Пане Славко Загорьскый, єм згоден з вами, лем, нажаль, сітуація є така, же:
– выголошовати будь што в Пряшові не мать смыслу:
* є то теріторія, де платить юрісдікція ЕУ а НАТО;
* Русины, котры жыють на западній цівілізачній теріторії, суть здецімованы натілько, же не суть акціїспособны;
* Руській дім в Пряшoвi мог бы быти, надіюсь і буде, но на тот час не є головне місце сполоченьского, културного і научного жывота Русинів. Быв пріватізованый трёма особами, котры сотворили надацію.
Зато Русины Словеньска ся до Руського дому не достануть. То документує жалостный став русиньского руху на Словеньску.

– Позіцію Світової Ради Русинів (СРР) опубліковав п. Мілан Піліп: „ ... Підпора з боку Світовой рады Русинів є нереална, бо єй членом за Україну є орґанізація пaнa Миколи Бобинця, котрый є споєный з Партіов реґіонів Віктора Януковіча ...“ посмоть: http://www.rusynacademy.sk
* потім была опублікована Декларація Світової Рады Русинів/Руснаків/Лемків:
«... Мирні перемовини, діалог – є самий кращий спосіб вирішувати всі проблеми на благо українського народу і всіх національних меншин країни та Русинів/Руснаків/Лемків в тому числі, як це є в Європейській моделі політики щодо національних меншин.
Ми сподіваємося, що в Україні переможе демократія. Ми впевнені, що Україна скоро стане членом Європейської Унії, як і Русини, Руснаки, Лемки України.» Посмоть на: http://www.rusyn.sk/index.php?ID=9054&l=sk

– Позіція Русинів на Закарпатю:
* Обращение Народной рады Русинов Закарпатья
Сполїгають ся на правный поступ і на поміч СРР. Не доцїнює небеспеку фашізму і ултранаціоналізму. Думам, же правилніше бы было припоїти ся к актівітам Крыма і Севастополя, покля не є нескоро. На Крыміу то вже зрозуміли і кримскы Татары.
http://www.holosy.sk/obrashchenie-narodnoi-rady-rusinov-zakarpatya
* вызерать то так, же досправды представителём Русинів на Закарпатю є член Світової ради Русинів Микола Бобинець. Вєдно з цїлково пятьмає русиньскыма орґанізаціями підписав писмо адресоване народному депутатови Україны Іванови Бушкови, в котрому высловив неспокійность зо зрушінём Закона о основах державной языковой політікы, котрый дотулять ся і Русинів.

Надїя є велика сила, без надїї не може жыти ани чоловік, ани народ. Але силов є лем надїя основана на реалнім оцїнёваню сітуації і на актівній намазї насмерованой за єй наповнїня. На жаль, в тому припаді мі тото вшытко хыбить. Выражати надїю, віру, кідь вшыткы реалії свідчать о тім, же ся не може наповнити, є заслїпеность або зрада. Што, забыли сіґнатаре декларації, же в побалтьскых державах Америка і ЕУ підпоровала фашістів і ултранаціоналістів на пути за міцю? Не видять, же тоты фашісты і ултранаціоналісты днесь сидять в парламентах і во владах тых держав? Не видять, же до того часу ся европскый модел політіки народностных меншын наповнює так, же жытелї російской народности мають в побалтькых державах статус „необывателя“? І так то буде і на Українї! Думам, же слобода ниґда не впаде з неба. Як правило треба за ню дорого платити. Особнї на дарункы не вірю. Жывотны скусености ня пересвідчіли, же за вшытко треба платити. Кідь дашто хочу, так собі то куплю. Може ся видїти, же туньшов путёв суть дарункы, но у мене то все была путь найдорогша. Дарунок все зістав дарунком, наперек тому, же на жадость дарцю єм на ёго благо вчінив протислужбы дакількораз перевышуючі цїну дарунку.