Першорядым цїлём проєктуВечурнї школы русиньского списовного языка на Словеньску про дїти і дорослых (ІІ. річник) є обновити у представителїв русиньского народа на Словеньску як старого европского народа охоту учіти ся у своїм роднім языку, як і зачленити русиньскый язык до навчалного процесу на школах в области, де жыють Русины і звышыти інтерес родічів і дїтей о свій материньскый язык як вартый навчаня. Лем обновлїнём охоты Русинів учіти ся у своїм материньскім языку в ряднім навчалнім процесї ся поступно досягне етнічна і языкова ревіталізація русиньского язyка, а тым і народа, котрый є носителём того языка на теріторії Словеньской републікы.

Сучасну общу неохоту русиньскых родічів на Словакії записати свої дїти на русиньскый язык у формі кружка ці неповинного предмету, як і несоглас з тым, жебы в їх селї ці містї была школа з русиньскым навчалным языком, маме за цїль преконати переходнов формов, а то посередництвом вечурнїх шкoл русиньского списовного языка про дїти і дорослых. Вечурнї школы суть вечурнїма зато, бо ся реалізують попри навчалнім процесї, а школы суть прото, бо мають реґуларный характер, xoць і не тырвають цїлый школьскый рік – од септембра до юна, aле цїлый календарный рік – од януара до децембра, з павзов, кідь суть у школах зимны, ярьны і лїтнї вакації. Учітелї з дїтми ся стрічають раз за тыждень на єдну 60-минутову годину. Надієме ся, же кідь дїти собі привыкнуть ходити до вечурнїх школ русиньского языка єдну годину тыжденно, то по часї будуть ся охотно учіти русиньскый язык і вецераз через тыждень і в ряднім навчалнім процесї в школах.

Думам сі, же лем так ся дасть сперти асімілація русиньской народностной меншыны на Словакії з маёрітным словацькым народом. Дефінітівным цїлём проєкту закладаня вечурнїх школ русиньского списовного языка про дїти і дорослых є овпливнїня охоты родічів записовати свої школоповинны дїти на русиньскый язык в школах – у кружках ці у формі неповинного предмету, а наконець учіти ся го як першорядый язык в селах і містах, де компактно жыють Русины.

На Словакії жыє обьєктівно коло 250 тісяч Русинів. Подля послїднёго списованя людей у 2011 роцї як віруючі выходного обряду ся приголосило на Словакії приближно 250 тісяч людей, з котрых векшынов суть Русины. А кідь ку ним прирахуqме і людей без віросповіданя, якы ся так істо находять міджі Русинами, потім одгадом то може быти веце як 250 тісяч людей. Но офіціално ку русиньскій народности ся приголосило 34 тісяч людей а ку русиньскому материньскому языку коло 53 тісяч жытелїв. Подля выслїдків того списованя лем нецїла пятина Русинів говорить своїм материньскым языком, бо анонімно выголосила, же го поважує за свій родный язык. Но лем єдна семина ся єдночасно поважує за Русина. Также і скоро 20 тісяч Русинів, котры говорять по русиньскы респ. поважують русиньскый язык за свій материньскый язык, поважують ся за Словаків. На соціалных сітях в ґрупах, што ся голосять ку Русинам, ся повторно обявує погляд, же Русина не суть Русинами, але в першім рядї Славаками, і можно у дакотрых в другім рядї Русинами, котры не потребують свої дїти учіти писати і говорити по русиньскы, бо ся їм то в жывотї ниґде не зыйде.

Тоты чісла говорять о найвысшім ступню асімілації перед заником народа. Обявив ся погляд, же тот тренд буде продовжовати і Русинь „вымруть“ як народ о 30 – 50 років. Усвідомлюючі сі тоту грозьбу вымераня чогось барз взацного в занику стародавного европского народа, быв отвореный першый, пілотный річник вечурнїх школ русиньского списовного языка про дїти і дорослых в роцї 2013 вдяка фінанчной підпоры з боку Уряду влады СР. Минулого року было отворено сім вечурнїх школ русиньского списовного языка про дїти і дорослых, а то у Снинї, Пчолинім, Свіднику, Шарішскім Щавнику, Камюнцї, Ольшавіцї і в Пряшові. Про рік 2014 є договорено отворити далшых 19 класів у 17 новых вечурнїх школах русиньского списовного языка про дїти і дорослых. Наростаня охоты отваряти вечурнї школы русиньского языка на далшых школах у містах, де уж заложены были, як і в далшых селах, де іщі отворены не были, свідчіть о тім, же пілотный проєкт мав своє значіня. Од далшых років было бы треба зачати переміняти вечурнї школы на реґуларный сістем навчаня молодых Русинів у навчалнім процесї і підпорити го в повнім россягу. Але то ся не стане покы сі не усвідомлять родічі, але і директоры і учітелї школ в русиньскім оточіню, ці старостове русиньскых сел і пріматоры міст, де жыють Русины, же найосновнїше про захованя властного народа є учіти ся материньскый язык у школї.

