Новинкы • Noviny • News 10/2010

• Премія А. Духновіча од Штефана Чепы

  15. апріль 2010 є послїднїй день на посланя вшыткых матеріалів: пропозіції од авторів або выдавателїв, як і 3 екземпларів каждой книжкы з коротков біоґрафіёв автора на адресы членів комісії: 2 екземпларі – Professor Elaine Rusinko (ту і матеріалы про Mariu Pavlovskuju із США), Department of Modern Languages and Linguistics, UMBC, Baltimore, MD 21250, USA, (e-mail: rusinko@umbc.edu), 1 екземплар – Doc. PhDr. Valerij Kupka, Važecká 12, 080 05 Prešov, Slovakia. Премія в сумі 1.000 $ і сошкы карпатьского медвідя („русиньскый Оскар“) буде дана тій книжцї, котра была найлїпша з опублікованых за послїднїх 5 років. Премія А. Духновіча помагать хоснованю русиньского языка в літературных творах, котры приносять вызнамный вклад до русиньской красной літературы. Книгы прозы і поезії, надрукованы в часї од 2005 до 2009 року мають право на премію в 2010 роцї.

• Презентація правописного словника

  3. марца 2010 в Коцурї на сербскій Войводинї была інтернетова презентація Правописного словника руского (русиньского) языка. Штирирочна робота над проблемами правопису руського языка ближыть ся ку першому значному резултату – выданю „Правописного словнїка руского язика“ в маю 2010.

• Найвекшый ґрекокатолицькый історік

  25. фебруара 2010 сьме сі припомянули двадцять років од смерти найбівшого пряшівского ґрекокатолицького історіка, публіцісту і редактора другой половины 20. стороча – о. Штефана Папа (11. 3. 1917 – 25. 2. 1990). Хоць отець Штефан Пап быв у роках 1968 – 1989 найпродуктівнїшым ґрекокатолицькым священиком в публікачній дїятельности (в тых роках в цїлій ґрекокатолицькій Пряшівскій єпархії зо священиків нихто не публіковав, окрем нёго), днесь є тот історік ґрекокатолицьков єрархіов іґнорованый. Чом?

• Послїдня вызва!

  19. фебруара 2010, кідьже суды ани прокуратура дотеперь не вырїшыли проблем коло вернутя будовы Руського дому, котрый подводным і незаконным способом здобыла узка ґрупа самозванцїв і доднесь не служыть свому цілю, про котрый быв у роцї 1925 купленый за фінанції з народной збіркы, зато Ініціатівна ґрупа на захрану Руського домусьме ся рїшыла зась по роцї указати на тот неприятельный став тов акціёв. Тота акція є послїднёв вызвов вырїшыти тот проблем про спокойность вшыткых Русинів і їх културно-освітных орґанізацій.

• Славяньство і русиньска ідентіта

  18. фебруара 2010 у просторах цента Русиньской оброды на Словеньску, ул. Левочска ч. 9 у Пряшові Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску в Пряшові зорґанізовала стрічу членів клубу той орґанізації, сучастёв якой була бісїда на тему СЛАВЯНЬСТВО І РУСИНЬСКА ІДЕНТІТА. Акція була з нагоды 60-річного жывотного юбілея продекана Філозофічной факулты ПУ в Пряшові, члена МО РОС у Пряшові, Русина – проф. ПгДр. Осифа Сіпка, ПгД., котрый нас провів высше уведженов інтереснов темов.