Спершу желам редакціїї Народних новинок веце серенчі, як мала в 2011-ім роцї, жебы роспочет про Народны новинкы на рік 2012 уж быв схваленый у пожадованій вышцї ай Урядом влады СР а комісія про русиньску мешыну, жебы была зложена з доброжычливых Русинів. Не чекав єм таку жывота способность редакції, же окрем схваленой підпоры на три чісла од Уряду влады СР доказала позганяти пінаязї на выданя далшы 9 чісел, чім вышло довєдна вшыткых планованых 12 чісел. Тото є добрый і достаточнї ясный образ силы в русинскім народї, котрого говорцом і голоснов трубов суть уж веце як 20 років Народны новинкы. Ґратулую.

Дале по прочітаню інформацій у Народных новинках і в інтернетовых новинках Академія русиньской културы в СР о 11-ім Сеймі Русиньской оброды на Словеньску (РОС) ся нам рисує така думка, же уж нелем сполоченьска норма думаня, але уж ай конкретна робота в РОС ся достали на косу ровину. Вшытко залежыть лем од людей. Сповнює ся то, што єм у Народных новинках предповідав перед 8 роками. Писав єм, же РОС зо своїма «тайныма» нормами своёй екзістенції ся чім дале, тым веце замыкать до своёй уліты, бо мусить так робити, кідь дакотры в РОС не хочуть прийти о свою «кість обжывы», а наслїдно зачінать ся тратити інтерес і підпора од своїх властных членів, із котрых ся ставають «бывшы камаратя» РОС і глядають своє сполоченьске уплатнїня в іншых русиньскых обчаньскых здружінях. Опозіція проти РОС теперь є евідентна, але розтріщена, кысне, кыпить і чекать на свій офіціалный зрод, як мітолоґічный птах Фенікс. Опозіцію провокує сама РОС своїм недоконалым думанём о тім, же уж досягли тото, што хотїли досягнути – пінязі, «пріватнов» роботов. Што, власно, уж они в РОС досягли, же суть такы нарадованы, бо Русины Словеньска мімо РОС, а тых є далеко веце, як в РОС, іщі не досягли вшытко. З того выпливать, же РОС не є репрезентант потреб Русинів Словеньска, але лем даяка «пріватна есерочка». Мать свої власны потребы і цїлї, а мы Русины Словенска, мімо РОС, о них нич не знаме. Довгодобо хыбує транспарентность роботы РОС а інтерес РОС о верейне узнаня русиньской народности на Україні. Не самохвала РОС, але нам хыбує правда о роботї РОС. Слово дане функціонарём РОС не має сполоченьску вагу, ани не є дотримане, зато, бо ся давать з умыслом выбабраня з тым другым во властный проспіх. Ай мы Русины у Свіднику сьме з боку РОС уж одчули «выбабраня з нами» вецераз на властній скорї, а то ай в припадї їднаня о фестивалї у Свіднику. То істе ся стало ай в припадї допоручіня Мілана Мнягончака на пост председы РОС, а потім «обернули кабат» панове з РОС. Выбабрати з тым другым у русиньскім русї є, можно, кредом роботы сучасного веджіня РОС. Зато собі манажеры РОС «узаконили», же за председу РОС можуть быти волены лем они самы, а веце нихто. Ани самотны рядовы членове РОС до їх горця позерати не можуть?! Выбабрали ай з властныма членами в РОС? Тоталіта як ремінь. Вызерать так, же они при вольбах председы РОС не суть нашы, цїлословенскы, але свої. Узкый округ людей у РОС хоче фунґовати за штатны дотації про Русинів Словеньска у културно-народностній сферї, але выужывати їх хочуть лем про себе, не про нас вшыткых.То є выложене шпекулантство во власный проспіх. А лем дурак може повісти, же так то є справедливо зроблене. Мудрый із такым шпекулантсвом ся не може згодити. А дахто з нас хоче до неконечна робити дураків, а іщі жебы сьме собі самы похвалёвали, же сьме тому рады? Тоталіта як за Сталіна.

