Тыждень од 20. до 26. мая 2013 місто Свідник і ёго околіця жыли першым Русиньскым фестівалом. Не была то лем проста презентація традічного музичного і співанкового фолклору Русинів, на яку сьме роками звыкнуты при іншых русиньскых фестівалах. Главный орґанізатор акції – Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику – вырїшив почас того тыждня указати пестру мозаіку проявів Русинів у духовній і матеріалній културї. Хто почас тыждня быв реґуларным гостём акцій в рамках свідницького фестівалу, значіть, тот міг принимати духовный хлїб в подобі нелем музично-пісенной народной културы, але і літературно-умелецькой, театралной, кінематоґрафічной, фотоґрафічной, малярьской, едічной, але таксамо едукачной і традічно-ремеселной, т. є. културы в шырокім розуміню слова. Зато каждый день фестівалу быв заміряный на інакшу сферу, інтерпретовану сучасныма културно-освітныма, умелецькыма і едукачныма штатныма інштітуціями і обчаньскыма здружінями, професіоналныма і аматерьскыма народныма колектівами і модерныма вокално-інштрументалныма і танечныма ґрупами. Видить ся нам, же дакотры русиньскы актівісты конечно зачінають розуміти, же културу народа не творять лем народны співанкы і танцї, але же є то шырокый комплекс ёго проявів, якы при каждій такій акції стоїть зато указовати, припоминати і пропаґовати. Є то нашов повинностёв, главно перед молодов ґенераціов, про яку бы сьме мали выбудовати певный міст до познаваня културы властного народа – в шырокім розуміню того слова.

Інформація о такій шырокогранній концепції Русиньского фестівалу нас не могла незаінтересовати, окрем іншого і зато, бо в минулости сьме мали можность быти прямыма участниками конфронтацій з русиньскыма актівістами – в діскузіях на тему розуміня русиньской културы і єй інтерпретації посередництвом акцій розлічного характеру, з якых кажда бы мала быти приправлёвана цїлено, жебы принесла конкретный вклад до познаня і розвоя народной ідентіты Русинів – без огляду на віковы катеґорії. А зачінати справила треба од найменшых, в якых приходить до увагы слуханя, розуміня і інтерпретація текстів в русиньскім языку. Окрем школ, найвгоднїшым простором про них може быти бібліотека. Піддукляньска бібліотека у Свіднику тым місцём ся стала і почас фестівалу, а то цїлу середу 22. мая 2013, в котрій орґанізаторы фестівалу дали к діспозіції простор і час Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Тот день быв дослова Днём отвореных дверей, якы ся в бібліотецї отваряли в півдругагодиновых інтервалах про дїти, школярїв і штудентів свідницькых матерьскых, основных і середнїх школ, про їх учітелїв, але тыж про каждого, кого авізованы три темы інтересовали.

Перша тема з назвов Подьте, дїти, што вам повім... своїм обсягом і характером была заміряна на найменшых – на дїти матерьскых школ і школярїв першого ступня основных школ. Сценарістков і режісерков проґраму была Інж. Людміла Шандалова зо Свідника, яка занедовго вступить до світа русиньской дїтьской літературы як авторка збіркы віршів під тов самов назвов. Єй заміром є ословлёвати дїтьского чітателя приступныма темами і языком, причім акцент кладе на розвой словной засобы русиньского языка у найменшых. На основі того побудовала і сценарь свого проґраму, до якого ініціатівно ословила школкы і школы зо Свідника і навколишнїх сел – з Вышнёго Мирошова, Цернины і Шарішского Щавника. Приємным несподїванём наісто про многых было, же хоць в Свідницькім окресї нїт ани єдной матерьской школкы з выховным языком русиньскым, а лем в двох (?) основных школах ся учіть русиньскый язык (Церьковна ОШ св. Юрія у Свіднику і ОШ в Шарішскім Щавнику), декламовати віршы авторкы Людмілы Шандаловой в русиньскім языку пришли школкарї і школярї аж з 11 школ (матерьскых, основных і умелецькой), якых на декламацію приправило тыж 11 учітелїв. Тот факт, як і комунікація з дїтми (і їх учітелями) на акції по русиньскы свідчіли о тім, же в Свідницькім окресї є великый, але невывжытый потенціал про розвой русиньского школства. А то може быти вгодный простор якраз про русиньскых актівістів і ініціаторів першого русиньского фестівалу, якы бесспорно собі тот факт добрї усвідомлюють, і зато вырїшили єден день проґраму присвятити роботї з русиньскым літературным словом і ёго інтерпретації найменшыма. Віриме, же выслїдком той ініціатівы в свідницькім реґіонї до рока прибуде холем єдна нова школа з навчанём русиньского языка. Друга тема проґраму была заміряна на старшых – школярїв 2. ступня ОШ і штудентів середнїх школ. З вопросом, котрый быв зарівно назвов лекції, Знате, шо то є карпаторусиністіка? ся на участників обернула авторка той статї. У своїй презентації представила нову научну дісціпліну, котра в Европі ся дінамічно розвивать по роцї 1989, а в Словацькій републіцї ся пестує на єдиній Пряшівскій універзітї посередництвом Інштітуту русиньского языка і културы. В далшій части представила выслїдкы дотеперїшнёй роботы інштітуту, главно в научно-педаґоґічній сферї і выдавательскій роботї, представила обсяг бакаларьского і маґістерьского штудійного проґраму, на реалізацію якых має акредітованы права якраз Пряшівска універзіта, і мотівовала штудентів зачати ся веце інтересовати о своє корїня, културу, язык, історію, літературу, просто ініціатівно глядати одповіть на поставленый вопрос: Знате, шо то є карпаторусиністіка?

Третёв темов того дня была лекція про дорослых з назвов Заміряне на Карпатьскых Русинів, з яков выступила ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., одборна асістентка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ. Высвітлила в нїй процес розвоя народной і языковой ідентіты карпатьскых Русинів і увела найвызначнїшы дотеперїшнї выслїдкы і перспектівы третёго русиньского народного возроджіня. Шпеціфічны проблемы розвоя карпатьскых Русинів як народа, роздїленого граніцями дакількох країн, демонштровала на прикладах подобных малых народів в Европі, якыма суть, наприклад Ладинцї в Італії ці Ретороманы у Швайцарії, на якых указала, же Русины не суть ниякым вынятком, кідь на кінцю 20. і на зачатку 21. стороча ся наново пустили до процесу возроджіня своёй народной ідентіты і створїня властного літературного языка. Підкреслила, же кідь тот процес буде мати достаток кваліфікованых людей, буде мати і позітівны выслїдкы. Зато знову закликала участників лекції веце ся інтересовати ай о проблемы звязаны з народнов ідентітов і цїлено вести к тому своїх потомків.

День отвореных дверей в Піддукляньскій бібліотецї в Свіднику завершыло перше отворїня (презентація) книжкы баёк Николая Буряка, родом з Лемковины, яку посмертно выдала ёго дївка Марія Ґочова зо Зиндрановой. Книжку першый раз за участи Свідничан і манжелів Федора і Марії Ґочовых отворив пріматор Свідника Інж. Ян Голодняк і до жывота єй спровадило свідницьке співацьке тріо „Тропарь“. Віриме, же єден день у свідницькій бібліотецї ся став сімболічным камінком до проєкту будованя моста к познаваню културы свого народа.