мають Словеньску републіку, книгы каждого другу, фінанчну поміч, можность жадати зо Словеньска словеньскых учітелїв, священиків, можность штудовати на Словеньску ... а смотьте і так ся аж надмірно асімілують. Є то універзалный проблем народностых меншын?
Вызерать, же нас Русинів Господь Бог міцно любить. Не маме такы можности як іншы меншыны а предцї – жыєме і зміцнюєме свою културну і народну ідентіту. Кідь хочеме говорити о списованю людей, мусиме мати ясно, што тота НАРОДНА ІДЕНТІТА є. Каждый научный словник характерізує тоты словка дакус іншак, но векшынов ся науковцї злагодять в тім, же найголовнїшы знакы народной ідентіты суть: сполочный язык, земля, звычаї, віра ...
Самособов, є то правда, но кідь ся над народнов ідентітов задумаме глубше, видиме, же над тыма спомянутыма знаками є іщі дашто векше. Поясню то на воджатаёви ізраільского народа – Мойсеёви. Ёго мати, жебы го сохранила перед забитём еґіптьскыма вояками, дала го до кошарика і пустила на ріку Ніл. Хлопчіка нашла фараонова дївка. Взяла собі го і выховала. Мойсей дістав еґіптьску выхову, бісїдовав по еґіптьскы, вірив в еґіптьскых богів, облїкав ся як Еґіптян, їв еґіптьскы їдла. Не знав, же є Жыд, не знав бісїдовати по єврейскы. А предцї, єдного дня зачув у сердцї інклінацію ку свому народу. Духовна пупочна шнура го все утримовала в звязку з народом. Кідь утїк до пустынї, нашов жыдївскых бедуїнів, од котрых ся научів свій язык, обычаї, історію, віру. Приїмать наслїдство отцїв і розвивать го.