27. фебруара 2014 ся одбыла вступна конференція ку едукачному проєкту Злїпшіня языковых компетенцій штудентів Пряшівской універзіты в языках народностных меншын, фінанцованому з фондів Европской унії, котру зорґанізовав Центер цїложывотного і компетенчного навчаня Пряшівской універзіты у Пряшові.

Конференцію за участи вшыткых трёх рїшытелїв проєкту (Інштітуту русинського языка і културы, Інштітуту мадярьского языка і културы і Нїмецькой секції Центра цїложывотного і компетнечного навчаня), а таксамо штудентів, отворив дирекор Центра цїложывотного і компетенчного навчаня доц. ПгДр. Мартін Явор, ПгД. Позад ёго вступных інформацій о тім, же проєкт ся зачав рїшыти в октровбру 2013 і завершеный буде за два рокы – в септебрї 2015 і была на нёго здобыта цїлкова сума понад 500 тісяч евр, удїлив слово проєктовому манажерови Інж. Растїславови Мохнацькому, котрый представив цїль і головны фазы проєкту. За Іштітут мадярьского языка рїшіня проєкту представила директорка інштітуту Мґр. Алжбета Добошонёва, ПгД., за Нїмецьку секцію выступив Мґр. Мірослав Балаж, русиньскый язык, як третїй язык міноріты партіціпуючій на проєктї, представила научна таёмнічка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.

Сучастёв першой фазы проєкту буде іновованя 19 штудійных проґрамів в русиньскім, мадярьскім і нїмецькім языку і написаня 15 скріпт з области языка, літературы і історії, котры будуть доповнены ДВД награвками з презентаціов іновованых лекторьскых годин в рамках єднотливых языків. В другій фазї проєкту буде реалізоване тестованя, респ. заводжованя скріпт до практічного жывота – до едукачного процесу штудентів Пряшівской універзіты. Очекує ся, же скріпта з русинького языка будуть вывжывати таксамо штуденти Ґрекокатолицькой теолоґічной факулты і Православной богословской факулты ПУ, котры по скінчіню штудія будуть свою пасторачну практіку реалізовати по селах і містах компактно заселеных русиньскым жытельством і будуть приготовлены пригваряти ся в проповідях своїм вірникам в їх материньскім русиньскім языку.

Попри тім, сучастёв проєкту буде зряджіня 4 книжніць (трёх в прінтовій а єдной в діґіталній подобі) і обстараня до них довєдна 12 340 книг. В тій части проєкту може найвызначнїшов буде Книжніця карпаторусиністікы, котра буде зряджена при Інштітутї русиньского языка і културы ПУ. Як інформовала научна таёмнічка інштітуту ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД, Інштітут русиньского языка і културы ПУ дав пожадавку на накуп 2 696 публікацій в книжній подобі і перенесе приближно 15 000 публікацій в діґіталній формі з Карпаторусиньской бібліотекы при Торонтьскій універзітї в Торонтї. 15 000 цїнных тітулів здобуде новозряджена книжніця карпаторусиністікы при Інштітутї русинського языка і културы ПУ вдяка стрїчности професора торонтьской універзіты П. Р. Маґочія, котрый дав згоду перенести цїнны тітулы публікацій з области карпаторусиністікы якраз до Пряшова. Професор Маґочій, вызначный бадатель-історик публікації о карпатьскых Русинах понад 30 років зосереджовав публікації о Русинах з розлічных місць і наслїдно зрядив єдину такой сорты Карпаторусиньску бібліотеку (Carpatho-Rusyn Library) нелем у Торонтї, але і на світї. Перенесїнём даных публікацій до Пряшова будуть мочі публікації послужыти про бадателїв, якы ся занимають карпаторусиністіков як научнов дісціплінов а,м самособов, ай штуденти. Дакотры з унікатных публікацій професор Маґочій Інштітуту русиньского языка і културы подаровав. Мож сконштатовати, же Пряшівска універзіта – Інштітут русиньского языка і културы так буде мати унікатну книжніцю нелем в рамках Европы, але ай в мімоевропскім конекстї, што самособов тыж звышить якость едукачного процесу штудентів і звышить кредіт як інштітуту, так і Пряшівской універзіты.

Як підкреслила К. Копорова, рїшінём проєкту хоче Інштітут русиньского языка і културы ПУ обернути позорность нелем на пестованя материньского языка Русинів, але выкликати бівшый інтерес о рїшіня проблемів Русинів як міноріты, компактно жыючой на северовыходї Словеньска, котры суть в компетенції штатных і самосправных орґанів в Словеньскій републіцї. Позад конференції ку проєкту ся одбыла пресконференція, на якій рїшытелї проєкту одповідали на вопросы новинарїв.