25. фебруара 2010 сьме сі припомянули двадцять років од смерти найбівшого пряшівского ґрекокатолицького історіка, публіцісту і редактора другой половины 20. стороча – о. Штефана Папа (11. 3. 1917 – 25. 2. 1990). Хоць отець Штефан Пап быв у роках 1968 – 1989 найпродуктівнїшым ґрекокатолицькым священиком в публікачній дїятельности (в тых роках в цїлій ґрекокатолицькій Пряшівскій єпархії зо священиків нихто не публіковав, окрем нёго), днесь є тот історік ґрекокатолицьков єрархіов іґнорованый. Чом?

Бо отець Штефан Пап щіро любив ґрекокатолицькый обряд і одкрыто го бранив протів латинізації-словакізації. Ґрекокатолицька церьков была в роках 1950 – 1968 заказана. По обновліню Ґрекокатолицькой церькви в Чеськословеньску (Пражска ярь 1968) по пару місяцях „слободы“ ся „шрубкы“ комуністічного режіму зясь міцнїше прикрутили і было по слободї писаного і говореного слова... Тота сітуація тримала аж до новембра 1989, коли зачала демократізація сполочности...
Як было высше спомянуте, в роках 1969 – 1989 ныйпродуктівнїшым автором в публікованю книжок, статей, але і цїлых часописів (Слово, Благовістник) в ґрекокатолицькій церькви быв бесспорно Штефан Пап. Было то і зато, же му в тім дїлї помагала і ёго жена Марта, роджена Пайкошова. Дїти їм Господь Бог не поблагословив і так вшыткы свої силы жертвовали роботї на благо ґрекокатоликів. Жебы їх підкріпили духовно, інтелектуално і народностно.

Старша і середня ґенерація ґрекокатоликів знає многы історічны статї о. Штефана Папа передувшыткым із Благовістника, Слова і Календарїв з того періоду. Парадоксным є, же в сучасности ся творчость о. Штефана Папа єрархіов ґрекокатолицькой церькви іґнорує, бо о. Штефан Пап быв Русином – в тім часї єдиной доволеной – україньской орьєнтації, а ґрекокатолицька церьковна єрархія „поштухована“ латиніками од року 1968 аж доднесь робить вшытко про асімілацію Русинів. Довод є простый: з Русина нїґда рімокатолик не буде, але зо Словака легко. Прото Ватікан од року 1968 аж доднесь досаджує на ґрекокатолицькы єпіскопскы престолы на Словакії лем „до гріха послушных“ єрархів, котры бессовістно ліквідують вшытко русиньске. Затоже з цїлой творчости о. Штефана Папа чути русинство і любов ку выходному- ґрекокатолицькому обряду, сучасны ґрекокатолицькы єпіскопы (монс. Ян Бабяк, монс. Мілан Хаутур), котры часто докінця верейно служать Службы Божы в латиньскім обрядї, го не люблять. Наслїдно і другы священици, котры од них діставають плат, тыж собі давають позор, жебы не стратили своє місце „під сонцём“ і прото ся вшыткы справують так, як кібы о. Штефан Пап нїґда на тій землї не жыв і николи нияку книжку ці статю не написав... Лем на припомянутя: о. Штефан Пап в роцї 1970 выдав у пражскім выдавництві Супрафом знотовану книжку ґрекокатолицького старославяньского літурґічного тексту Ірмолоґіон і о рік пізнїше в тім істім Супрафонї вісем довгограючіх ґрамофоновых платень, на котрых ёго талентованый сполупрацовник з прекраснымм голосом – о. Нікіфор Петрашевіч (1915) наспівав вшыткы літурґічны співы ґрекокатоликів по старославяньскы. З тых ґрамофоновых платень ся доднесь люде учать співати Службу Божу, Утреню, Вечурню, но то нелем на теріторії днешнїх чеськых земель і Словеньска, але і в Америцї і Канадї, де їх професор П. Р. Маґочій іщі за соціалізму перевыдав і дістрібуовав міджі русиньскых ґрекокатоликів.

Отець Штефан Пап дав в роцї 1971 выдруковати і свій молитвенник про ґрекокатоликів під назвов Хрістос – моя сила, котрый быв знову выданый в роках 1981 і 1982. Окрім того в роцї 1982 выдав про ґрекокатоликів Біблійный катехізм для ґрекокатоликів і в року 1984 ґеніалну публікацію про св. Сповідь: Тайна поканя. В роках 1970 – 1974 выдав пять Календарїв Благовістника і в роках 1980 – 1985 шість Ґрекокатолицькых календарїв... Окрем того му в Філаделфії в Америцї у роцї 1983 вышла унікатна історічна книжка Початкы хрістіанства на Закарпатю.
По смерти о. Штефана Папа (25. фебруара 1990), дякуючі ёго женї Мартї Паповій (1920 – 2002) і приятелёви їх родины М. Мушинкови (1936), была в Іванофранківску на Українї в роках 2001 – 2003 выдрукована монументална історічна робота – трілоґія о. Штефана Папа: Історія Закапратя. Публікація має выше 1 600 сторінок і описує історію Русинів на теріторії історічной Підкарпатьской Руси од найдавнїшых часїв аж до року 1918. Тов публікаціов ся о. Пап зарядив міджі такых великанів підкарпатьскых історіків-Русинів, як были о. Іоакіній Базиловіч, ЧССВ (1742 – 1821), о. Михайло Лучкай (1789 – 1843), о. Андрій Балудяньскый (1807 – 1853) і о. Василь Гаджеґа (1864 – 1938).

Отець Штефан Пап є вєдно зо своёв женов Мартов похованый на кошіцькім Верейнім цінтерю. Вічная їм память!