Новинкы • Noviny • News 19/2009

• Вольбы до орґанів самосправных країв

  14. новембра 2009 будуть третї вольбы до орґанів самосправных країв на Словеньску a про звышіня участи воличів рїшыла ся пряшівска містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску (РОС) сформуловати добры причіны про правилне рїшіня. Пряшівскый самосправный край є барз важным інштрументом реґіоналного, културного і сполоченьского жывота. Ёго рїшіня формує председа самосправного края і заступительство самосправного края. Подля слов председы Містной орґанізації РОС у Пряшові, Міхала Кальняка: „Русины в Пряшівскім самосправнім краю представляють вызнамну народностну меншыну, котра може выразно овпливнити жывот у найвекшім самосправнім краю на Словеньску. Про ёго 13 окресїв сьме сформуловали 13 причін, котрыма позываме ку волебным урнам.“

• Нoва премєра в Театрї А. Духновіча

  6. новембра 2009 на великій сценї русиньского професіоналного театру (єдного з двох на світї) буде нова премєра, а то гры Карла Горака Буріданів осел у режії Генрика Розена. Друга премєра буде 11. новембра 2009. Театер на другый рік ославить 65 років своёй екзістенції і преславив ся главно за послїднє высше двадцятьріча, а то грами в русиньскім языку, котры режіровали домашнї, але главно гостюючі режісеры. Театер приспів ку розвитку русиньской културы на Словакії, але збогатив і културу на Словакії вообще. Став ся єднов із першых сцен у нас а в ёго драматічнім колектіві суть якостны герцї, о чім свідчіть і недавне оцїнїня Евґена Либезнюка престіжнов цїнов ДОШКЫ 2009.

• Семінарь о церькви выходного обряду

  5. новембра 2009 в СНМ – Музею русиньской културы на ул. Масариковій 10 в Пряшові буде одборный семінарь на тему Хрістіаньскы церькви выходного обряду і формованя народной ідентічности карпатьскых Русинів. Орґанізатором той акції є Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові у сполупрацї зо споминаный музеём і Словеньсков асоціаціов русиньскых орґанізації із центром у Пряшові. В рамакх семінаря зо своїма рефератами выступлять: ПгДр. Ґабріел Секели, ПгД., проф. ТгДр. Мілан Ґерка, к. н., ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., Мґр. Ярослав Поповець, Мґр. Гавриіл Бескид, ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н. і іншы.

• Русины Хорватії мають свої сімболы

  29. октобра 2009 были урядно схвалены народны сімболы Русинів – ерб, застава і гімна. Застава є тройфаребна: червена, біла і синя з русиньскым ербом в серединї, так як є сімболіка Русинів світа, лем тота є доповнена із заставы Хорватьской републікы вертікалныма червеныма і білыма смугами над ербом. Гімнов Русинів Хорватії є пісня „Браца Русини“, але кус модіфікована. Народне свято Русинів у Хорватії ся буде славити 25. мая, што є датум споєный із заложінём ґрекокатолицькой парохії у Петровцях.