(Выступ на громадї Общества св. Йоана Крестителя 14. мая 2011.)
Поздравую вшыткых участників днешнёй громады: членів, сімпатізантів і веджіня Общества св. Йоана Крестителя і сучасно хочу высоко оцїнити дїятельство тых найактівнїшых, котры главно по „нїжній револуції“ розвивають хосенне про Русинів дїятельство. Як настала ренесанція русиньского народу і ґрекокатолицькой церькви, так настало і возроджіня русиньского народностного културного і церьковного жывота, в чім мають заслугу якраз і членове, і веджіня Общества, котре є членьсков орґанізаціов Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій. За вашу благородну про русиньскый народ роботу высловлюю вам щіре подякованя, а думам же то говорю нелем за себе, але і за многых іншых Русинів.
Мы, котры робиме з писаным русиньскым словом, в першім рядї высоко оцїнюєме вашу перекладательску і выдавательску роботу. За рокы по револуції сьте зробили много, о чім свідчіть выданя по русиньскы євангелій, апостолів і іншых церьковных книжок, котры сьте переложыли зо старославяньского до сучасного кодіфікованого русиньского языка. Міжі Русинами-ґрекокатоликами вашов заслугов жыє і розвивать ся нелем реліґійный жывот, але і народностный. Мав єм можность выслухати проповідї і різны выступлїня тых найактівнїшых членів вашого Общества, ґрупы отцїв духовных здруженых коло о. ТгЛіц. Франтїшка Крайняка як воджатая перекладателького колектіву або о. Мґр. Ярослава Поповця як воджатая роботы вашого общества міджі ґрекокатоликами-Русинами, котры все попри вызві любити і сохраняти свою церьков і традіції русиньскых віруючіх николи не забывають проговорити до сердець русиньскых віруючіх, жебы не забывали на своє походжіня, але были на нёго горды і декларовали то в каждоденнім жывотї. А теперь, перед списованям людей, то треба тым веце. В нашых руках є, ці наш народ і наша віра буде жыти і дале ся розвивати, або помалы буде заникати. Зато вас прошу і вызывам, жебы сьте при списованю людей к 21. маю 2011 сміло проявили одказ своїх предків, своє пересвідчіня, же сьте Русины, же ваша материньска реч є русиньска, же ваша віра є ґрекокатолицька.

Не можу не спомянути і такы особности, як о. Мартін Костілник, о. Мілан Ясик, о. Владимір Лапігуска, о. Іґор Панчак, о. Владимір Панчак, о. Іван Барна, Мґр. Марек Ґай ці Осиф Кудзей, котры створюють і выдають нелем неперіодічны пресу, але і періодічну, яку репрезентує часопис Общества – Артос і Ґрекокатолицькый русиньскый календарь, котры выходять по русиньскы азбуков і латиніков. А ту не можу не спомянути, же многы, главно тоты молодшы, не познають азбуку, зато ся про них пише латиніков, што є велика шкода, бо русиньска азбука – то є наслїдство нашых предків, то є цїнность, котру нам вшыткым треба сохраняти і дале розвивати. Зато зась мушу апеловати на вшыткых Русинів, главно але на родічів, котры мають дїти, жебы їх посылали на навчаня русиньского языка і културы, бо то їм не пошкодить, наспак, збогатить їх і будуть тыма, котры можуть гордо повісти нелем же єм Русин і мій материньскый язык є русиньскый, але будуть знати і чітати, і писати в сучаснім русиньскім языку, котрый на Словеньску быв кодіфікованый в роцї 1995. То поважую за найбівшый успіх Русинів, але жебы тото дїло ся передавало і успішно розвивало з помочов молодой ґенерації – то є наша велика сполочна задача. Зато собі думам, же ани єден Русин бы з уст не мав выпустити такы слова, якы часто чуєме: „ Моя дїтина ся научіть по русиньскы дома, бо мы бісїдуме по русиньскы, нашто ся єй учіти русиньскый язык і што з того буде мати в жывотї ...“ Але ведь сохраняти, вжывати і дале розвивати свій русиньскый язык не є о тім, „што з того“, але то бы мало быти про вшыткых Русинів дїлом сердця, проявом културности і повинностёв к одказу нашых предків. О тім бы ся не мало шпекуловати, то бы мало быти самособов про каждого, хто мать русиньске корїня. А вірьте, же вашы потомкы, хоць теперь іщі не знають оцїнити вызнам того, чом треба ся учіти язык предків, же в дорослім віцї вам за тоту можность лем подякують, кідь собі найдуть путь к властній ідентітї, усвідомлять собі хто суть. Вірю, же многы ся задумають над моїма словами і самы собі усвідомлять, же мають быти горды нато, же суть Русины, же знають по русиньскы нелем бісїдовати, але і чітати, і писати азбуков по русиньскы. Наконець іщі раз хочу подяковати вшыткым, котры суть горды Русины, же знають по русиньскы говорити, чітати і писати, же суть русиньскыма віруючіма ґрекокатолицькой віры на Словеньску. Нелем моя, але і вшыткых нас вдяка, буде належати і далшым, котры прозріли і будуть твердыма у своїм пересвідчіню, што наконець запрезентують і при списованю людей. А ту Общество св. Йоана Крестителя зограло, зогравать і єм пересвідченый же і надале буде зогравати вызначну і незаступиму роль. До далшой заслужной роботы на благо Русинів, на благо русиньскых ґрекокатолицькых віруючіх вам желам міцне пересвідчіня і вытримку. Няй Бог благословить наше і ваше хосенне про Русинів дїло.