15. децембра 2010 у засїдалнї Ректорату Пряшівской універзіты у Пряшові одбыв ся 12. Научный семінарь карпаторусиністікы, якый быв як послїднїй у тім роцї зорґанізованый Інштітутом русиньского языка і културы ПУ. З темов Описы або предписы в науцї: Енціклопедія історії і културы Русинів выступив історік, професор Торонтьской універзіты в Канадї Др. Павел Роберт Маґочій.

В проґрамі семінаря была презентація україньскоязычной верзії Енціклопедії історії і културы Русинів (Ужгород: Выдавательство В. Падяка, 2010). У вступі директорка інштітуту, доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., привітала богату публіку і представила главного выступающого. Таксамо представила тему і отворила послїднїй семінарь того рока, гостями котрого были як сполутворцї енцілопедії – выдаватель Мґр. Валерій Падяк, к. н., і редакторка Лариса Ілченко з Ужгорода, так особности народностного жывота Русинів, якы мають своє гесло в енціклопедії, штуденты, сталы і новы гостї. У своїм рефератї професор П. Р. Маґочій аналізовав, ці є Енціклопедія історії і културы Русинів в своїй основі описом, якый описує або несе в собі інформацію о конкретнім предметї ці предметах, або ці енціклопедії подля своёй функції суть предписами, якы дають знаням, обсягнутым в них, подобу феноменів, якы інакше бы не могли екзістовати, або реално бы екзістовали в цалком інакшій подобі.
Приближыв концептуалны і практічны проблемы, котры взникли перед редакторами при складаню енціклопедії. Першый проблем очівісно взникнув при становлїню граніць предмету, т. є. кады ведуть граніцї русиньской теріторії. Тым проблемом ся в енціклопедії занимають три гесла – Карпатьска Русь, Етноґрафія і Історія, в котрых ся подробно аналізує історічна класіфікація Русинів. Факт, же Русины жыють на теріторії штирёх штатів, выкликовав і выкликує вопрос скептіків, ці екзістують Русины реално, або суть яковсь выдуманов громадов, вытвором інтелектуалів.
Другым проблемом быв прінціп выберу. Не вшыткы інформації о предметї могли быти до енціклопедії загорнуты. Зато закономірно взникнув вопрос, котры особы або явы повинны быти представлены в даній роботї, а котры охаблены мімо нёй. Зато основным прінціпом, на якім была енціклопедія побудована є, же дана робота не є енціклопедіов Русинів, але енціклопедіов о історії і културї Русинів. А так є природным, же біоґрафічны гесла енціклопедії суть як о особах русиньского, так і нерусиньского походжіня. Докінця суть там представлены і особы, якы поперають самотну екзістенцію Русинів як самостатного народа, кідь принесли якыйсь вклад до розуміня даного предмету.
Далшым вопросом про редакторів было, ці правилно загортати до реґістра особы, котры іщі жыють. Тым, же од року 1989 русиньске народне возроджіня досягло вызначный розвой, відїло ся вгодным умістнити там інформацію о актівістах того руху, без огляду на то, же іщі жыють. Окрем чісто фактолоґічных гесел редакторы вырїшили загорнути ту і дакілько тематічных гесел, якы забезпечують розуміня приступів к окремым ключовым проблемам.
Кідьже в Карпатьскій Руси не жыє лем чісто русиньскый етнос, вгодным было придати дакілько статей о народах, якы жыють або даколи жыли в тій области, або на сусїднїх землях.
Коло 90% гесел в енцілопедії написали трёме авторы-історіци – Богдан Горбаль, Павел Роберт Маґочій і Іван Поп. Тоты основны авторы ся твердо притримовали ґрафікону роботы над проєктом почас пятёх років, приправлюючі анґліцькоязычну верзію енціклопедії (2002, 2005). Гесла, котры посылали далшы авторы, жыючі в девятёх країнах, были написаны в пятёх языках і вшыткы треба было переложыти до анґліцького языка і редіґовати з боку фактолоґічной коректуры і бібліоґрафічных доповнїнь.
У роботї, якы творив колектів авторів, главнов задачов редактора было досягнути згоду в термінах і одверьгнути ненаучны ці докінця остры выразы. При творїню енціклопедії ся авторы усиловали максімално точно і повно высвітлити даный предмет, уникнути барз субєктівным характерістікам і заховати індівідуалность штілу каждого з авторів, ёго авторьскы інтерпретації, кідь з научного боку і з боку задач енціклопедії звучали серьёзно. По дуже інтересній лекції была отворена діскузія, в котрій не впали ани так вопросы, як слова узнаня за велику і цїнну роботу. Україньскоязычну Енціклопедію історії і културы Русинів, котрой першы екземпларї участници семінаря тримали в руках, презентовав выдаватель Валерій Падяк. У своїм выступі він, як і Л. Ілченко представили конкретны проблемы при фіналізації роботы. Высвітлили, чом є енціклопедія переложена якраз до україньского языка і розобрали технічный бік енціклопедії. Книжка має 888 сторінок і 1050 ілустрацій. Робота над україньсков верзіов тримала три рокы. Окрем іншого є вызначна тым, же вдяка нїй ся отварять путь до інформованости о Русинах, їх історії і културї в контекстї цїлославяньскім.