2. септембра 2010 зачав новый школьскый рік 2010/2011 а при тій нагодї сьме зробили розговор із методіком русиньского языка і літературы Мґр. Мареком ҐАЁМ. М. Ґай із Міджілаборець є єдным із першых абсолвентів высокошкольского штудійного проґраму Учітельство про І. ступінь основной школы з росшыреным навчанём русиньского языка на Пряшівскій універзітї. Од скінчіня высокой школы (2002) є учітелём Основной школы М. Сопыры в Радванї над Лабірцём (окр. Міджілабірцї), на якій вдяка нёму ся поступно завело навчаня русиньского языка, а то нелем на першім, але і на другім ступню ОШ. Тыж вдяка нёму інтерес о даный предмет на радваньскій школї має ступаючій тренд, окрем того школярї той школы ся стали актівныма дописователями нелем новоствореного школьского часопису Русначок, але і традічной молодежной прилогы Народных новинок – Русалкы. Як кваліфікованый учітель русиньского языка із вісемрічнов педаґоґічнов практіков, а уж і автор русиньскых учебників, од зачатку минулого школьского року 2009/2010 М. Ґай ся став методіком того предмету Методічно-педаґоґічного центра у Пряшові. В тых днях минув першый рік ёго дїятельства на тім постї.

• Пане Ґай, як оцїнюєте першый рік на постї методіка русиньского языка і літературы?
– Із першым роком дїятельства на постї методіка русиньского языка і літературы про ОШ і СШ, респ. учітеля контінуалной освіты учітелїв, єм цалком спокійный. Што поважую за найвеце позітівне є факт, же єм дістав простор глубше ся зорьєнтовати в проблематіцї народностного школства як комплексу окремых проблемів у звязи із процесом і актуалныма змінами в школстві в СР. Не менше потрібне є спомянути і то, же апліковати познане на условія і шпеціфічности русиньского народностного школства конкретно, за тот рік єм іщі не стиг зреалізовати подля своїх представ. Тото, вірю, прийде в найблизшім часї.

• Што ся Вам подарило а што нїт із напланованого зреалізовати?
– На початку своёй роботы єм собі не давав много ідеалістічных задач. Тоты главны ся мі але подарило зреалізовати. Думам собі, же найвекшым проблемом нашого школства є факт, же старостове сел, директоры школ, родічі і дїти суть барз мало інформованы о тім, якы можности і выгоды приношать навчаня народностного языка про їх школу. Новый школьскый закон понукать можность навчати русиньскый язык як окремый предмет в різных варіаціях і формах, а што є найважнїше, кажда школа може за навчаня того предмету здобыти підвышеный коефіціент на єдного школяря, а то на 1,08-насобок становленого основного коефіціента (што в праксї при рахованю коефіціента значіть про школу, яка має до 150 школярїв, ёго зміну з 1,495 на 1,62), і хоць іде о словеньску школу, де русиньскый язык ся учіть лем єдну годину в тыждню.
В першім роцї роботы методіка єм ся снажыв зробити штось конкретного главно про підвышіня інформованости учітелїв русиньского языка і літературы, і, самособов, нелем їх, і сістематічно їм дістрібуовати інформації важны про їх роботу посередництвом новоствореной інтернетовой сторінкы методіка www.rusinskyjazyk.estranky.sk, котра, як ся поступно указує, є вгодным і ефектівны медіом на комунікацію. Вдяка тому приступ к інформаціям о леґіслатіві і можностях навчаня русиньского языка має каждый староста, директор школы і учітель. Позітівно оцїнёваны были і дакотры далшы рубрікы той сторінкы, в котрій учітелї можуть в ходї школьского рока собі стяговати основны презентації, планы лекцій, учебны основы, штандарды і планы, то значіть вшытко потрібне про процес навчаня русиньского языка.
Значіть, актівна комунікація і конзултація з учітелями была на проґрамі дня моёй роботы методіка в минулім роцї, а так то буде і в будучности. Таку же комунікацію єм вів із представителями окремых русиньскых орґанізацій, старостами сел і директорами окремых школ в реґіонї. Їх выслїдком є далша нова школа, в котрій ся од школьского рока 2010/2011 роспочінать навчаня русиньского языка. Є то ОШ в селї Кална Розтока (окр. Снина), де ся із 18 школярїв школы на навчаня русиньского языка приголосило 15. Дїло ся зачінать і дякуючі директорцї школы Мґр. Марцелї Рунянїновій. Далшый проблем, котрый треба было рїшати, є уж традічный – потреба кваліфікованой освіты учітелїв з праксы. В тім школьскім роцї бы ся мав реалізовати проєкт іновачной освіты про учітелїв русиньского языка, де будуть мати можность ся перешколити за помочі кваліфікованых лекторів і будуть мочі таксамо за то здобыти кредіты. В тім часї є на акредітацію предложеный проєкт спомянутого освітного проґраму, якый вірю, же ся зачне реалізовати од другого піврока того школьского рока.

