... русиньского языка і културы, котре ся одбыло в Пензіонї Атріум у Пряшові 9. юна 2013 у вечурнїх годинах, де модератор Влaдимiр Чема в першім рядї сердечно привітав притомных на святочнім отворїню Studium Carpato-Ruthenorum – 2013. Привітав главного орґанізатора того проєкту, котрым є Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Як зо самой назвы проєкту видно, русиньскый язык і русиньска култура суть главныма областями, на якы є тот едукачный проєкт заміряный. Зато по ёго вступных словах, презентуючіх русиньскый язык, він дав простор найросшыренїшому жанру русиньской културы – народній співанцї і музицї, конкретно єдній із найуспішнїшых інтерпреторцї русиньской народной співанкы на Словеньску, панї Аннї Сервіцькій, яку на музічных інштрументах спроваджали Мілена і Міленка Капраловы. Їх выступ притомны привітали бурливым аплавзом.

Модератор підкреслив, же цїлём нас вшыткых є, жебы домашнї і загранічны гостї, з якых половина пришла до Пряшова аж споза океану, ся в Пряшові чула добрї і любила ся до нас вертати. А самособов будеме ся тїшыти, кідь мотіваціов їм к тому буде і Міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї. Наконець, фактом є, же Пряшівска універзіта є єдинов універзітов на світї, котра каждорічно од року 2010 отварять браны лїтнёй школы русиньского языка і културы про каждого, кого інтересує русиньскый язык, історія, література, култура і етноґрафія карпатьскых Русинів. Вдяка тому до Пряшова каждорічно приходять люде – молодшы і старшы – нелем зо Словеньска, але тыж з многых країн світа. Суть то люде, котры або мають русиньске корїня – переважно зо Споєных штатів Америкы, Словакії і Україны, або котрых к тому веде їх професіоналный інтерес – іде о докторандів з універзіт в Чеській републіцї, Словеньскій републіцї, Нїмецьку, Австрії, Швейцарії, Споєных штатах Америкы. Кідь порахуєме дотеперїшнїх абсолвентів лїтнёй школы, то нам выйде красне чісло: цертіфікат о абсолвованю Studium Carpato-Ruthenorum дотеперь здобыло 64 участників, з того 58 загранічных і 25 домашнїх. А того року к ним прибуде далшых 22 участників – 11 загранічных а 11 домашнїх. Также про Пряшівску універзіту є то позітівна реклама, кідь за штудіом русиньского языка і културы ту каждый рік приходить тілько штудентів. Є то наісто і вдяка тому, же веджіня універзіты ся снажить робити вшытко про утримованя і вылїпшованя як кредіту універзіты, так зарівно про підвышованя кредіту лїтнёй школы і про розвой карпаторусиністікы, котра є єдным зо шпеціфік Пряшівской універзіты.

Славностный приговор як перша мала в мені Пряшівской універзіты доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, котра офіціално отворила 4. річник Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы. Она підкреслила значіня той акції. і дале повіла, же орґанізачный і реалізачный колектів лїтнёй школы русиньского языка і културы має міджінародный характер. Ёго членами суть люде розлічных народностей – русиньской, словеньской, мадярьской, америцькой, якы суть обчанами розлічных штатів – Словакії, Україны, Польска, Канады, Споєных штатів Америкы. Вшыткы ся але снажать цїлый рік од скінчіня єдной лїтнёй школы до зачатку далшой ефектівно сполупрацовати і зробити максімум, жебы каждый новый річник проєкту быв лїпшый як минулый і жебы ословив якнайвеце штудентів – домашнїх і загранічных.

Потїшыло нас, же міджі нами быв і єден з америцькых коордінаторів і член міджінародного приправного выбору лїтнёй школы – проф. Др. Павел Роберт Маґочій, котрый высоко оцїнив дотеперїшню орґанізаторьску і научно-педаґоґічну роботы малой ґрыпы працовникім Інштітуту русиньского языка і културы ПУ у Пряшові у сполупрацї з далшыма ентузіастщами і споза океану. Як зачала офіціална часть святочного вечора співанками і музиков, так і скінчіла прекрасным выступлїнём нелем А. Сервіцькой і Капраловых, але і співачок, штуденток русиньского языка на Пряшівскій універзітї – Даґмар Беднаровой і Веронікы Шебестовій, якых спроваджав гров на акордеонї Давід Ґріндвальскый – вшыткы з Попраду. Святочный вечур, як все, скінчів рецепціов і дружнїма дебатами притомных. Мож повісти, же отворіня тогорічнёй лїтнёй школы было успішне.