21. юна 2013 в пряшівскій рештаврації „U babičky“ ся уж по четвертый раз стрїтили любителї русиньского літературного слова на Літературнім вечорї. Акція є інтеґралнов частёв проєкту Інштітуту русиньского языка і културы Пряшiвской універзіты – Studium Carpato-Ruthenorum – міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы, орґанізованого на Пряшівскій універзітї од року 2010. Як сама назва акції назначує, обсягом вечора было літературне слово, точнїше русиньске літературне слово, а то в інтерпретації самых авторів – домашнїх і загранічных. Позваня на 4. річник Літературного вечора прияли дотеперїшнї лавреаты Премії Александра Духновіча за русиньску літератруру: зо Словакії – Штефан Сухый і Юрко Харитун, і з Польщі – Олена Дуць-Файфер і Петро Трохановскый. Свої віршы пришов прочітати Іван Ситарь з Україны і Владимир Кирда Болхорвес зо Сербії.

Кулмінаціов вечора было выголошіня тогорічного лавреата Премії А. Духновіча за русиньску літературу. З прословом выступила проф. Др. Патріція Крафчік, председкыня пороты і зарівно представителька Карпаторусиньского научного центра в США, якый премію выголошує каждорічно од року 1999. В нїм представила нового лавреата, котрым ся став Владимир Кирда Болхорвес з Нового Саду. Премію, яку спонзорує канадьскый філантроп з русиньскым корінём Штефан Чепа – 1000 америцькых доларів і сошку карпатьского медвідя автор В. Кирда Болхорвес дістав за збірку віршів Опиванє з витром и з огньом (Нови Сад: Руске Слово, 2009). Тоту нагоду выужыли сьме і на короткый розговор з ним.

• Вашы першы чутя потім, што сьте перевзяли Премію Александра Духновіча за русиньску літературу і цїлково, яке є то чутя, же сьте того року найлїпшый русиньскый писатель?
– Мої чутя суть барз позітівны, бо днесь є література у великій мірї марґіналізована. Люди мають телевізію, радіо, компютеры,.. мають сто способів на забавлїня ся, также лем малохто чітать книжкы і так кідь писатель дістане даяку премію за свій твор, є то барз позітівне. А такый літературный вечур, якый ту є днесь, є штось дорогоцїнне, бо чоловік коло літературы не може чекати даякы пінязї, але може ся му дістати холем узнаня а то і в такій формі, яков є днешнїй вечур.

• Якы были Вашы літературны зачаткы? Коли сьте зачали писати?
– Каждый чоловік має потребу десь ся реалізовати. Найти себереалізацію. Даякым способом ся выразити. Я єм іщі на основній школї барз полюбив літературу і так, не знам ани коли, зачав єм писати. Тяжко повісти, же в тот, або тот день. Пришло то так якось само.

• Пишете і поезію, і прозу. Што є мотіваціёв, вдяка котрій пишете і о чім є Ваша література?
– Поезію єм зачав писати, бо все в молодости зачінать ся писати з поезіёв. І потім єм хотїв змінити світ і подумав єм собі, же з поезіёв світ чоловік не годен змінити, так то попробую з прозов. Также пишу теперь і романы. Пишу о цівілізації третёго міленія. Поезія є днесь про мене таке одпочінутя емоцій. Значіть, тяжко повісти, о чім вшыткім є моя творчость. Але мотіваціёв, чом пишу, то є, же хочу злїпшыти чоловіка. Бо є мало такых сорт творчости, котры так обогачують душу чоловіка і ёго духа, як є література. Каждый чоловік має даякый фах. Інжінїр, або доктор, таксамо обогачує людей з боку ёго шпеціалізації, але література обогачує світ воообще. Хто не чітать книжкы, не може быти благородным чоловіком. Література хоць не є єдиным способом, котрый обогачує світ, але є єдным з найважнїшых.

• Котрый русиньскый писатель, може з історії, або і зо сучасности, є про Вас такый найцїннїшый? Котрого найвеце любите?
– З поезії собі найвеце цїню і люблю творы Дюры Папаргая, як то было і днесь відїти в поемі, котру єм ту прочітав. Быв то великый поет. Таксамо люблю контроверзного Гавриіла Костелника. Але і днесь є много добрых авторів, котры добрї пишуть. Можу спомянути сучасного великого інтелектуала і романописателя од нас Юліяна Тамаша. І так занимам ся і баданём ёго творчости, бо є то така лідерьска особность у нас. І можу іщі спомянути Миколу Шанту ... є їх веце, але тяжко бы было повісти, хто є лїпшый. Скоріше ся на то позерам з погляду цїлой писательской громады.