З прочітаного в медіях о цілях РОС выпливать, же акція Співы мого роду, котру Мірон Кереканіч приправує сумлїнно, а як добрый музикант і методік Окресного освітного центра в Гуменнім і ведучій ФС Хемлон, має на то достаток часу і вгодны робочі условія, є єдиным главным цілём роботы орґанізації РОС. На Кереканічову освітову професіоналну роботу в Освітнім центрї в Гуменнім ся, може, операть цїле веджіня Русиньской оброды на Словеньску і є од якости ёго роботы Гуменнім в повній мірї завісла. Якбы Міро Кереканіч із РОС одышов, цїла робота РОС бы ся, може, зосыпала, як замок поставленый на піску. В роботї РОС не є народной русиньской концепції. На тото треба мати одборників із многых областей жывота, а о тых не мають інтерес. Є в РОС лем освітна концепція, вгодна про роботу в Освітнім центрї в Гуменнім, автором буде найскорше сам Кереканіч (то є лем догад), а остатны у ВВ РОС то єдногласнї схвалили (то є лем предпоклад) і на тоту роботу ідуть штатны дотації РОС адресованы про Русинів Словеньска. Попозерайте, же діятельство РОС у музицї є заміряне главнї на окресы в полї діятельства гуменьского освітного центра: Міджілабірцї, Гуменне, Снина. А што остатны окресы? То є доказ о тім, де суть еліты РОС. Также можеме конштатовати, же єдинов сполоченскы виднов елітов і єдинов реалнов тяжнов силов у веджіню РОС є Мірон Кереканіч, одборник на музику. Веце там не є ниякого одборного културно-освітного вызначного діятеля. Остатны у веджіню РОС ся лем охотно везуть на Кереканічовім розумі і на приказ му притакують. Што інше їм зоставать? Носити іґелітку з матеріалами не є робота про ведучу особность, але повинность слугы служыти свому панови і хлїбодарцёви. Также як мав быти дахто зволеный на 11-ім Сеймі РОС у Гуменнім, як председа РОС, за даной сітуації в РОС, так собі то заслужыв єдино Міро Кереканіч, а веце нихто зо сучасного веджіня РОС на таку функцію інтелектуално іщі ани здалека не доріс. Кереканіч бы, як председа РОС, мав ай мою почлоивосдть, бо собі ю «у мене дослова выдер» сам своёв роботов на полї фоклору, котру я высоко оцїнюю. Лем єдна елітна особность на цїлословеньску орґанізацію свідчіть о духовній убогости орґанізації. Ключова акція РОС, Співы мого роду, не має сполоченскый досяг, якый собі заслужыть, бо манажерство той акції в приправі концертів про верейность роблять неспособны люде, і так участь на тій акції, наприклад, у Свіднику на 1. і на 3. річнику, не пересягла уж два раз по собі чісло 25 позерателїв-слухателїв. На другый річник концерту участь публікы была забезпечована в сполупрці з председом нашой ОО РО у Свіднику, учітелём і музикантом Мґр. Мілошом Стрончеком, зато пришли учнї Основной церьковной школы св. Юрія у Свіднику, также сала была повна. На першый концерт Співы мого роду у Свіднику пришов і Штефен Зима аж зо Старой Любовнї, сидїв коло мене, я быв як позератель, не як орґанізатор, а по якостнім концертї за участи 25-членной публікы, повів нам Свідничанам, же кібы ся таке стало ёму, як председови РОС в Старій Любовнї, так бы ся з ганьбы пропав під землю. Штефан Зима учіть в школї музику. Ку музицї треба мати позітівне одношіня. У Свіднику, наопак, орґанізатором музичных концертів Співы мого роду є музичный лаік і антіталент на музику, якый намісто признаня своїх недостатків, як неспособный орґанізатор того выдареного і красного концерту, ся тепер выговорив, же зато не мав участь, бо не пришли на ёго концерт тоты Русины, што ся по новинках зо Сополиґом дописують, а сам ся дав выфотоґрафовати на ґрупову фотку і опубліковати в окресных новинках. Не пропаґовав народну