16. – 18. юна 2011 на 11. засїданя Світового конґресу Русинів до словеньского села Млинкі (Пілішсенткерест) в Мадярску при Будапештї ня выслала Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій (САРО) із центром у Пряшові.
В приправі на тот Конґрес мі, як высланцови даной орґанізації, было повіджено, же мам ся ухаджати о місце члена Світовой рады Русинів за Словеньско, бо подля втогдышнїх догод Словеньско не мать у СРР представителя з правом голосованя, бо председа Русиньской оброды на Словеньску (РОС) Владимір Противняк в СРР є у функції выконного секретаря а тот не мать право голосовати. Друге посланя было обгаїти, жебы нас (САРО) Русиньска оброда не вытиснула з далшой участи в СКР із тым, же Словеньско дале на СКР буде заступовати уж лем Русиньска оброда, як то было даколи. З такым посланём єм быв согласный.
Выразили сьме скоро рано в четверь з Пряшова в зложіню: Марта Сушкова, Гавриіл Бескид, Петро Крайняк ст., і Ян Калиняк.

Манажером цілой выправы быв неунавный орґанізатор і реторік Мґр. Г. Бескид. По дразї сьме срандовали, як ся будеме стрічати з делеґатами за РОС, кідь є міджі нами «выкопана войнова сокыра і сьме на войновых доріжках». Кідь сьме так вшыткых делеґатів РОС «перешацовали», за найміроміловнїшого сьме означіли председу РОС В. Противняка. Одчували сьме, же неприятельство у власных рядох є недобра річ і є на шкоду в процесї рїшіня русиньской ідентіты. На наше велике, але приємне несподїваня, же з делеґатами за РОС сьме ся стрічали, звітали і бісїдовали взаёмнї, як бы вшытко было ОК. Споминам на розговор зо Сілвіёв Лысиновов, Мироном Керканічом, Владиміром Противняком. То были пропозіції з їх боку на взаёмну сполупрацу і на гляданя сполочных цїлїів. Я быв согласный. Не проявили ани найменшый інтерес, жебы нас хотїли выпхати з далшой участи в СКР. У ізбі сьме ся тїшыли, же сітуація у взаёмных одношінях міджі делеґатами РОС і САРО є лїпша, як сьме собі самы знали представити. Оцїнёвали сьме то. Я особно в тім моментї на ізбі єм ся рїшыв, же не буду ся інтересовати о місце члена СРР і же стачіть, кідь є там за нас В. Противняк. Тото єм такой ознамив і нашій делеґації за САРО, котры были согласны зо мнов.Тот момент я поважую за успіх і позітівній вызнам того Конґресу. Дома бы сьме ся так не порозуміли з представителями РОС.

На другый день дообіда было перше пленарне засїданя, де ся подавала справа председы Світовой рады Русинів і справы членів СРР з окремых штатів. Не забуду на мудры материньскы слова Марії Лявинець, членкы СРР за Мадярско, котра повіла, же вызнам Конґресу треба відїти ай в тім, же ся ту стрітнуть і спознають люде ровнакого прорусиньского пересвідчіня, же ся люде взаёмнї підпорять і порозумлять, же аж ту увидиме, же на світї не сьме самы.То велика правда. Повіла і то, же далеко мудріше є робити меньше, але хосеннїше, як робити велё, але з того немать нихто ниякого хосна.То было барз мудро повіджено, бо так бы мали вызерати урядны справы председы і членів СРР за єднотливы штаты. В урядній справі ся перше повість, што сьме хотїли досягнути, чом то хотїли досягнути, потім ся повість як то досяговали а наконець оцїнять ці досягли тото, што хотїли досягнути і які суть іщі недостаткы в їх цілях і пропозіції на рїшіня недостатків. Так мать вызерати урядна справа. Мало котра справа членів СРР была так поставлена. Дакотры справы были лем сухопарны спискы выконаных актівіт в штатї, котры ніч не высвітлили і ніч не рїшали. Даколи то вызерало так, же орґанізаторы ани самы не знали чом дану акцію роблять. Прочітаны справы указали, же Світовому конґресу Русинів хыбує цілленость, як сіль до їдла.

Дале ся рїшали вшелиякы комісії і выборы, а цїлком ся забыло на рїшіня главного посланя СКР, якым є рїшіня або гляданя способу як досягнути, жебы і Україна узнала Русинів як самостатну народностну меншыну. О рїшіня узнаня Русинів владов ці парламентом Україны ся там не старали ани самы делеґати з Україны, не спомянув тот проблем ани єден член СРР, ани председа СРР Дюра Папуґа, окрым того, же были на Українї, ани представителї Русинів Україны в СРР. То было про мене найвекше скламаня. Ідеоліґія узнаня русинькой ідентіты на світовім форї ся цалком стратила. Упадок народной ідеолоґії є некламным знаком упадку смыслу народного руху і заретушованя ціля русиньского народного руху. До упадку світового русиньского народного руху дошло винов недостаточных знань о тім, як ся має народ захранёвати і што то є русиньскый народ, а, може, і винов недостатку інтересу о русиньство з боку функціонарїв СРР. Зато віджу, же у СКР в сучасности переважають особны інтересы функціонарїв СРР о концерты і акції різного характеру над вшеобщіма інтересами о гляданя способу на досягнутя узнаня русиньского народа, як єдного цїлку, з котрого векшына жыє на Українї. Вшыткы ся успокоїли з тым, што уж досягли – штатну підпору на різны акції. З пінязми ся вшыткы успокоїли і спокойно ідеово заспали. Треба до чела СКР поставити таке думаня, яке собі выжадує сучасна сітуація русиньского народа. Інакше, як народ, пропадеме. Без Україны Русины не пережыють асімілацію у своїх штатах. То треба знати і мати на памяти.