• На основі здобытых інформацій як оцїнюєте актуалну сітуацію в розвитку русиньского школства на Словеньску?
– Тото є міцно комплексный і в русиньскых кругах, нажаль, підцїнёваный проблем. Тяжко мож бісїдовати о даякім розвитку в часї, коли нам поступно заникають і тоты школы, де ся русиньскый язык учіть, або ся недавно учів. Треба собі положыти вопрос: чом то так є?
З праксы знам, же бівше чісло директорів школ ся на тот проблем не смотрить сердцём, жебы заховати наш язык і індентіту, учіти історію нашу молоду ґенерацію, але лем барз праґматічно – на першім містї суть про них фінанції. Но як єм уж высше спомянув, за навчаня русиньского языка кажда школа може дістати бівшый обєм фінанцій, лем директоры то будь не знають, або ся до того дїла боять наповно пустити з розлічных прічін – боять ся реакції родічів, школярїв, цїлой громады, або може не знають тоты новы зміны апліковати до педаґоґічного процесу в їх школї. Но думам собі, же в часї, коли до малых сільскых школ ходить з рока на рік менше школ ярїв, наслїдком чого тоты школы поступно заникають, є заведжіня хоць лем єдной годины русиньского языка до навчалного процесу дорогов, котра може фінанчно допомочі екзістенції такых школ.
Як тоды згорнути тот комплексный вопрос? Хотїв бы єм таксамо апеловати і на екзістуючі русиньскы орґанізації на Словеньску, жебы собі усвідомили як сістематічно ся на Словеньску забывать на русиньске школство. Є якбы на другім місцї перед културныма акціями і фестівалами. Но мусиме собі усвідомити, же кідь то так буде продовжовати, закурто прийде час, коли ся на русиньскы фестівалы і културны акції будуть сходити уж лем Словаци, бо Русинів не буде. Таке неперспектівне думаня і наша властна нерозумность нас закурто приведе до такой сітуації! Сучасна молода ґенерація Русинів є переважно неґрамотна у властнім материньскім языку, не познать свою історію а тото я поважую за проблем, котрый в інтересах русиньской народной перспектівы бы ся мав рїшати пріорітно.

• Што Вас чекать в найблизшім періодї?
– В найблизшім часї бы єм ся хотїв заміряти в своїй роботї на то, што є потрібне про стабілізацію і підвышіня кількости школ з навчалным языком русиньскым і з русиньскым языком навчаня. Главный проблем віджу в недостаточнім інформованю о вшыткых можностях навчаня. І зато ся рихтую навщівити выбраны основны школы в русиньскім реґіонї і особно діскутовати о тых можностях з директорами школ і старостами сел. Вірю, же і на основі того ся чісло школ, в якых ся учіть русиньскый язык, буде все підвышовати. Контінуална освіта учітелїв є моёв другов пріорітов, жебы і учітелї русиньского языка мали чутя, же їх намага мать хосен в подобі росшырёваня кваліфікації і здобытя кредітів. А в непослїднїм рядї треба ся буде занимати тыж вопросом заложіня русиньской інтернатной школы і здобываня фінанції про русиньскы народностны школы із европскых фондів.