16. новембра 2009 быв (скоро сімболічно – в переддень 20-річа нїжной револуції, котра зачала ренесанс русинства і Русинів у нашій отчізнї) выданый першый высокошкольскый учебник русиньского языка про штудентів штудійного проґраму русиньскый язык і література на Пряшівскій універзітї. Авторами учебника суть доц. ПгДр. Василь Ябур, к .н., і ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., рецензентами – проф. Др. Стефан Пю і проф. Др. Михаил Капраль, к. н, языкову управу зробив доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н.
Учебник послужить штудентам-русиністам при штудіу окремых языковых ровин русиньского списовного языка. Солідно і подля нас на добрій уровни суть розроблены языковы ровины морфолоґії, словотворїня і штілістікы. Треба повісти, же авторы мали нелегку задачу, бо окрем розроблїня даной проблематікы в рамках спомянутых языковых ровин было потребне доповнити і одборну термінолоґію, котра ся в припадї русиньского языка поступно родить. В засадї ся авторы притримують інтернаціоналной термінолоґії (індуктівный способ, ілустрація, енумерація, тропы, фіґуры, есей, інтеріндівідуалный штіл...), но находиме і новостворены слова-лексемы, котры было треба поужыти, жебы справно а главно точно передати думку, як сі то одборный штіл выжадує а притім не забывати на перціпєнта – котрому тота думка мусить быти на перше прочітаня зрозуміла, бо правда є така, же штуденты (хоць суть і русиньского походжіня) ся лїпше орьєнтують в словеньскім языку што ся тыкать высшых штілів комунікації. Видить ся, же авторы ся дость потрапили, але выслїдок є высоко позітівный – порівнайме переклад словного споїня zisťovanie verejnej mienky (сондованя поглядів міджі людми), або ... ako usporiadať myšlienky (як ушорити думкы...), хоць нашли сьме і словны споїня, котры, подля нас, будуть ясны главно тым, котры мають близко к україньскому языку – попереднїй діскузный прослов (predchádzajúci diskusný príhovor), проблематічным было найти і еквівалент к словеньскому zdvorilostné slová (авторы зволили споїня учтивы слова).
Далшы дісціпліны – фонетіка, сінтаксіс і лексіколоґія бы сі выжадовали шырше розроблїня, бо подля сілаб высокошкольского штудія штудентам є потребне приберати к штудію тых дісціплін доповнюючу літературу, котра ся поступно приправлює.
Не є то лем в припадї штудія русиністікы, подобнов трансформаціов проходять вшыткы дісціпліны в рамках высокых школ і універзіт, што выпливать з пожадавок і найновшых трендів у высокім школстві вообще. В реалности то значіть, же вшыткы дісціпліны (враховано русиністікы) проходять в рамках єднотливых універзіт комплекснов акредітаціов. На марґо той інформації треба підкреслити, же маґістерьскый штудійный проґрам русиньскый язык і література успішно перешов процесом акредітації, што давать штудентам можность здобыти комплексну высокошкольску освіту з той дісціпліны і здобыти тітул „маґістер“. Но а в тім їм наісто буде барз добрым помічником якраз выданый учебник Сучасный русиньскый списовный язык.