23. апріля 2013 міністер културы Словацькой републікы інформовав медія о тім, же приправує зміну фінанцованя културы. Ґрантова сістема бы мала быти в дакотрых проґрамах нагороджена Фондом про уменя. Подобный закон має і Чеська републіка. Державный фонд културы там але рахує і з народностныма меншынами.

Міністер културы Марек Мадяріч представив в тых дняхь на пресконференції думку Фонду про уменя, котрый бы мав од 2015 року нагородити ґрантову сістему. Подобный фонд уж дакілько років істнує про авдіовізуалне уменя а теперь бы ґранты мали скінчіти і в проґрамах Міністерства културы під назвами Уменя, Про Словакія а в проґрамі културных повказів. Причінов такой зміны має быти тото, же грошей є мало, жадателї ся інформацію о тім, ці дістануть на свій проєкт грошы, дізнають аж в половинї рока а членове комісій і їх рїшаня суть много раз діскутабілны. З ничім із уведженых арґументів ся не дасть быти несогласным. Але так само є потрібне повісти, же точно такы самы проблемы має і фінанцованя културы народностных меншын. А шумно по порядку собі їх можеме вытолковати і в аплікованїй формі. Подля послїднього перепису жытелїв, творять членове народностных меншын 15 процентїв жытелїв Словакії. Подля розрахунку Міністерства културы на 2013 р. было схваленых на културны службы нецілых 107 міліонів евро. Про народностны меншыны было придїленых лем 4,25 міліона, што є лем дашто веце як 4 процента з цїлковой сумы. А так того року жытель словацькой народности дістав од державы на културны службы 23 евро і 70 центів а такый Мадярь, Ром, або Русин ани нецілых 6 евро. Чом напрік тому, же народности творять 15 процентїв популації Словеньска, дістануть лем 4 процента з розрахунку є таємнїця фінанцованя чісло 1.

Таємнїцьов чісло 2 суть так, як в словацькій културї, і у меншын пізны вeрдікты о тім, хто дістав грошы, хто нє а яку суму властно дістав. Проґрам Култура народностных меншын быв колись так само під Міністерством културы. За влады Іветы Радічовой, резорт културы тоту аґенду, на основі нового закона, передав Уряду влады, котрый о ґрантах рїшать посередництвом уповномоченого про народностны меншыны у людьскы права. Хто надїяв ся, же таке оддїліня ґрантів, котры суть встановлены лем про меншыны, злегчыть і ускорить цілый бюрократічный процес, тот ся плев. Докінце якраз наспак. Од коли є тота аґенда в руках Уряду влады, платбы на банковы рахункы орґанізацій, котрым были схвалены проєкты, здобывають часовы рекорды. Минулый рік наприклад были дакотры платбы з Уряду посланы в децембрі. Кідь собі усвідомиме, же з тых пінязь ся не роблять лем културны події, котры бы в найгіршым припадї не были зорґанізованы, але же з того має фунґовати і народностна періодічна преса, ці іншы медія, де є потрібне, коли має тото медіум фунґовати, платити людей і далшы кельчікы каждый місяць од зачатку рока, нє од зачатку децембра, так можеме повісти, же народностна култура є в ґрантовій сістемы на тім знова гірше, як култура словацька. Чом тому так є, кідьже є то таємнїця, нихто не знать. Но а на конець іщі діскутабілны рішаня членів комісій, котры споминав міністер Мадяріч. Тот самый проблем самособов нашов своє обыстя і в комісіях, котры рїшать Културу народностных меншын. Навеце, можеме повісти, же при народностных меншынах суть іщі і даякы чудны склады комісій, котры ся менують подля якогось таємного ключа, котрый не є знамый никому а не знам, ці ёго холем приближну подобу познать сам уповномоченый, бо то є якбач таємнїця фінанцованя чісло 3. Тоты три основны проблемы роблять зо жывота меншын єдно велике бідованя а з орґанізації і ходу културного жывота єдну велику ночну змору.

Треба повісти ясно. Думка, котру має міністер Мадяріч, не є плана. Але знова дотыкать ся лем културы словацькой а не рїшать ся култура меншынова. Подобный закон о Державнім фондї културы має Чеська републіка од 1992 року. Тот закон але думать і на міноріту а черьпати на свої културны актівности з нёго можуть і народностны меншыны. А можеме спомянути і далшы державы. В Польщі, Австрії ці Сербії мають давно законы о народностных меншынах, їх фінанцованя має ясны правила а самособов фунґує лїпше. Словеньско є в тій проблематіці барз позаду. А кідь має култура меншын пережыти, было бы на часї, жебы єй уж хтось з нашых законодарцїв зачав рїшати.