... русиньского языка і културы од 14. до 20. юна 2010 на Пряшівскій універзітї (ПУ) в Пряшові пройшов успішно. То є оцінка єй штудентів зо Словеньска і іншых країн, главно зо Споєных штатів америцькых, лекторів і орґанізаторів (Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові у сполупраці зо Словеньсков асоціаціов русиньскых орґанізація і Карпаторусиньскым научным центром у США). О першім дню святочного отворїня сьме писали в попереднїм чіслї нашых новинок, а теперь хоче пару словами росповісти о цілїм першім тыждню.

Главныма предметами навчаня суть русиньскый язык і історія Русинів. Першый предмет учать дві лекторкы: доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. (анґлоязычна класа, в якій єй помагають тлумачіти Мґр. Ева Едді, ПгД. і ПаедДр. Алена Качмарова, ПгД.) і ПгДр. Кветослава Копорова (русиньскоязычна класа), обі з Інштіту русиньского языка і културы ПУ у Пряшові. Другый предмет зась „мають під пальцём“ лекторы – проф. Др. Павел Роберт Маґочій, ПгД. із Торонтьской універзіты, і Мґр. Валерій Падяк, к. н. із Научного центра карпатістікы в Ужгородї.

Історія ся учіть дообіду а язык пообідї, то главно зато, же ся треба было приспобити далшому загранічному лекторови, котрый не міг прилетїти з Америкы про здравотны тяжкости. Также інштітут першыраз выужыв службы авдіовізуалного штудія, і так А. Плїшкова першу годину мать концерзацію зо штудентами у класї ч. 182 в главній будові Пряшівской універзіты на ул. 17. новембра ч. 1. а другу в тім штудію, де посередниством телемосту веде лекції з русиньской ґраматікы в анґліцькім языку, єй автор, проф. Др. Стефан Пю, ПгД. із Врайтьской штатной універзіты в Дейтонї (Oгаё). (Также, кідь у нас зачінать лекції о 14. годинї, то в США є 8. година.) Як єм чув од лекторів, они суть приємно несподїваны, як пилно, з інтересом ся учіть 27 штудентів обидва предметы. Видно, же ту пришли серіозно штудовати, і тоты старшы, же ту не пришли на вілет.
Хоць і екскурзії ся одбыли, а то в середу пообідї (16. юна) і цілоденны (у суботу і недїлю – 19. і 20. юна.). 16. юна штуденты 1. річника Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка – Studium Carpato-Ruthenorum як першу русиньску інштітуцію навщівили праві нашу редакцію Русин і Народны новинкы, де їм шефредактор, Мґр. Александер Зозуляк росповів о єй діятельстві, підкресливши, же редакція выдавать нелем періодічну пресу, але і неперіодічну, і русиньскы учебникы. Охотно одповів на вопросы штудентів, а жебы ся обі стороны докладно розуміли, так з русиньского языка тлумачів зналый русиньскых реалій на Словеньску проф. П. Р. Маґочій. Інж. арх. Славомір Гиряк зась тлумачів, кідь штуденты в допроводї асістенткы інштітуту і авторкы даного проєкту, Мґр. Алены Блыховой навщівили Руськый дом і СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові. В першій інштітуції о єй діятельстві росповів справця Надації Руського клубу – 1923, Мґр. Штефан Секерак а в другій – ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., директорка спомилнаного музею. Екскурзію по пряшівскых русиньскых інштітуціях закінчіли в Інштітутї русиньского языка і културы ПУ, де ся звітали зо своёв лекторков і директорков того інштітуту, А. Плїшковов. На другый день вечур (17. юна) про штудентів было приправлене промітаня філму о Русинах-реоптантах Осиф і ёго братя, якый запозычіло Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска.

Много нового, інтересного, незабытного зажыли штуденты на цілоденній екскурзії 19. юна до прекрасной природы на граніцї з Польском, а то в области Піенїн, де попозерали інтересну експозіцію музею в Червенім Клашторї. Заінтересовав їх і Старолюбовняньскый замок, і сканзен при нім, де мож было попозерати главно приклады деревяной архітектуры Русинів той северной части Словеньска. У недїлю, 20. юна, зась автобус зо штудентами і лекторами попутовав на Дуклю ку памятнику ґероям в бою за нашу свободу, котры поклали свої жывоты в тяжкых боях на Дукляньскім перевалї. Потім їх дорога вела до польского села Зіндранова, но, главно, до приватного музею лемківской културы Федора Ґоча. Вертаючі ся назад, навщівили місто Свідник, де попозерали експозіцію Музею україньской културы і сканзен, в якім є много прекрасных деревяных архітектонічных „перл“ Русинів із минулих часїв. Екскурзія ся закінчіла навщівов тутешнёго свята піснї і танцю на свідницькім фестівалї, де ся презентує главно русиньскый фолклор. Першый богатый тыждень ся скінчів нелем повный новых незабытных зажытків, але, главно, новых знань з русиньского языка і історії Русинів, частёв котрой є і судьба предків дакотрых штудентів з Америкы, котры з родного краю одышли там за роботов. Надієме ся, же другый тыждень буде не менше хосенным і інтересным про штудентів, котры потім захочуть прийти і на 2. річник той школы і о нїй росповідять і своїй родинї, і знамым, жебы на будучій рік пришло до Пряшова веце штудентів.