Єден приклад за вшыткы. У селї Шарішскый Щавник іде навчаня русиньского языка в 13-членній класї в рамках нашых вечурнїх школ уж другый рік. Учітелька Моніка Сакарова барз успішно веде своїх учнїв любити свій русиньскый язык. Но основній школї з матерьсков школов у тім селї грозить, же заникнуть. І так ся учітелї даной школы на челї зо своёв директорков одважыли ку тому, же пересвідчіли родічів на дакількох родічівскых громадах, абы од школьского року 2014/2015 перемінили ОШ з МШ у Шарішскім Щавнику на школу з навчалным языком русиньскым. На почудованя векшына родічів была з тым согласна, а то нелем родічі зо Щавника, але і радомы і Цернины, одкы дїти до даной школы ходять. Вшытко было на добрій пути, хыбовав уж лем єден крок, а то, абы староста села як зряджователь школы пожадав Міністерство школства СР о уміснїня єй до сіткы школ із навчалным языком русиньской народностной меншыны. Але пан староста тот крок просто не зробив. Тот староста-Русин нелем, же не хоче заховати школу в своїм селї, але не хоче ани то, жебы ся дїти учіли в їх школї по русиньскы.

Але наперек такому прикладу не треба переставать у пересвідчованю родічів, жебы записовали свої дїти на навчаня русиньского языка як неповинного предмету. Треба в повній мірї підпорити охоту вшыткых учітелїв учіти дїти поужывати русиньскый списовный язык у писмовій і говореній формі і охоту вшыткых дїтей запоїти ся до вечурнїх школ під еґідов своїх учітелїв. Освідчіло ся, же учітелькы вечурнїх школ зістали при навчаню русиньского языка у властных школах, як і то, же самы сі выберали дїти до своїх вечурнїх школ. Єдночасно ся освідчіла і реґуларность навчаня русиньского языка. Навчаня хоць было по скінчіню навчалного процесу, но проходило реґуларно раз за тыждень у знамім школьскім оточіню. Праві тота школьска реґуларность є надїёв, же школоповинны дїти з вечурнїх школ скоро перейдуть на навчаня русиньского языка в ряднім навчалнім процесї. То, же на властных школах могли поужывати найновшу педаґоґічну техніку, было тыж барз добрї. Навчаня у вечурнїх школах русиньского списовного языка про дїти і дорослых так проходило на высокій педаґоґічній уровни, людьскій уровни (дїти барз собі облюбили свої учітелькы), але і на технічній уровни. Обчаньске здружіня Колысочка-Kolíska, котре было зареґістроване на Міністерстві внутра СР 11. 1. 2013, орґанізує і реалізує:
А/ Вечурнї школы русиньского списовного языка про дїти і дорослих: (І. річник – 1. 9. 2013 – 21. 12. 2013, ІІ. річник – 7. 1. 2014 – 21. 12. 2014). ОЗ Колысочка-Kolíska отворило в 2013 роцї 7 вечурнїх школ русиньского списовного языка про дїти і дорослых – в Снинї, Пчолинім, Свіднику, Шарішськім Щавнику, Камюньцї, Ольшавіцї і в Пряшові.
Б/ Xарітатівны актівіты-подїї:
Быв зорґанізованый першый харітатівный концерт на честь Владиміра Любимова.
Наше know how:
І. Наперед ословиме учітелькы-Русинкы і учітелїв-Русинів, ці бы хотїли з нами сполупрацовати. Тоты, котры согласны, ословлять дїти і даколи ай їх родічів і вытврорять класу дїтей із цїлой школы.
ІІ. Потім методік русиньского языка Мґр. Марек Ґай вышколить учітелькы і учітелїв, котры у векшынї припадів не суть абсолвенты одбору русиньскый язык, але суть то часто учітелї 1. – 4. класів, бо школярїв треба учіти главно писати і чітати азбуку. Або то суть абсолвенты одбору україньскый ці російскый язык. Або дакотры із них матуровали із україньского языка.
ІІІ. Но і наконець учітель учіть дїти або дорослых 9 місяцїв, то значіть скоро цілый школьскый рік. В класї суть даколы школярї од 8 – 9 років до 25 років. Тяжко є даколи найти сполочну єдну годину за тыждень, але наконець ся фурт найде. Дїти мають велё кружків, главнї анґлічтїну, котру преферують перед русиньскым языком.

