8. новембра 2009 (недїльне пообідя) было про Няґівчан меншым святом русинства, бо в тот день няґівскый народный будитель Осиф Кудзей презентовав свою уж третю серію баёк із назвов – Байкарёвы думы. Гварить ся, же дома не будеш пророком, но Няґівчане (мінімално тоты, што пришли на „хрестины“ новой книжкы) вказали, же свого автора мають в почливости і цїнять сі ёго актівіты. Заповнена сала културного дому ся на три годины стала єдным орґанізмом, котрый вказав, же в Няґові має чоловік ку чоловікови близко, а вказав і то, же в Няґові жыють Русины.
Акція была красно зорґанізована, за што мож подяковати старостови села Серґеёви Сметанкови, котрый, як нам в бісїдї прозрадив, є лем Няґівскый „присташ“, но научів ся по русиньскы і облюбив сі русиньску културу так міцно, же ся став єй актівным шырителём (співать в церьковнім хорї).
Русиньсков співанков вшыткых притомных привітав Роланд Ґуба, кортый, як ся вказало, став ся за єден рік дїтьсков звіздов русиньского фолклорного неба. Тихого хлопця з незвычайным голосом объявила панї Анна Реґрутова, котра го зачала приправлёвати на розлічны співацькы конкурзы, на котрых зачав выгравати, што несподївало і ёго самого.
O творчости автора і выдавательскім діятельстві Русина і Народных новинок пару речінь повів зодповідный редактор штирёх книжок О. Кудзея – Мґр. Александер Зозуляк. З рецензіов ку найновшому зборнику баёк выступила асістентка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты – ПгДр. Кветослава Копорова.
До свого дїтинства ся вернув у своїй росповідї і Осиф Кудзей, котрый заспоминав, як сі раз давно купив книжку баёк Миколая Ксеняка, котру ся такой научів наспамять... Но а днесь і він сам ся може похвалити властныма байками, котры зясь зачав чітати молодый Роланд Ґуба, котрый ся дякуючі байкам научів азбуку...
Чітаня баёк самым автором, котрый ся вказав і як добрый декламатор ся переплїтало з реакціями на байкы, розвинула ся неформална діскусія, котров Няґівчане давали знати, же суть Русины і же байкы їх родака приїмають як цінне духовне богатство. Отець духовный Іоан Блашко – ґрекокатолицькый декан з Міджілаборець выздвигнув Осифа Кудзея і як сполупрацовника у перекладах над Євангеліом до русиньского языка і підкреслив, же 25-річна робота была завершена якраз в тім роцї, то значіть, же і Русины уж мають можность чути слово боже у своїм материньскім языку. Як подякованя за тоту роботу молодый Роланд Ґуба заспівав у премєрї найновшу співанку, котру веновав Осифови Кудзеёви.

Русин єм ся родив,
До смерти остану,
Русин є мій нянько,
Русинку мам мамку.

Мы лем додаваме, же співанку му зложыла панї Анна Реґрутова і слызы доятя ся при єй інтерпретації скачали по лицях нелем Осифа Кудзея, але і ёго камарата – Роланда, котрого допроваджала на акордеонї панї учітелька Златиця Тімчіскова.
Народнов музиков акцію збогатила ґрупа ТОН з Міджілаборець, котра доповнила приємну атмосферу красныма мелодіями. Няґівчане одходили домів з найновшов публікаціов свого родака, котру їм і підписав, а як „бонус“ дістали і найновшы выданя Русина і Народных новинок. Одходили сьме з надїёв, же їх народне усвідомліня сьме підкріпили і вказали, же і їх язык є дость достойный на то, як то Осиф Кудзей образно повів, жебы з ним мож было комуніковати і з господом Богом, а він нам – Русинам буде розуміти.