17. октобра 2009 у Театрї Йонаша Заборьского у Пряшові быв ґалаконцерт 8. річника Співів мого роду, ґалаконцерт найлїпшых інтерпретів русиньскых народных співанок із тогорічных реґіоналных кол і попереднїх лавтеатів. Тоты, што сьте не были на тім ґалаконцертї, не можете знати, што значіть тот загадный тітулок. То проста, але много говоряча штатістіка: за вісем років екзістенції акції Співы мого роду на різных сценах были прозвучало сімсто русиньскых народных співанок (!) Также є чім ся похвалити нам, Русинам. А же тота акція з каждым роков піднимать ся што до якости, то заслуга не лем успішных інтерпретів того конкурзу, але главно „нянька“ той події – Мірослава Кереканіча, автора проєкту, но і ёго помічників із Русиньской оброды на Словеньску (РОС), котра є главным орґанізатором той акції.
Тогорічный ґалаконцерт ся орґанізовав під покровительством председы Пряшівского самосправного краю (ПСК) Петра Худїка. Зачав ся наступом на велику сцену вшыткых інтерпретів і модераторів – Маріяны Железной і Мартіна Караша, котры заголосили хто выступить у першім блоку проґраму. Потім уж ся черяли на сценї єднен співак за другым, дуо за тріом і т. д., а вшыткы ся снажыли выдати зо себе максімум, тадь ґалаконцерт є ґалаконцерт. Также было ся чім любовати, нелем прекрасным співом, але і шумныма народныма кроями. Выступы співачок і співаків допроводжовала народна музика „Хемлон“ із Гуменного. Добров думков было, же выступы інтерпретів пісень трёма блоками „перервали“ члены професіоналного „Підукляньского умелецького людового субору“, главно своїма танцями, што было в проґрамі збогачінём. Выступили і дві співачкы із Руського Керестура у Сербії – Весна Надь і Андреа Бучко, як і знама Ольґа Прокоп із Підкарпатя на Українї. А же ся проґрам ґалаконцерту любив, о тім свідчіли богаты аплавзы. Може найвекшы дістав по своїм выступі Мирослав Чабак із Гуменного, якого на конець концерту выголосили за тогорічного лавреата Співів мого роду. А за свій спів і каждорічну участь на тім конкурзї собі то заслужыв і быв оціненый ґратулаціями і дарунками од председы ПСК Петра Худїка і председы РОС Владиміра Противняка. А же ся тот концерт выдарив, то треба подяковати нелем авторови М. Кереканічови, але ісценарістцї Сілвії Лысиновій і режісерови Владимірови Марушинови. Выбір співаків на тоту уж традічну цілословеньску сутяж проходив формов реґіоналных кол, котры ся орґанізовали главно на северовыходї Словеньска. Так одборна порота выбрала найлїпшых русиньскых інтерпретів, котры дале поступьли до цілословенського кола. Цілый конкурз ся складав із двох частей – про дїти і про дорослых. Подмінков участи было заспівати дві русиньскы народны співанкы з даного реґіону, причім орґанізатор давав перевагу автентічным або дотеперь іщі не награтым пісням.
Дїтьска часть сутяжи того року ся одбыла в Орлові, Якубянах (окрес Стара Любовня), наслїдно в селї Хмелёва (окрес Бардеёв), де на славностнім ґалаконцерї было і выголошіня лавреата той части конкурзу. Малов, але голосом великов, лавреатков ся стала талентована русиньска співачка Андрейка Соколякова з Камюнкы (окрес Стара Любовня).
Наслїдно концерты дорослых были 15. октобра 2009 в Ґерлахові і Біловежі (окрес Бардейов), потім 16. октобра 2009) красны тоны русиньскых народных співанок звучали у Камюнцї, Малім Липнику і Якубянах (окрес Стара Любовня), як і в самій Старій Любовнї.
Вершинов той цілословеньской сутяжи быв уж спомянутый ґалаконцерт у Пряшові, де ся представили тоты найлїпшы з найлїпшых. А на 13 тогорічных концертах Співів мого роду собі каждый найшов то своє, свою облюбену співанку, співанкы, а наісто прекрасный русиньскый фолклор, автентічны русиньскы народны співанкы і оріґіналность Русинів ся любили ай представителям іншых народностей. Не маме ся за што ганьбити, але наопак, маме ся гордити своёв културов, языком, традіціями,.. як підкреслив у своїм вступнім выступі П. Худїк.