Doc. PhDr. Alexander Duleba, PhD., je riaditeľom Výskumného centra Slovenskej spoločnosti pre zahraničnú politiku a od jeho založenia riadi aj výskumný program Východná Európa. Vo svojom výskume sa venuje predovšetkým zahraničnej politike Slovenska, Rusku, Ukrajine a krajinám bývalého Sovietskeho zväzu. Za knihu Ukrajina a Slovensko dostal v roku 2001 cenu Slovenského literárneho fondu v oblasti spoločenskovednej tvorby.

На писмо Славка Заґорьского пришло много реакцій, з котрых выбераме реакцію на дану проблематіку чоловіка компететного – політолоґа і заєдно председы Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), в рамках котрого ся розвинула на інтернетї діскусія їх представителїв. Выбрали сьме погляд праві А. Дулебы:

„1) Доколи на жадость о зміну статусу не выйдуть волены представителї Русинів на Підкарпатю – нїт о чім діскутовати. Повторям, мусять то быти волены представителї в областній радї, або старостове, або посланцї містных парламентів ці области. Можуть то быти і представителї новых орґанів влады, якы взыйдуть з револуції і будуть говорцями політічного проґраму Русинів на Підкарпатю – їх політічна леґіміта буде дана волёв Русинів на Підкарпатю. Але політічна воля Русинів мусить быти проявлена. Лем представителї, котры мають політічну леґіміту – дану вольбами або револучнов волёв людей – мають право на просаджованя політічных жадань, нихто іншый. Права в области языка, розвоя културы ітд. – ту є місце обчаньскых здружінь (обществ). Покы ся у вопросї Підкарпатя не высловлять представителї, якы будуть мати політічный мандат Русинів на Підкарпатю, не маме ся о чім бавити. Ту не поможуть ниякы екзістуючі конґресы. Думати сі о статусї Підкарпатю може хто што хоче, але доколи зміну не буде хотїти векшына Русинів Підкарпатя і доколи не дадуть мандат на крокы в тым дїлї своїм представителям – до тогды то буде лем бісїдованя до люфту.

2) Єм пересвідченый, же русиньскый проґрам на Підкарпатю не може іти проти модернізації і демократізації Україны – мусить быти ёго частёв. Кідь підеме проти, буде то конець. Русиньскый проґрам на Підкарпатю мусить быти частёв україньской крізы, не проблемом про рішіня україньской крізы. Кідь буде проблемом україньской крізы – буде „одписана“ в Европскій унії і стане ся грачков Росії. Я не віджу і не хочу відїти русиньскый штат як новый Калінінґрад на граніцях Словеньска. Я не хочу, жебы Русины на Підкарпатю жыли в тоталітній державі, яку буде контроловати пару мафіанів з підпоров звонка. Русиньскый проґрам на Підкарпатю не може быти проґрамом, якый знеужыють мафіане нато, жебы ся дістали ку моци.

Мафіан буде фурт лем мафіаном, а є мі єдно, ці то буде україньскый, або російскый мафіан. Русиньскый проґрам ся не сміє дістати до сітуації, же буде знеужытый хоць-якыма мафіанами, зато же буде знеужытый проти Русинам на Підкарпатю. Думам сі, же то розумиме. Кідь русиньскый проґрам на Підкарпатю зостане лем народностным проґрамом, а не буде і соціалным, і економічным проґрамом – не буде проґрамом злїпшіня жывота Русинів на Підкарпатю – в тім моментї не може быти ани політічным проґрамом Русинів. Буде лем грачков про пар людей на Підкарпатю а про третї стороны, котры го знеужыють на досягнутя своїх цїлїв. Думам, же єм ся высловив ясно і сі розумиме.
Вернути ся к тому вопросу, мать змысел лем тогды – кідь го настолять Русины Підкарпатя – за предположінь у точцї 1).“