Список договореных вечурнїх школ русиньского списовного языка про дїти і дорослых про рїк 2014:
Oкрес Снина:
1. Вечурня школа русиньского языка на ОШ на ул. Штудентьскій, учітелька Мґр. Крістіна Крупова.
2. Вечурня школа русиньского языка на ОШ на ул. П. О. Гвєздослава, учітелька Мґр. Любіца Белкова.
3. Матерьска школа на ул. Кукучіновій, учітелька Мґр. Крістіна Варшова.
4. Матерьска школа на ул. Будовательскій, учітелька Светлана Лучканічова.
5. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Пчолинім 113, учітелька Мґр. Власта Мороховічова.
6. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Кленовій, учітелька Мґр. Анна Федоркова (директорка ОШ).
7. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ в Улічу, учітелька ПаедДр. Яна Кочанова (директорка ОШ).

Oкрес Свідник:
8. Вечурня школа русиньского языка на ОШ у Свіднику на ул. Коменьского – дві класы: а) учітелька Бк. Марія Ґоцова, б) учітелька Бк. Марія Ґоцова.
9. Вечурня школа русиньского языка на ОШ у Свіднику на ул. 8. мая – дві класы: а) учітелька Людміла Венцурікова, б) Яна Косарова.
10. Вечурня школа русиньского языка на ОШ у Свіднику на ул. Карпатьскій, учітелька Мґр. Марія Белішова.
11. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Шарішскім Щавнику, учітелька Мґр. Моніка Сакарова.

Oкрес Левоча:
12. Вечурня школа русиньского языка на Сільскім урядї в Ольшавіцї, учітелька ПгДр. Люба Кралёва, ПгД.

Oкрес Пряшів:
13. Вечурня школа русиньского языка в центрї ОЗ Колысочка-Kolíska у Пряшові на ул. Соліварьскій, учітелька ПгДр. Люба Кралёва, ПгД.

Oкрес Міджілабірцї:
14. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ Михала Сопіры у Радванї над Лабірцём, учітель Мґр. Марек Ґай.
15. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з навчалным языком русиньскым у Чабинах, учітелька ПаедДр. Марія Ясикова (директорка ОШ).
16. Вечурня школа русиньского языка на ОШ у Міджілабірцях на ул. Коменьского, учітелька Мґр. Івета Мелнічакова.

Oкрес Стара Любовня:
17. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Камюнцї, учітелика Інж. Вєра Крайнякова.
18. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Чірчу, учітель Мґр. Мілан Вархола (директор школы).

Oкрес Бардеёв:
19. Вечурня школа русиньского языка на ОШ у Ґерлахові, учітелька Мґр. Марія Штрауссова.

Oкрес Сабінов:
20. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Баєрівцях, учітелька Мґр. Марія Секеракова.

Oкрес Зволен:
21. Вечурня школа русиньского языка на ОШ з МШ у Грінёвій на ул. Школьскій, учітелька Інж. Надєжда Пондушова.

Братїслава:
22. Вечурня школа русиньского языка у центрї ОЗ молоды.Русины на ул. Галовой, учітелька Мґр. Петра Семанцёва.

Oкрес Гуменне:
23. Матерьска школа у Гуменнім на ул. Тржебічскій – два класы: а) учітелька Гелена Сіскова, б) Ґабріела Ребеёва.
24. Oбходна академія в Гуменнім, учітель Душан Капраль (выхователь в інтернатї)

Summa summarum: Двадцать штирї вечернїх школ із двадцять семома класами.

