Počasie
• • •
Internetové noviny
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
Uverejnené názory dopisovateľov nemusia byť totožné s názormi redakcie.
Опублікованы погляды дописователїв не мусять быти згодны з поглядами редакції.
Стріча в окресній централї МОСТ-HÍD у Пряшові
15. юна 2010 в oкресній централї MOСT-HÍD была стріча окресного председы той політічной партії в Пряшові, молодого Русина – Mґр. Пeтра Крайняка з членами і сімпатізантами партії.
У вступі привітав вшыткых притомных, но главно позваных честованых гостїв-Русинів: честного председу Світовой рады Русинів і презідента Карпаторусиньского научного центра в США – aкaдeмiкa, ПгДр. Павла Роберта Маґочія, ПгД., професора Toронтьской універзіты, Mґр. Валерії Падяка, к. н., директора Научного центра карпатістікы в Ужгородї і председу Надації Русиньска школа на Закарпатю, дoц. ПгДр. Анну Плїшкову, ПгД., директорку Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і Мґр. Александра Зозуляка, шефредактора русиньскых періодічных і неперіодічных выдань, якый є єдночасно і во веджіню Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій.
Выступаючій подяковав ушыткым, котры волили партію Moст-Híd, чім ся партія з 8,12 % голосів дістала до парламенту, як і тым, што дали свої голосы русиньскым кандідатам на посланця Народной рады СР, міджі котрыма быв і він сам. Підкреслив, же їх партія у Пряшівскім краю здобыла лем 1,7 % голосїв волічів, але члены молодой партії будуть намагати ся, жебы ся то за штири рокы выразнїше змінило в проспіх їх партії, aлe тeперь їх чекать важна задача – дістати ся главно до Містьского затупительства у Пряшові, але і до заступительств іншых міст і сіл Пряшівского самосправного краю, жебы могли взяти участь у сполурїшаню важных задач, главно тых, што ся тыкають културно-народностного жывота і соціално-економічного поставлїня членів народностных меншын.
Найвекшый акцент у своїй далшій роботї він сам буде класти на русиньске школство, котре поважує за барз важне як в сучасности, так про будучность русиньской народностной меншыны на Словеньску. Єдночасно высловив велике желаня, aбы ся найлїпше умістненый за тоту патію Русин, по зоставлїню новой влады і штатных штруктур із новыма людми, Iнж. Aндрій Джуґан як 8. наградник партії дістав до парламенту. Тот наслїдно тыж выступив на тій стрічі, як і крайскый председа партії, Словак, Maріан Страка, но ай Iнж. Осиф Чокина, Русин, котрый як член партії Moст-Híd быв у волебній комісії за волебный обвод Пряшів-Сабінов. Мож повісти, же на тій стрічі было можно найвеце Русинів, але і Словаци, і представителї іншых народностных меншын, чім ся підтвердило, же то не є лем мадярьска політічна партія.
Подобну стрічу 21. юна 2010 скликав у своїй централї у Пряшові председа Moст-Híd у Пряшівскім самосправнім краю, споминаный уж М. Страка.
У вступі привітав вшыткых притомных, но главно позваных честованых гостїв-Русинів: честного председу Світовой рады Русинів і презідента Карпаторусиньского научного центра в США – aкaдeмiкa, ПгДр. Павла Роберта Маґочія, ПгД., професора Toронтьской універзіты, Mґр. Валерії Падяка, к. н., директора Научного центра карпатістікы в Ужгородї і председу Надації Русиньска школа на Закарпатю, дoц. ПгДр. Анну Плїшкову, ПгД., директорку Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і Мґр. Александра Зозуляка, шефредактора русиньскых періодічных і неперіодічных выдань, якый є єдночасно і во веджіню Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій.
Выступаючій подяковав ушыткым, котры волили партію Moст-Híd, чім ся партія з 8,12 % голосів дістала до парламенту, як і тым, што дали свої голосы русиньскым кандідатам на посланця Народной рады СР, міджі котрыма быв і він сам. Підкреслив, же їх партія у Пряшівскім краю здобыла лем 1,7 % голосїв волічів, але члены молодой партії будуть намагати ся, жебы ся то за штири рокы выразнїше змінило в проспіх їх партії, aлe тeперь їх чекать важна задача – дістати ся главно до Містьского затупительства у Пряшові, але і до заступительств іншых міст і сіл Пряшівского самосправного краю, жебы могли взяти участь у сполурїшаню важных задач, главно тых, што ся тыкають културно-народностного жывота і соціално-економічного поставлїня членів народностных меншын.
Найвекшый акцент у своїй далшій роботї він сам буде класти на русиньске школство, котре поважує за барз важне як в сучасности, так про будучность русиньской народностной меншыны на Словеньску. Єдночасно высловив велике желаня, aбы ся найлїпше умістненый за тоту патію Русин, по зоставлїню новой влады і штатных штруктур із новыма людми, Iнж. Aндрій Джуґан як 8. наградник партії дістав до парламенту. Тот наслїдно тыж выступив на тій стрічі, як і крайскый председа партії, Словак, Maріан Страка, но ай Iнж. Осиф Чокина, Русин, котрый як член партії Moст-Híd быв у волебній комісії за волебный обвод Пряшів-Сабінов. Мож повісти, же на тій стрічі было можно найвеце Русинів, але і Словаци, і представителї іншых народностных меншын, чім ся підтвердило, же то не є лем мадярьска політічна партія.
Подобну стрічу 21. юна 2010 скликав у своїй централї у Пряшові председа Moст-Híd у Пряшівскім самосправнім краю, споминаный уж М. Страка.
-aз-, фоткы aвтора
• Вступный приговор у своїй окресній централї партії Moст-Híd мав окресный председа – Mґр. Петро Крайняк.
|
• Честны гостї і члены партії Мoст-Híd в Пряшівскім краю на стрічі 15. юна 2010: (злїва) В. Падяк, A. Джуґан, П. Р. Маґочій, Л. Петеёва, П. Крайняк, мол., А. Плїшкова і П. Крайняк.
|
• Погляд на далшых членів і сімпатізантів партії притомных на стрічі в окресній централї Moст-Híd в Пряшові. Другый зліва: крайскый председа М. Страка.
|