В першій половинї октобра 2009 сьме ся дізнали добру вістку, же быв акредітованый маґістерсьскый штудійный проґрам русиньскый язык і література (!)
В академічнім роцї 2008/2009 проходило процесом комплексной акредітації дїятельства высокых школ, по першыраз в історії высокого школства на Словеньску у такім россягу, вшыткых 14 высокых школ, враховано Пряшівской універзіты в Пряшові.
Комплексна акредітація дїятельства высокой школы є процес, в рамках якого Акредітачна комісія Словеньской републікы (АК СР), порадный орґан влады СР, комплексно посудить і оцінить едукачну, выскумну, вывоёву, умелецьку і далшу твориву роботу высокой школы в навязности на єй довгодобый замір, як і персоналны, технічны, інформачны і далшы условія, в котрых ся тота робота реалізує, і посудить жадости высокых школ о акредітацію вшыткых штудійных проґрамів і о акредітацію процесів габілітації (на доцента) і інавґурації (на професора), в котрых хоче высока школа мати признаны права.
Комплексна акредітація роботы высокой школы ся реалізує в шістьрочных інтервалах подля допереду выголошеного плану комплексных акредітацій і зачінать ся днём становленым про окремы высокы школы на предложіня потребной документації. По посуджіню і оцінїню документації АК СР выготовить справу з пропозіціов, котры до десятёх місяцїв од зачатку комплексной акредітації дїятельства предложить Міністерству школства СР. На основі того міністерство до 60 днїв вырїшить о признаню, позаставлїню, однятю або непризнаню прав высокій школї реалізовати штудійны проґрамы і удїлёвати їх абсолвентам адекватны академічны тітулы, як і о признаню, позаставлїню, однятю або непризнаню прав реалізовати процесы габілітації і інавґурації.
В припадї недостатків, высока школа дістане єден рік на їх вырїшіня. Кідь ани по роцї їх універзіты не будуть способны вырїшыти, будуть переряджены до „низшой“ катеґорії, т. є. міджі высокы школы, а о статус універзіты будути мочі „боёвати“ аж за далшых шість років. І так комплексна акредітація роздїлить школы на універзіты, высокы школы і одборны высокы школы. З дотеперь опублікованых оціночных справ АК СР видно, же дакотрым універзітам то грозить. Жебы сі свій статус заховали, мусять сповнити вшыткых шість оцінёваных крітерій, мапуючіх: уровень выскумной роботы універзіты і єй факулт, роздобыты грошы на выскумны проєкты перерахованы на єдного творчого працовника, кількость абсолвентів докторандьского штудія, выслїдкы і выступы докторандів, кількость докторандів припадаючіх на кількость доцентів і професорів, а наконець перераховане чісло штудентів припадаючіх на кількость высокошкольскых учітелїв з докінченым третїм ступнём высокошкольской освіты (ПгД.).
З недавно опублікованого інтервю (НН 33 – 34/2009) з ректором ПУ, проф. Ренем Матловічом, ПгД. выходить, же ПУ ся не подарило довгодобо повнити „єдине крітеріум (КЗУ-6), т. є. кількость штудентів в штудійных проґрамах першого і другого ступня на перераховану кількость евідованых высокошкольскых учітелїв, котра не може перекрочіти чісло 20. Але на кінцї оцінёваного періоду ПУ досягла чісло 24, причім од р. 2007 ту видно лем позітівный тренд...“ Наопак, ректор ПУ убезпечів штудентів, же ся не мусять нічого бояти, бо „в процесї комплексной акредітації Пряшівска універзіта была барз успішна і здобыла акредітацію на реалізацію 163 штудійных проґрамів, з того 75 бакаларьскых, 63 маґістерьскых і 26 докторандьскых“. Мусиме повісти, же процес комплексной акредітації ПУ засягнув каждого, хто є запоєный до реалізації якого-небудь штудійного проґраму в рамках універзіты, не вынимаючі Інштітут русиньского языка і културы ПУ. До комплексной акредітації інштітут приготовав проєкты двох штудійных проґрамів русиньскый язык і література в комбінації предметів: іновованого бакаларьского і нового маґістерьского, обидва в рамках штудійного одбору учітельство академічных предметів. Якраз в тых днях МШ СР опубліковало выслїдкы комплексной акредітації ПУ, а мы з потїшінём можеме сконштатовати, же на реалізацію обидвох нами приготованых проєктів ПУ здобыла акредітацію (!!!) То значіть, же сучасны штуденты бакаларьского ШП русиньскый язык і література, якы мімоходом т. р. кінчать бакаларьскый ступінь, так будуть мочі контінуално продовжовати в маґістерьскім штудію і здобыти повну высокошкольску освіту ІІ. ступня.
Тот факт тыж отварять новы можности высокошкольского штудія русиньского языка на ПУ, што в першій етапі ся проявить в отворїню новых комбінацій з русиньскым языком і літературов од академічного рока 2010/2011, окреме на Філозофічній факултї ПУ. В далшых роках уважуєме таксамо о росшырїню комбінацій з далшыма ШП на Факултї гуманітных і природных наук ПУ і на Педаґоґічній факултї ПУ.
А кідьже занедовго будучі абсолвенты середнїх школ будуть собі давати приглашкы на высокошкольскы штудії, хочеме їх допереду поінформовати о актуалных можностях штудія русиньского языка на ПУ, причім комплексны інформації можуть здобыти на веб-сторінцї ПУ www.unipo.sk, респ. окремых факулт ці Інштітуту русиньского языка і културы ПУ.
Также в академічнім роцї 2010/2011 ПУ отварять в бакаларьскім ступню штудія слїдуючіх 16 комбінацій з русиньскым языком і літературов: Філозофічна факулта (приглашкы приїмать до 28. фебруара 2010): історія, естетічна выхова, етічна выхова, філозофія, анґліцькый язык і літ., французькый, нїмецькый, російскый, словацькый і україньскый язык і літ.; Факулта гуманітных і природных наук (приглашкы приїмать до 31. марца 2010): анґліцькый язык і літ., словацькый язык і літ., біолоґія, ґеоґрафія, вытварна выхова; Факулта шпорту (приглашкы приїмать до 9. апріля 2010): тїлесна выхова. Віриме, же новы тоты інформації заінтересують тых, котры уважують о высокошкольскім штудію і про кого якраз русиністіка бы ся могла стати іншпіраціов.