Планованы културно-сполоченьскы акції:
1. Стрїча з умелцями, писателями, представителями найстаршой ґенерації – на рождественых концертах, котры приправюють школярї вечурнїх школ ОЗ Колысочка-Kolíska.
2. Стрїча з умелцями, писателями і представителями найстаршой ґенерації – суть барз важнов частёв навчаня русиньского языка у Вечурнїх школах русиньского списовного языка про дїти і дорослих ОЗ Колысочка- Kolíska.
Тоты акції суть основов про проглублїня і стотожнїня ся із своёв русиньсков народнов ідентітов, з чого може вырости і у наступаючой ґенерації чувство гордости на свою приналежность ку свому, то значіть, русиньскому народу.
Далшов важнов актівітов ОЗ Колысочка-Kolíska суть харітатівны події:
23. октобра 2013 сьме зорґанізовали на сценї кіна Скала в Пряшові харітатівный концерт Спомин на ПгДр. Владиміра Любимова – Співанка про Володю, на якім выступали: Анна Сервіцька, Марія Мачошкова, Іґор Крета, Ярослава Сисакова, Нікола Юрашкова, Александер Цап, ФК Розмарія, Народна музика Прешовчан, мужска співацька ґрупа Келємешске фурманї (ФК з Люботіць), Дімітрій Крішко.

Проєкты ОЗ Колысочка-Kolíska в роцї 2013 підпорены Урядом влады СР в проґрамі Култура народностных меньшын 2013:
1. Вечурнї школы русиньского языка (навчаня русиньского списовного языка про дїти і молодеж) – схваленый проєкт.
2. Вечурнї школы народного танця тіпічного про вшыткы народы і народностны меншыны, якы жыють на теріторії выходного Словеньска – несхваленый проєкт.
3. Зо жрідла красы народів і народностных меншын – колыска порозумлїня і приятельства – концерты толеранції і доброй волї – несхваленый проєкт.

Проєкты ОЗ Колысочка-Kolíska в 2014 роцї підпорены Урядом влады СР в проґрамі Култура народностных меньшын 2014:
1. Вечурнї школы русиньского списовного языка про дїти і дорослых – ІІ. річник – схваленый проєкт.
2. Учебник Яна Гриба, Марії Ясиковой, Марека Ґая і Крістіны Варшовой Русиньскый язык про найменшых.
3. Люляй, же мі люляй – компактный діск русиньскых колысанок, приповідок, балад і лїрічных співанок – схваленый проєкт.
4. Тематічный лїтнїй табор про школярїв вечурнїх школ русиньского списовного языка про дїтей і дорослых у сниньскім каштелю Як ішла писанка на вандровку – схваленый проєкт.
5. Вебова сторінка вычурнїх школ русиньского списовного языка про дїти і молодеж – несхваленый проєкт.

Кідь сьме з Аннов Сервіцьков закладали обчаньске здружіня Колысочка-Kolíska в януарї року 2013, выходили сьме із знамого факту, же Русины на Словеньску „вымерають“. Наш народ русиньскый „вымерать“ з різных причін. Главнов і першов причінов была анексія теріторії Підкарпатьской Руси ку Совєтьскому союзу без желаня Русинів. Мнїховскый договор перед другов світовов войнов є і зістане сімболом зрады Чеськословеньска і ёго жытелїв з боку европскых економічно і політічных міцных штатів. При тых акція мож поужыти речіня: „О нас, без нас.“ Нажаль, догоду Едварда Бенеша, чеськословеньского презідетна перед і по ІІ. світовій войнї, із Йосифом Вісаріоновічом Сталіном, деспотічным воджатаём СССР, о анексії Підкарпатьской Руси малохто в Европі означів як зраду русиньского народу в Европі і початок ёго занику. Но зрада на нашім народї то была превелика. Без теріторії не можеме быти державным народом і в каждій державі, в котрій жыєме, нас выголошують за народность. В Европі жыєме в діаспорї, і так по цїлім світї. Нашов автохтоннов домовинов зістав малый ціп северовыходного Словеньска і тот ся фурт зменшує, бо нашы валалы на граніцї із Польском або з Українов вымерають, вылюднюють ся або ся словакізіють.

Силну асімілацію нашого народа із маёрітным народом, Словаками, вызвало веце факторїв. Заказ нашой народности по 1948 роцї, заказ ґрецькокатолицькой церькви, силна українізація а як одповідь на них, силна словакізація. Українізація была насилна, словакізація добровольна. І зато поступує так масівно, же ся здась, же ю ніч не заставить. Найвыразнїшым знаком „вымераня“ каждого народа є нехоснованя властного языка наступуючіма ґенераціями. І такый „статус кво“ настав і в нашім народї. Нашы дїти і молоды люде не бісїдіють по русиньскы, бо нелем їх родічі, але і їх дїдове і бабы з нима бісїдіють лем по словеньскы.