співанку і посланя проєкту, але сам себе. Проявив ся верейности як еґоістічный популіста і застанця Сополиґовой українізації Русинів, бо проявив несімпатію ку нам, Русинам, котры сьме Сополиґу і ёго українізацію русиньскых збірковых фондів у музею у Свіднику верейнї одсуджовали. Проявив ся і як несамокрітічный чоловік, бо не признав свою вину на слабій участи публікы на концертї, але вину за слабу участь звалив на другых. Не высвітлив ани ціль, ани вызнам концерту. Про Свідничанів таке провокачне, антирусиньске высловлїня функціонаря РОС у новинках ку Русинам было баро невгодне, ароґантне і недостойне, сам тым стратив сполоченьску авторіту, а зато ани нихто верейнї неякостну манажерску роботу не крітізовав, ани выдареный концерт нихто не похвалив по одборній странцї в новинках. Шкода доброй музикантьской роботы. Познаме якости орґанізатора концерту, і зато конштатуєме, же выслїдок в числї участників концерту є адекватный якостям орґанізатора концерту. Акція минула свій цїль, бо нихто о тій акції у Свіднику не знав, ани я сам. Як наслїдок такой неорґанізованой роботы в РОС у Свіднику ся уж стало, же подакотры членове РОС, зачали похыбовати о правдивости тверджінь сучасных манажерів РОС і одходять од них із надвками і скламанём.

То суть причіны, чом є потребне вытворити опозічне русиньске обчаньске здружіня на Словеньску, котре буде здружовати людей з інакшым способом думаня, як є теперь у РОС. Лем так заховаме рівновагу у філозофічных поглядах і в реалізації ідеї русиньского народного бозроджіня на Словеньску і за ёго граніцями. Опозіції треба ся постарати, жебы фінанції штату ся придїлёвали рівномірно про вшыткых Русинів Словеньска, а нелем про РОС, а на вшыткы сферы културно-освітного діятельства Русинів, нелем на музику. О тім є демокрація і народне возроджіня. Третя можность, як захранити русинство перед нахабством і кламством, не є. РОС уж бы не мала репрезентовати Русинів Словеньска, як єдиный представитель, бо уж не мать на то моралне право, бо подля народностного пересвідчіня уж не є цалком прорусиньска, бо є уж кус ай проукраїнізачна і є застанцом Сополиґовой українізачной політікы, холем РОС у Свіднику є така, што про репрезентанта русиньской ідентіфікації є неприпустне. РОС у Свіднику ся не доказало верейнї в пресї поставити проти Сополиґови на обрану русиньской ідентіфікації, аж мусили засяговати за них русинькы представителї: з Братіславы Ян Липньскый, із Гуменного Мілан Мнягончак і з Бардіёва Іван Бандуріч. Так нашто нам у Свіднику треба такых неспособных і нештудованых чі неґрамотных представителїв РОС, што не докажуть нас в новинках обранити перед Сополиґовов українізачнов філозофічнов самольностёв? Так ся з РОС ставать про Русинів народностнї невірогодне обчаньске здружіня. Вшытко залежыть лем од споности людей. Тото тоталітне русиньске обчаньске здружіня, на 11. Сеймі зась, уж другый раз, порушыло сучасный гуманный прінціп в екзістенції чоловіка, котров є ліквідація сполоченьской тоталіты, як неприятельной формы ряджіня людской сполочности на дразї до народной і людьской слободы. О тім быв новембер 1989. Зато РОС бы уж мала скінчіти свою културно-сполоченьску і репресівну тоталітну путь, бо фунґує міджі Русинами як КПЧ, то є про нас непрятельна народностна політіка. Або в РОС мусити дойти к прінціпіалным змінам у розумінї, што то є народна і людьска свобода. Мы не хочеме навернутя арешту тоталіты, але хочеме собі заховати демокрітічну слободу! РОС нас веде до тоталітной політікы, а то є сполоченьско шкодлива школа нелем про Русинів, але і про цілу сполочность на Словеньску.