21. мая 2011 на цїлім Словеньску буде списованя жытельства, квартелїв і домів. А у связи з тым не зашкодить поучіти ся нам, Русинам. В Народных новинках, річик ХХ, ч. 15 – 16, с. 4; ч. 17 – 18, с. 4; ч. 19, с. 4; ч. 20, с. 4; була надрукована моя статя Наше походжіня (общоруське). На інтернетї мож ї прочітати по русиньскы на адресї: www.rusynacademy.sk, по словеньскы на: http://sites.google.com/site/newsbookinfo/nasa-historia-vseruska

Там єм в історії Русинiв написав: „Традує ся, а є то і факт, же Русин – первістно Руссин є сыном Руса. Назва Русин (Ruten, Ruthen) ся зачала хосновати і была знама уж в давнїшій минулости. Михаіл Лучкай у своїй публікації Histоria Carpato-Ruthenorum уводить, же назву Рутен – Русин хосновали в своїх творах уж давны історіци, якыма были Гельмонд, Бонфіній ...“
Дакотры люде ся ня просять: А хто сьме мы, кідь мы ся называме Руснаци, Русняци, Rusnáci? Такой єм міг одповісти лем то, што єм собі памятав од свого няня: „Мы самы ся называме Русины. А назвы: Руснаци, Русняци, Rusnáci нам дали другы – Словаци, Мадяре ... лем як прозывку, надавку.“ Посмотрив єм ся і до старшых книг, яку назву самы про себе сьме хосновали, што самы нашы предкы о тім писали.
КНИЖИЦЯ ЧИТАЛЬНАЯ ДЛЯ НАЧИНАЮЩИХ, написана Александром Духновичом в Будинї 1847 року, на сторінцї 98 уводить: „ 9. Жизнь Русина“. Тоту саму назву, а лем тоту, хоснує во вшыткых своїх книжках, писмових роботах.
А што о тім пише Михаіл Лучкай у своїй роботї ? В Historia Carpato-Ruthenorum Sacra et Civilis, Michaele Lutskay, B. M. V., Cassoviae 1843, Tom I., Caput 2. DE CARPATHO, pag. 55, по латиньскы, а в перекладї на україньскый язык: „Історія Карпатських Русинів церковна і світська“ (Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, СПВ Братислава – Відділ української літератури в Пряшеві 1985 – 1990); або в перекладї „Історія Карпатських Русинів“ у шести томах (Ужгород, Закарпаття 1999 – 2005). Ёго позначка к Главі 2., часть О Карпатах, під лініов (4) a) в перекладї на русиньскый язык звучіть так: Окремы Мадяре проявляють повне незнаня етноґрафії і не старають ся о милозвучность, называючі Рутенів Русняками; смішно бы то вызерав про їх родаків тот, хто бы писав так: у Відню, Дрезденї і Гамбурзї жытельство говорить дойч языком, в области Арва вшытко жытельство – Словякы, зато мерькуйте, бо Нїмцї называють себе Дойч, а Славяне – Словяк. Таксамо смішно выходить, коли Мадяр называть Рутенів Русняками лем зато, же самы Рутены называють себе Русинами. Штатом прията назва про Ґерманів – Нїмцї, про Словаків – Товт, про Рутенів – Орос. Няй вжывають тоты назвы, тогды їх не будуть винити ани з нестранности перекладу.
З уведженого выходить, же нїт похыбностей, же найпізнїше до половины ХІХ. стороча вшыткы Русины самы себе звали Русинами. Но а там, де теперь самы себе звуть Руснаци, Русняци, Rusnáci, прияли чуджі прозывкы за свою назву. Также при списованю жытельства 21. мая 2011 вшыткы Русины, Руснаци, Русняци, Rusnáci знайме, же офіціално ся звеме Русинами і так сьме узнаны Словеньсков републіков, і так ся при списованю треба записати.