Як можуть дїти і молоды люде познати чутя гордости на приналежность ку свому народу, кідь їх то дома нихто не научів і нихто їх то дома не учіть? Кідь ся їх родічі і прародічі ганьблять із своїми дїтми і внуками бісїдовати языком своїх родічів, потім само собов, же ся ґенерачна контінуіта передаваня похоплїня своёй народной ідентіты перерывать і забывать. Потім сі такы родічі не думають, же про захованя їх народа є барз важне, жебы їх дїти ходили до русиньскых школ, жебы знали нелем бісїдовати языком своїх предків, але жебы го знали хосновати і в писомній формі. Но як бы сі могли тоты родічі думати, же учіти ся по русиньскы в школї є про їх дїти важнїше або холем таке важне, як ся учіти по словацькы, не гварити вже о тім, же є то єднако важне, як ся учіти по анґліцькы, кідь они самы не знають писати по русиньскы?

Далшым знаком „вымераня“ народа є і то, же мало ёго членів познать свій язык і в писомній подобі. Нове возроджіня Русинів настало зачатком 90-ых років 20-ого сторіча і кодіфікація русиньского списовного (літературного) языка на Словеньску 27. януара 1995 выплавила на поверхность ёго стародавный характер і богатство словной засобы, котру так прекрасно розвивають нашы писателї. Но траґедія той найвысшой културной еліты нашого народу спочівать в тім, же сі їх глубокы і мудры дїла малохто знать прочітати, но кідь бы і знав, так малохто їх хоче прочітати. А нашы дакотры писателї, жебы їх творы были приступнїйшы про шыршу публіку, наконець резіґінують і суть согласны з тым, жебы їх творы были выдрукованы в транскрібованій латиніцї.

Не познам гіршу путь до пекла забываня свого языка, як такы маркантны способы приспособлёваня ся смаку публікы. То, же по выдаваню русиньскых творів у латиніцї кличуть і главны представителї великых русиньскых орґанізації на Словеньску, не є іщі причінов їх кликаня выслухати.

Намісто того, жебы сьме ту од року 1995 будовало русиньске школство, теперь кричіме, жебы ся або новинкы, або літературны творы нашых вызнамных писателїв выдавали нелем в азбуцї, але і в транскрібоаваній латиніцї. Но латиньскый алфавіт на выядрїня русиньского языка най ся поужывать максімално на інтернетї, но не про выдаваня творїв русиньской літературы. Є правда, же силна словакізація нашого народу ся проявлює в уж споминаній абсенції знаня языка своїх родічїв – в говоровій і тым веце (бо то суть споєны надобы) і в писомній формі. Нашы молоды люде і нашы дїти не познають азбуку і лоґічно, не можуть познати списовну подобу нашого языка. Списовну подобу русиньского языка не познать ани векшына дорослых Русинів, як ю можуть познати їх дїти? По другій світовой войнї выросло веце ґенерацій Русинів, котры передали своїм дїтём свій родный язык лем в ґовореній формі. Бо самы своїм языком цїлый жывот лем бісїдіють, но нїґда ним ніч не написали. Тоты нашы люде не порозуміли основу кодіфікації нашого языка. Не порозуміли, же так як і в іншых языках, ся даяка група діалектів або дакотрый діалект повышыть на списовный язык, і тым ся із великого множества діалектів, но хыбуючого языка, стане язык.

Мы Русины сьме єдиный народ на світї, котрого представителї сі не важать хоснованя списовного языка а фурт преферують ужываня своїх діалектів. Зачарованый круг того яву ся вытварять тым, же дїти Русинів не ходять до русиньскых школ і зато ся не мають де научіти хосновати свій язык в списовній подобі. Лем незнання свого літературного, списовного материньського языка вызывать ёго іґнорованя.

Колыска сімболізіє зрод жывота. Представлює такісто надїю на далшый жывот, бо дїтинка є радость про своїх родічів, але і радость про каждый народ, бо без дїтей не екзістує перепоїня мїджі ґенераціями. Обчанске здружіня Колысочка-Kolíska сьме заложии з тым цілём, жебы сьме попробовали возродити то, што вымерать на теріторії Словеньска. А наш язык вымерать. Хочеме ся вертати ку нашым корїнём і ку нашым колыскам, в котрых сьме вшыткы выростали. В колысцї сьме чули спів нашых матерей і приповідкы із студника нашой културы. Было бы великов стратов про нас самых, але і про саму Европу, кібы сьме допустили, жебы за пару десятьріч ту наша култура і наш богатый яызка не были.

