Oцїнили і о. Франтїшка Крайняка

8. апріля 2010 дістало ся нам до рук 77. чісло часопису Русинів у Мадярьску – Русинськый світ, у якім сьме ся дочітали, же 6. фебруара 2010 Вседержавна русиньска меншынова самосправа і Общество русиньской інтеліґенції зорґанізовали святкованя памяткы Антонія Годинкы у Будапештї. На тім святкованю было, окрем іншого, і оцїнёваня знамых особностей за їх заслужне діятельство памятныма плакетами і діпломами А. Годинкы. Лавреатом за рік 2010 ся став тыж о. Франтїшек Крайняк із Камюнкы, окрес Стара Любовня на Словакії.

У спомянутім часописї ся пише: „Ґрекокатолицькый священик Франтїшек Крайняк із Камюнкы є єдным із авторів Тетраєвангелія, котре выдав Світовый конґрес Русинів. Переклад є теологічно чістый і одобреный быв Літурґічнов комісіёв при Ґрекокатолицькім ёпіскопатї у Пряшові 2006 року.Тота публікація на 1050 сторінках є перекладом із церковнославяньского языка до русиньского кодіфікованого языка на Словакії. Языковы кваліту того выданя ґарантовала Анна Плїшкова – директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Вшыткы переклады перед тым, як ішли до друку, были одобрены інштітутом. Тото євагеліє є написане так, жебы сі го могли прочітати вшыткы: по русиньскы азбуков і по русиньскы латиніков. Переклад євангелія быв звязаный із потребов пасторації і з навчанём дїтей. Но і самы вірници-Русины проявили потребу хоснованя материньского русиньского языка на Службах Божых. Спершу быв зробленый переклад Катехізму про русиньскы дїти, пак дакотрых частей євангелія. Штири євангелія: од Мафтея, Марка, Лукы і Йоана в єдній книжцї є перепослїднёв роботов, бо найновшым дїлом є переклад Святой літурґії святого Йоана Златоустого на русиньскый кодіфікованый язык. Переклад євангелія – то веце як 25-річна робота. Кажда така робота бы мала быти схвалена высшыма церьковныма властями, мать дістати імпріматур. На імпріматур на тото євангеліє ся чекало веце як 10 років. Церьковны властї Словакію не суть благосклонны ід русиньскому літурґічному языку, бо мають ідею словакізації. Але Русины налїгають на своїм.“