30. децембра 2013 было отворїня СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові. З отворїня музея єм відїв коротке высыланя в телевізії. А кідь єм чув вступне слово директоркы СНМ – МРК в Пряшові, пані Ольґы Ґлосиковой, быв єм неприємнї несюподїваный з єй слабого знаня сполоченьской потребы русиньского музея. Зато теперь о тім треба писати і верейнї діскутовати, што было повіджене про верейность в телевізії на отворїню музея. Вызерать так, же панї Ольґа Ґлосикова, як директорка музея, або нароком Русинів веде до слїпой улічкы, з котрой не веде драга уж ниґде, або она сама не розумить, ці не хоче розуміти посланю русиньского музея.

В телавізії сьме відїли і чули, як Мілан Піліп, таёмник Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС), повів же, Русины музей потребують і є добрї, же го маме. Аня Кузмякова повіла, же уж раз снага была о выставку історії Русинів, кедь за председованя Штефана Ладижіньского в Русиньской оброды на Словеньску (РОС), она сама робила над текстами выставкы про історію Русинів а часть той выставкы теперь видиме в музеюї. Цїнне є то, же спомянула Штефана Ладижіньского і ёго снажіня як председы РОС о русиньске музейництво. Інтерес веджіня РОС о русиньске музейництво ся дочаснї перерушыло за председованя Владиміра Противняка, але тота хыба в роботї РОС бы ся мала направити і позітівно вырїшыти по змінї сучасного председы РОС. Панї директорка русиньского музея, Ольґа Ґлосикова, мала выступіня Мілана Піліпа і Анї Кузмяковой одборнї іщі притвердити тым, же мала повісти, же головне посланя русиньского музея є заховати културну дїдовизну Русинів про наслїдны ґенерації а же не сьме спокійны з тым, же нашы русиньскы збіркы в СНМ – Музею україньской културы у Свіднику ся іщі і днесь презентують як україньска култура. То бы было одборнї мудре і народностнї патріотічне вступна реч директора русиньского музея. Але она, нажаль, повіла, же найвеце ю трапить то, же во воєньскім музею в Баньскій Бістріцї не знають повісти тівко Русинів боёвало в другій світовій войнї. То было скуточнї убоге выступлїня. Є то єй незналость посланя русиньского музейництва ці замір?

Треба, жебы сьме знали, же офіціалне верейне снажіня о русиньске музейництво є на Словеньску евідентне уж од 9. децембра 1992. Зачало ся у Свіднику заложінём Окересной орґанізації Русиньской оброды (ОО РО). Наша снага видительнї подовжовала через путовну выставку приправлену Міланом Андрашом і председом РОС Штефаном Ладижіньскым у Братїславі, Александром Зозуляком і Аннов Кузмяковов у Пряшові, за сполупраці такы членів РОС, як Іван Бандуріч у Бардеёві, Іван Русинко, Андрій Капута, Михал Кость у Свіднику і т. д. Тоты снагы переросли, моёв заслугов, як і Ярослава Іванча, Івана Русинка, Івана Бандуріча, але і іншых актівістів РОС, до заложіня музея русиньской културы. Панї Ольґа Ґлосикова з тым не мала ніч сполочне, ани сьме не знали, же така особа екзістує. То не было так, як пише панї Ольґа Ґлосикова о заложіню СНМ – МРК в Пряшові, же політічна парчтія Смер з доброй волї сама ся рїшыла заложыти Русинам музей. То, што пише Ольґа Ґлосикова, є фалзіфікація русиньской музейной історії і ретушованя снаг Русинів о русиньске музейництво на Словеньску. Она сама нам доказала, же о історію русиньского музейництва і о реалне посланя русиньского музейництва не мать інтерес. Нажаль, в наслїдку того неінтересу в тім русиньскім музею в Прешові, днесь роблять люде русиньскому руху незнамы. Так ся стало лем заслугов недоброго веджіня ґенералной дирекції СНМ в Братїславі, котре мать неґатівну позіцію односно ідеї русиньского музейництва. Акурат про неінтерес дакотрых особ у веджіню СНМ в Братїславі ся абсолутнї не рїшыть проблем і пожадавкы русиньского музейництва. Зато сучасны снагы о русиньске музейництво дале продовжують у Свіднику в ОО РО, в Прешові в ОСРС, во Выборї про народностны меншыны Рады влады СР, а вірю, же по зволїню нового председы РОС, проблематіка русиньской културной дїдовизны буде знову інтересовати ай русиньску інтеліґенцію в РОС. Підкреслюю, же о заложіня ОСРС єм ся постарав главнї зато, бо сучасна РОС в областї рїшіня русиньского музейництва є мертва і недіюча. На винї суть недостаточны знаня сучасного веджіня РОС о вызнамі русиньской културной дїдовизны про русинскый народ в етапі народного русиньского возроджіня.

А чом дакотры ведучі представителї дирекції СНМ суть неґатівно поставены ку ідеї русиньского музейництва? Посмотьме на інтернетї, хто є заступником ґенералного директора СНМ про область музеїв народностных меншын? Є там уведженый Павол Мештян. Скады пришов Павол Мештян до СНМ? З Централного выбору Комуністічной партії Чеськословеньска (ЦВ КПЧ) в Празї. За влады КПЧ была русиньска народность заказана. А такый чоловік, бывшый робітник ЦВ КПЧ, є теперь заступця ґенералного директора СНМ і теперь рядить роботу музеїв на Словеньску, рядить ай роботу русиньского музея. Робить так, як быв навченый в КПЧ. Зато мы Русины маме такы проблемы в русиньскім музею і в русиньскім музейництві. Нияка інша народностна меншына не была заказана і выголошена за даяку іншу, лем русиньска. Тоты недостаткы соціластічной народностной політікы в одношіню ку Русинам і ку бывшій україназації русиньской културной дїдовизны в музейництві требало давно рїшати, а не глядати выгваркы і повідати, же вшытко є у Русинів впорядку, бо русиньскы збіркы суть ай в іншых музеях і можеме собі їх пожычіти, як нам буде треба, або же треба од 2014 року далшых 20 років научно бадати, што є в музею у Свіднику русиньске, а што україньске. То є дезінформація і заводжаня верейностьі до слїпой улічкы в посланю русиньского музейництва. Треба русиньскы збіркы верейности презентовати як русиньскы, а не як україньскы. А што є в музею у Свіднику русиньске, то мы знаме уж давно. Лем треба хотїти тот проблем вырїшыти. А тота охота хыбує у одповідных функціонарїв веджіня СНМ в Братїславі. А на добру охоту про справодливость в музейництві, треба мати правилных і одповідных людей на одповідных функціях в СНМ і в РОС, а потім проблем русиньского музейництва буде легко і скоро рїшытельный.