В сітуації, кідь не фунґує на Словеньску русиньске школство (маєме лем дві малы русиньскы школы в Чабинах і в Баєрївцях, і вдяка за них), можуть дві маленькы основны русиньскы школы першого ступня представляти лем ластівкы гіпотетічной яри. Но ярь єдна ластівка не принесе. Тых ластівок мусить быти тісячі, жебы ярь настала. Сітуація ся здась безнадїйна. Но з каждой сітуації мусить быти выход, кідь го хочеме найти.

Выдумали сьме форму притягнутя нашых дїтей до школы на русиньскый язык. Суть то вечурнї школы русиньского списовного языка про дїти і дорослых. Чом вечурнї і чом школы є высвітлено высше. Малый успіх нашых вечурнїх школ (бо іщі лем другый річник проходить у них навчаня) спочівать подля нас в тім, же ословлюємє дїти з цїлой школы і же їх вхабляме в знамім про них оточіню. Знають і своїх учітелькы/учітелїв, знають і свою школу. В тім істім часї можуть нашы учітелькы хосновати найновшу дідактічну техніку школ, де ся в векшынї припадів одбывать навчаня русиньского языка в нашых вечурнїх школах. Наше обчаньске здружіня бы сі не могло нїгда доволити купити 24 інтерактівных табл або 24 діатапроєкторїв, зато сьме барз вдячны веджіням школ, же їх і нашы школярї, і нашы учітелькы і учітелї можуть поужывати. Дїтём є їх хоснованя близке.

Ословлїня дїтей із цїлой школы є з єдного боку основов того, же можеме отворити на даній основній школї нашу вечурню школу. Є велике педаґоґічне уменя учіти дїти од друґой по девяту класу – в дакотрых школах є аж такый розділ віку нашых школярїв. Но з другого боку є то праві выгода нашых вечурнїх школ, бо інакше бы ся не отворили. В єднїй школї в Свіднику на основі успіху нашой вечурнёй школы (в першім річнику – 20 школярїв, в другім – 28 школярїв) хотіли того року отворити кружок русиньского языка, но не подарило ся го отворити, бо ся до нёго не приголосило потрїбных 12 школярїв.

Новым явом тогорічных вечурнїх школ русиньского языка ОЗ Колысочка-Kolíska є їх отворїня в матерьскых школах. Контінуіту навчалного процесу бы сьме так завершили. Лем в матерьскых школах ся нашы дїти научать бісїдовати по русиньскы подсдвідомо, научать ся высловлёвати нашы звукы так, як треба. Бо видиме, же в старшім школьскім віку ся дакотры нашы русиньскы дїти не годни навчіти высловити вшыткы нашы звукы, або вшыткы нашы слова, наприклад і такы елементарны слова, як чісловникы: девять, десять, букву „и“ в єй різных формах в слові … А іщі єдна важна річ є загорнута в учіню русиньского языка в матерьскых школах. Барз бы сьме хотїли, жебы дїточкы, котры ся зачнуть учіти русиньскый язык в матерьскых школах, подовжовали в ёго навчаню і на основных школах, кідь будуть мати таку можность, або їх родічі сі таку можность будуть выглядовати і запишуть свою дїтину до такой школы, де ся буде учіти і русиньскый язык.

Обертам ся зато на вшыткых вас, котры хочете забранити абсолутному процесу асімілації нашого народа із словеньскым народом, поможте нам глядати і найти родічів і їх дїти або молодых людей, котры ся будуть хотїти учіти язык своїх предків, значіть свій материньскый русиньскый язык, наперед в нашых вечурнїх школах, а потім і в реґуларнім школьскім процесї. Іщі нащастя є міджї нами найстарша, старша і середня ґенерація, члены котрой можуть передати своє знаня русиньского языка наступуючім ґенераціям в ёго автентічній, прастарій подобі.

Нашы вечурнї шолы сьме заложыли зато, жебы сьме вернули нашы дїти і молодых людей ку своїм етнічным корїнём, то значіть корїнём людьской основы. Жебы нашы дїти своїм будучім дїтём співали в колысцї по русиньскы і бісїдовали з нима по нашому, по русиньскы. Зато взникла Колысочка-Kolíska.